Ухвала

від 24.02.2015 по справі 804/813/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Київ К/800/13917/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Вікторія» на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року по справі № 804/813/13-а за позовом Приватного підприємства «Вікторія» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним акту та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Приватне підприємство «Вікторія» звернулося до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним акту позапланової документальної невиїзної перевірки № 294/222-30851682 від 14.12.2012 року та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0000080220.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. При цьому, судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість прийняти участь у її розгляді, оскільки будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання до суду надано не було.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Вікторія» з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ «АСД-Експрес» за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки зафіксовані порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України при визначенні суми податку на додану вартість 62049,34 грн.

За результатами перевірки 29 грудня 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000080220 про стягнення з ПП «Вікторія» штрафних санкцій на загальну суму 77561,68 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року та зареєстрованих у Міністерстві юстиції Україні 20.02.1998 року за № 128/2568, встановлено, що комплектом юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, є транспортна документація, а єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку шляхом їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Виходячи з положень розділу 11 «Правил оформлення документів на перевезення», товарно-транспортна виписується у кількості не менше чотирьох екземплярів, другий екземпляр якої в обов'язковому порядку передається вантажоодержувачу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

В той же час, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положеннями підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та TOB «АСД-Експрес» укладено договір поставки від 21.10.2011 року № 211011, предметом якого є поставка нафтопродуктів окремими партіями, вид, марка та кількість яких вказуються в накладних документах на товар.

Відповідно до пп.7.5.6, пп.7.5.7, пп.7.5.8 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари оформлюється товарно-транспортні накладні у чотирьох примірниках.

ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

В ході перевірки підприємством не було надано довіреності на отримання товару працівниками ПП «Вікторія», накази на відрядження водіїв під час перевезення ПММ, подорожні листи при здійсненні перевезень нафтопродуктів, відсутні сертифікати якості продукції, обов'язковість яких передбачена договором поставки та чинним законодавством.

Таким чином, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів, а саме - первинних документів, на підтвердження фактичного здійснення господарської операції з поставки нафтопродуктів по взаємовідносинах між ТОВ «АСД-Експрес» та ПП «Вікторія», то формувати податковий кредит за вказаним договором поставки позивач права не мав.

Крім того, самі по собі оскаржувані висновки акту перевірки не створюють негативних наслідків для позивача та не є рішенням у розумінні КАС України, а тому вимоги щодо визнання протиправним акту задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до протиправності відмови апеляційного суду у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, тому висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для твердження, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, ухвалені по справі рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційні скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження з урахуванням встановлених фактичних обставин справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Вікторія» відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року по справі № 804/813/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.