Рішення

від 05.03.2015 по справі 911/327/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 911/327/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства «Боярка-Водоканал», Київська обл., м. Боярка

до Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Арксі» «Арксі Побут», Київська обл., м. Боярка

про стягнення 262 044,05 грн.,

за участю представників:

позивача:Нівінська Т.В., довіреність №04 від 05.01.2015 року; Місаілова Л.Р., довіреність №03 від 05.01.2015 року; відповідача:Антипенко М.М., директор; Іванов С.М., паспорт СМ 558114;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2015 року Комунальне підприємство «Боярка-Водоканал» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Арксі-Побут» (відповідач) про стягнення 262 044,05 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на укладення з відповідачем 03.01.2013 р. договору №88 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, згідно якого КП «Боярка-Водоканал» зобов'язувалося надавати послуги з водопостачання та водовідведення у Гуртожитку, а відповідач - здійснювати своєчасну оплату за надані позивачем послуги.

Згідно умов вказаного договору позивач надав відповідачеві послуги, які останнім не були оплачені належним чином, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 186 736,76 грн. заборгованості за надані послуги, 19 946,18 грн. пені, 6 873,49 грн. 3% річних, 27 946,85 грн. інфляційних втрат, а загалом 262 044,05 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.02.2015 року.

12.02.2015 року через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому частково заперечував проти позову, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 40 485,95 грн. пені, 6 873, 49 грн. 3% річних, 27 946,85 грн. інфляційних втрат

У судовому засіданні 12.02.2015 року оголошувалася перерва на 05.03.2015 року.

27.02.2015 через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав обґрунтований розрахунок пені на суму 19 946,18 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 року між Комунальним підприємством «Боярка-Водоканал» (водоканал) та Дочірнім підприємством «Арксі-Побут» (абонент) було укладено договір №88 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, за умовами якого водоканал зобов'язується надавати абоненту послуги з водопостачання та водовідведення. Абонент зобов'язується приймати ці послуги та своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору водоканал надає абоненту послуги з водопостачання і водовідведення у Гуртожиток (м. Боярка, вул. Білогородська, 134).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що до 5 числа звітного місяця, водоканал виписує абоненту рахунок на оплату, де оформляється фактична вартість наданих послуг за звітний місяць. Цим рахунком підтверджується надання абоненту послуг. Кінцевий розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця.

У разі несвоєчасної оплати або неповної оплати послуг, абонент сплачує водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3% річних з урахуванням індексу інфляції від суми боргу, за кожен день прострочки (п. 4.4 договору).

Пунктом 9.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня укладання і поширює свою дію на господарські правовідносини, що існують між сторонами з 01.01.2012р. і діє по 31.12.2012р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

На виконання умов договору позивачем за період з січня 2012р. по січень 2015р. були надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 186 736,76 грн., що підтверджується актами зняття показників лічильника (копії яких наявні в матеріалах справи).

Станом на 01 січня 2015 р. за відповідачем утворилась заборгованість за отримані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 186 736,76 грн.

Отже, відповідач свої зобов'язання за договором № 88 на надання послуг з водопостачання і водовідведення від 03.01.2012р. щодо оплати належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 186 736,76 грн. станом на 15 січня 2015 р.

Сторонами підписний акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2012-31.10.2012р. на суму 70 458,44 грн., акт за період 01.01.2013-26.07.2013р. на суму 54 950,64 грн., акт за 9 місяців 2013 року на суму 51 981,60 грн., акт за період 01.10.2013-30.04.2014р. на суму 123 000,00 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статей 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню у сумі 186 736,76 грн. за період з січня 2012р. по січень 2015р. включно на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнаний відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 186 736,76грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Умовами договору №88 від 03 січня 2012 року, зокрема пунктом 4.4 договорів встановлено, що у разі несвоєчасної оплати послуг, споживач сплачує водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції від суми боргу, за кожен день прострочування.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати товару нараховано 19 946,18 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов про стягнення пені в розмірі 19 946,18 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 27 946,95 грн. та 3 % річних в розмірі 6 873,49 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» станом на 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2015 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 827,00 грн. та не більше 73 080,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення 241 503,28 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 4 830,06 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення №104 від 23.01.2015 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 5 240,88 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 410,28 грн. підлягає поверненню позивачу.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Арксі» «Арксі Побут» (08150, м. Боярка, вул. Білогородська, 134, код 30472773) на користь Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» (08153, Київська область, м. Боярка, вул. Білогородська, 19-б, код 30687118) 186 736 (сто вісімдесят шість тисяч сімсот тридцять шість) грн. 76 коп. основного боргу, 6 873 (шість тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 49 коп. 3% річних, 27 946 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 85 коп. інфляційної складової боргу, 19 946 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 18 коп. пені, 4 830 (чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 06 коп. судового збору.

Повернути Комунальному підприємству «Боярка-Водоканал» (08153, Київська область, м. Боярка, вул. Білогородська, 19-б, код 30687118) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 410 (чотириста десять) грн. 28 коп. що перерахований платіжним дорученням №104 від 23.01.2015 року. Оригінал платіжного доручення дорученням №104 від 23.01.2015 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області №911/327/15.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак