Рішення

від 10.03.2015 по справі 910/226/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.03.2015Справа №910/226/15-г За позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд"                 про стягнення 43700,20 грн.                      Суддя  Грєхова О.А. Представники сторін: від позивача: не з'явилися від відповідача: не з'явилися СУТЬ СПОРУ : Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд" заборгованості за Договором № 33/1.12 від 10.05.2012 в розмірі 43 700,20 грн., в тому числі 34940,65 грн. основного боргу, 6953,17 грн. інфляційних, 1806,38 грн. 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Договору № 33/1.12 від 10.05.2012 підряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон «ЄВРО-2012» по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові позивач виконав роботи визначені умовами договору, за які відповідач не розрахувався. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 порушено провадження по справі № 910/226/15-г, розгляд справи призначено на 26.02.2015. Судове засідання призначене на 26.02.2015 не відбулося у зв'язку з тим, що суддя Грєхова О. А. з 24.02.2015 знаходилася на лікарняному. 26.02.2015 через відділ діловодства суду від позивача по справі надійшли документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 розгляд справи призначено на 10.03.2015. Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте позивач та відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін судом обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.03.2015 року за відсутності представників позивача та відповідача. В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 10.05.2012 року між Міжрегіональним науково-виробничим асоціації підприємств "Авіокон проект"  (позивачем), визначеним як підрядник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд" (відповідачем), визначеним як замовник, укладено Договір № 33/1.12 від 10.05.2012 підряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон «ЄВРО-2012» по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові (далі – договір). Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується своїми та залученими силами та коштами виконати передбачені цим договором згідно дефектного акту станом на 10.05.2012 по встановленню сантехнічного обладнання і матеріалів на об'єкті стадіон по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові відповідно до погодженої проектної документації та передати виконані роботи замовнику відповідно до цього договору, додатків до нього.   Загальний строк виконання робіт підрядником за цим договором передбачений календарним графіком виконання робіт (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною даного договору та підписується сторонами (п. 2.1 договору). Сума даного договору є динамічною та становить 35028,00 грн., в т.ч. ПДВ 5838,00 грн. і визначається у додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору. Сума договору підлягає зміні у випадку передбачених цим договором та законодавством України, за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди  (п. 4.1 договору). В п.п. 4.2, 4.3 договору сторони домовилися, що замовник вправі перерахувати підряднику аванс (передоплату) у розмірі до 50% від вартості робіт, що складає 17514,00 грн., в т.ч. ПДВ 2919,00 грн. Підрядник зобов'язується використати отриману попередню оплату (виплачений аванс) на придбання додаткових матеріалів протягом одного місяця після одержання попередньої оплати, а невикористану суму авансу – повернути замовнику. Сторони також домовились про те, що затримка замовника в будь-якій оплаті, що не перевищує 30 днів не розглядається як порушення цього договору. Замовник не зобов'язаний повідомляти про причини затримки та строк її усунення.   Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що замовник щомісяця здійснює оплату виконаних робіт на підставі пред'явлених підрядником актів виконаних робіт з форми КБ-2в і КБ-3 протягом 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Здача-прийняття виконаних робіт оформлюється актами прийому-передачі, підписаними обома сторонами, які щомісяця подаються підрядником замовнику (п. 8.1 договору). Пунктом 14.6 договору встановлено, що даний договір набирає чинності після підписання його сторонами, та діє до повного виконання сторонами усіх передбачених договором зобов'язань. В якості додатків № № 1, 2 до договору позивачем додано до матеріалів справи «Договірна ціна на встановлення сантехнічного обладнання і матеріалів на об'єкті: стадіон по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові» та «Календарний графік виконання робіт».   Позивач зазначив, що свої зобов'язання за договором належним чином та повному обсязі він виконав, що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2013 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за лютий 2013 року, які підписані та скріплені печатками сторін, згідно з якими вартість виконаних робіт становить 34940,65 грн. Оскільки відповідач не розрахувався за виконані на його користь роботи по договору, заборгованість відповідача склала 34940,65 грн. За наведених обставин, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 34940,65 грн. основного боргу, 6953,17 грн. збитків від інфляції, 1806,38 грн. 3 % річних. Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України). Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України). Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, з урахуванням приписів статті 530 ЦК України та п. 4.5 договору на момент розгляду справи судом строк виконання відповідного грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт настав. Проте відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних робіт в повному обсязі. Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 34940,65 грн. Позивач також заявив до стягнення з відповідача 6953,17 грн. збитків від інфляції та 1806,38 грн. 3% річних нарахованих у період з 10.04.2013 по 29.12.2014. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.           Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України  щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд"  інфляційних втрат у сумі 6953,17 грн. та 3 % річних у сумі 1806,38 грн. Господарські витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд"  (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 3, код ЄДРПОУ 34290829), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" (79035, м. Львів, вул. Січинського, 7, код ЄДРПОУ 23958467) основний борг в розмірі 34940 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот сорок) грн. 65 коп., інфляційні втрати в розмірі 6953 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 17 коп., 3% річних в розмірі 1806 (одна тисяча вісімсот шість) грн. 38 коп., судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. 3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 11.03.2015 Суддя                                         О.А. Грєхова