Постанова від 05.03.2015 по справі 910/20292/14

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа№ 910/20292/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - Білоконь М.В., Боруха В.А.

від відповідача - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на рішення Господарського суду м. Києва від 26.11.2014 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Інтегра»

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Європейський газовий банк» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ «Видавничий дім «Інтегра» про стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.11.2014 позовні вимоги задоволені частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення суду прийняте при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, з порушенням норма матеріального та процесуального права, а тому просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 поновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 05.02.2015 у складі суду: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Руденко М.А.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 04.02.2015 склад колегії змінений на: головуючий суддя Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

В судове засідання з`явилися представники позивача та надали усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

18.02.2008 між ВАТ «Європейський газовий банк» правонаступником якого є ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Видавничий дім «Інтегра» був укладений кредитний договір № 85-180208.

Відповідно до п. 1.1 договору банк надає позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 200000 грн. строком з 18.02.2008 по 17.02.2011 включно, із сплатою 17 % річних. Погашення кредиту в кінці терміну.

08.07.2008 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким ліміт кредитної лінії було збільшено до 300000 грн.

23.10.2008 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким ліміт кредитної лінії було збільшено до 400000 грн.

06.04.2009 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким відсоткова ставка була збільшена до 28% річних.

04.08.2009 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким ліміт кредитної лінії було збільшено до 600000 грн.

17.12.2009 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким ліміт кредитної лінії було збільшено до 700000 грн.

02.03.2010 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким ліміт кредитної лінії було збільшено до 1000000 грн.

17.02.2011 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким строк кредитної лінії було продовжено до 17.02. 2014.

20.06.2011 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким ліміт кредитної лінії було збільшено до 2000000 грн. та встановлено відсоткову ставку у розмірі 25% річних.

05.10.2012 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким ліміт кредитної лінії було збільшено до 2500000 грн.

29.12.2012 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким було встановлено наступний ліміт кредитної лінії: з 29.12.2012 по 21.01.2013 - в розмірі 2500000 грн., з 22.01.2013 по 17.02.2014 - 25000000 грн.

06.08.2013 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким ліміт кредитної лінії було збільшено до 35000000 грн.

17.02.2014 між сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №85-180208 від 18.02.2008, за яким строк кредитної лінії було продовжено до 19.02.2015 включно.

Факт видачі кредиту позичальнику. Підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника з 18.02.2008 по 09.09.2014, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно п.4.1. кредитного договору позичальник зобов'язався повернути одержаний кредит у визначений в п. 1.1. договору термін.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору позичальник сплачує проценти в строк до 05 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

Пунктом 5.4. кредитного договору, передбачено, що банк має право у разі недотримання або порушення позичальником умов кредитного договору розірвати договір і достроково стягнути кредит і нараховані відсотки зі сплатою штрафу у розмірі 25% від суми позики.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду, мотивує свої вимоги тим, що відповідачем не була сплачена заборгованість по процентам кредитного договору, а тому він звертається з вимогою про дострокове погашення кредиту, сплти простроченої заборгованості по процентам та пеню на загальну суму 29966737,97 грн.

Представником відповідача до суду першої інстанції був направлений відзив на позов, відповідно до якого ним визнавалась заборгованість перед позивачем у повному розмірі.

Господарський суд міста Києва, постановляючи оскаржуване рішення, мотивував його тим, що позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу вимоги про розірвання договору та дострокове повернення основної суми кредиту в розумінні п. 5.4. договору.

Проте, колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, вважає її хибною, зважаючи на наступне.

Згідно із абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалося вище, на виконання умов кредитного договору, позивачем були перераховані на рахунок відповідача кошти, в розмірі визначеним договором та, укладеним до нього, додатковими угодами.

Проте, відповідач свої зобов`язання за даним договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість.

ПАТ «Європейський газовий банк» листом від 29.08.2014 № 2595-6.1-20 надіслав вимогу ТОВ «Видавничий дім «Інтегра» про негайне погашення існуючої заборгованості по процентам в розмірі 610056,47 грн. станом на 26.08.2014 (без урахування штрафних санкцій).

Крім того, позивачем було повідомлено даним листом відповідача про те, що у разі невиконання даної вимоги, він буде змушений нарахувати штрафні санкції та вимагати достроково погасити кредит.

Даний лист був отриманий особисто директором ТОВ «Видавничий дім «Інтегра» 01.09.2014, про що зроблений відповідний запис на оригіналі вказаного вище листа.

Представником відповідача, як вже зазначалося, не оспорювався факт отримання такої вимоги та не оспорювався розмірі заборгованості по кредитному договору № 85-180208 від 18.02.2008.

Відповідач, в порушення існуючих норм чинного законодавства України та в порушення умов договору, відповідь на даний лист не надав, існуючу заборгованість по кредитному договору не погасив.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що вказаний лист позивача необхідно розцінювати як вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату процентів за даним договором.

Пунктом 5.4. кредитного договору, передбачено, що банк має право у разі недотримання або порушення позичальником умов кредитного договору розірвати договір і достроково стягнути кредит і нараховані відсотки зі сплатою штрафу у розмірі 25% від суми позики.

Колегія суддів не погоджується із висновком місцевого суду стосовно того, що позивачем не ставилася вимога про розірвання договору, а лише про дострокове повернення кредиту, суперечить п.5.4 договору, оскільки постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», а саме п. 3.2 визначено, що у силу частини другої статті 1054 ЦК України до кредитних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 1050 зазначеного Кодексу, якою встановлено санкцію за прострочення повернення чергової частини позики, а саме: позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У такому випадку дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобов'язань та є належним способом захисту порушеного права.

Таким чином, враховуючи зазначене, умови договору, та норми чинного законодавства України, позивач має право звертатися із вимогою до боржника про дострокове повернення кредиту без ставлення вимоги про розірвання такого договору, оскільки вимога про розірвання договору, в такому випадку, є правом кредитора, а не обов`язковою умовою для дострокового повернення кредитних коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на все зазначене, вимога ПАТ «Європейський газовий банк» про стягнення з відповідача непогашеної строкової заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 28731691,58 грн. є обґрунтованою, правомірною та підлягаючою задоволенню.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поясненнями позивача, наданими як в суді першої так і апеляційної інстанції та розрахунком заборгованості станом на 09.09.2014, який міститься в матеріалах справи, підтверджується факт не сплати відповідачем процентів за користування кредитними коштами за липень - серпень 2014 року у сумі 1220112,94 грн.

Крім того, даний факт не оспорювався й відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами по кредитному договору №85-180208 від 18.02.2008 у розмірі 1220112,94 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, позивачем ставилася вимога про стягнення з відповідача за порушення строків сплати процентів за кредитним договром, враховуючи умови договору, пеню в розмірі 14933,45 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4.7. кредитного договору визначено, що при недотриманні строків повернення кредиту та/або недотриманні строків сплати нарахованих відсотків позичальник зобов'язується сплачувати банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, колегія суддів знаходить його арифметично вірним та обгрунтованим, а тому вказана вимога підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.3 ч.1. ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має права скасувати рішення повністю або частково і прийняте нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 у справі № 910/20292/14 підлягає зміні.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому законом порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 по справі № 910/20292/14 - змінити. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Інтегра» (03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 37; код 35332183) на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, пр. Московський, 16; код 34693790) заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 28731691,58 грн, 1220 112, 94 грн. процентів за користування кредитом, 14933,45 грн. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Інтегра» (03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 37; код 35332183) в доход державного бюджету 73080 грн. судового збору.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Інтегра» (03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 37; код 35332183) в доход державного бюджету 36540 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати судові накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/20292/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов