Постанова

від 05.03.2015 по справі 825/183/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2015 року Чернігів Справа № 825/183/15-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача Ананка Ю.М., довіреність від 24.12.2014 № 12152/9/25-26-10-00-10, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 22.01.2015 надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 17.12.2014 № НОМЕР_1.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки податковий кредит та витрати по взаємовідносинам з ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" сформовано у відповідності до вимог податкового законодавства, а висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу, тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову представник відповідача пояснив, що на підставі актів про неможливість проверення зустрічної звірки від 18.07.2014 № 136/22-03-33370819 та від 21.07.2014 № 140/22-03-33370819 щодо контрагента позивача ДПІ у м. Чернігові не встановлено реальності факту здійснення операцій ФОП ОСОБА_1 з отримання товару у ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ".

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 30.10.2005, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 2 064 000 0000 006606, взятий на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові 0.10.2005 та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Згідно Виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.03.2013, основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є:

49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що на підставі вимог ст.20, ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, відповідно до наказу ДПІ у м. Чернігові від 17.10.2014 № 2976 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та на підставі службового посвідчення серії НОМЕР_5, виданого ДПІ у м. Чернігові, Мартиненко Володимиром Анатолійовичем - головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Чернігові, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за грудень 2013 та березень 2014 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ - 33370819) відповідно до затвердженого плану перевірки.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, ДПІ у м. Чернігові за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення копію наказу ДПІ у м. Чернігові від 17.10.2014 № 2976 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 17.10.2014 № 307/Т/25-26-17-01-16.

Перевірка проведена в приміщенні ДПІ у м. Чернігові.

Журнал реєстрації перевірок ФОП ОСОБА_1 для вчинення запису на перевірку не надавався.

Перевірка проводилась з 20.10.2014 по 24.10.2014, про що складено акт від 30.10.2014 №2498/17/НОМЕР_2 (а.с. 11-29).

В ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2013р. на суму 11005 грн. та за березень 2014 р на суму 3203 грн., в результаті формування податкового кредиту з ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 33370819), з яким не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності.

Донараховано податку на додану вартість за актом перевірки - 14208 грн.

На підставі акта перевірки від 30.10.2014 №2498/17/НОМЕР_2 ДПІ у м. Чернігові було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 14520,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 10968,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3552,00 грн.) (а.с. 9).

Так, контролюючий орган зазначає, що ДПІ у м. Чернігові було отримано акт від 18.07.2014 № 136/22-03-33370819 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" (код 33370819) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків у період з 01.11.2013 по 31.12.2013, їх реальності та повноти відображення в обліку, згідно якого звіркою ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" документально не підтверджено проведені господарські операції з платниками податків у період з 01.11.2013 по 31.12.2013. Звіркою ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" не підтверджено реальність проведених господарських операцій у періоді з 01.11.2013 по 31.12.2013 з платниками податків з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку.

Також, ДПІ у м. Чернігові було отримано акт від 21.07.2014 № 140/22-03-33370819 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" (код 33370819) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків у період з 01.03.2014 по 31.03.2014, їх реальності та повноти відображення в обліку, згідно якого звіркою ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" документально не підтверджено проведені господарські операції з платниками податків у період з 01.03.2013 по 31.03.2014. Звіркою ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" не підтверджено реальність проведених господарських операцій у періоді з 01.03.2013 по 31.03.2014 з платниками податків з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку.

Отже, виходячи з вищенаведеного контролюючий орган прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 33370819) за грудень 2013 року на загальну суму 66030,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 11005,00 грн.) та за березень 2014 року на загальну суму 19216,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 3202,80 грн.), чим порушено вимоги п.14.1.181; п.193.1; п.198.1, п.198.3; п.198.6; п.200.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.

При перевірці підстав проведення даної перевірки, враховуючи частини 3 статті 2 КАС України, суд зазначає, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Визначене законодавством право органів податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватись без порушення приписів, встановлених діючим законодавством.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначені види перевірок, що мають право проводити контролюючі органи, зокрема такими перевірками є камеральна, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Також у даному підпункті зазначається, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України обставини за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом встановлено, що наказом від 17.10.2014 № НОМЕР_3 у м. Чернігові було призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України у зв'язку з отриманням інформації про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 податкового, валютного та іншого законодавства та у зв'язку з ненаданням пояснень та документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит ДПІ у м. Чернігові за грудень 2013 року та березень 2014 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" (а.с. 210).

Поряд з цим, суд звертає особливу увагу, що у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що обов'язковий письмовий запит ДПІ у м. Чернігові відсутній та додав, що посилання у акті перевірки від 30.10.2014 №2498/17/НОМЕР_2 на нього також відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність призначення ДПІ у м. Чернігові проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з огляду на відсутність факту надіслання обов'язкового письмового запиту щодо надання позивачем пояснень та документальних підтверджень за грудень 2013 року та березень 2014 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" у зв'язку з отриманням контролюючим органом інформації про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 податкового, валютного та іншого законодавства, що також суперечить вимогам пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України і ставить під сумнів висновки перевіряючого, оскільки жодна господарська операція за результатами взаємовідносин позивача з ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" ним не досліджена.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені 201.1 cт. 201 Податкового кодексу України вимоги.

В силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як встановлено вище, основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є вантажний автомобільний транспорт.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

При перевірці податкової правосуб'єктності учасників даної господарської операції, судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" (Покупець) у перевіряємий період був укладений договір купівлі-продажу від 25.12.2013 № 25/12-1 (а.с. 35-36).

Судом було встановлено, що на момент укладання договору позивач та його контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

На виконання умов договору ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" була виписана на адресу позивача податкові накладні від 28.03.2014 № 75 та від 27.12.2013 № 53 (а.с. 37, 38).

Доказом отримання дизельного палива є видаткові накладні від 27.12.2013 3 271203 та від 28.03.2014 № 280301 (а.с. 39, 40). Доказом якості придбаного товару є відповідний НОМЕР_4/0-2508/2670/2305 (а.с. 236).

На підтвердження оплати за придбаний товар позивачем приєднано до матеріалів справи платіжне доручення від 17.01.2014 № 1016, квитанції до прибуткового ордеру (а.с. 48, 49).

Так, при дослідженні фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента позивача та самого ФОП ОСОБА_1 для здійснення даної господарської операції, врахувавши всі докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про реальність здійснення даної операції, оскільки позивачем приєднано до матеріалів справи документи, які свідчать про вид основної діяльності позивача - надання послуг перевезення вантажним транспортом, докази наявності у позивача транспортних засобів, для яких, як було наголошено позивачем, придбавалося паливо, правочини з яких є предметом даного спору, докази технічного обслуговування таких транспортних засобів та оренди місця стоянки; докази укладення та виконання правочинів з перевезення вантажним транспортом, для чого придбавалося паливо, а також подорожні листи, що свідчать про використання палива в процесі господарської діяльності та докази зберігання придбаного дизельного палива, оскільки з пояснень позивача встановлено, що отримане паливо заливалося у бак вантажних автомобілів, що не були на момент приїзду автоцистерни з паливом у від'їзді, а частково зберігалося на території позивача у бочках, з яких потім заправлялися, інші вантажні автомобілі (Свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів, договір позички транспортного засобу від 07.08.2012, договір позички транспортного засобу від 15.07.2013, договір найму (оренди) транспортного засобу, договір про оренду транспортного засобу, акти здачі-прийняття послуг на технічне обслуговування транспорту, договір суборенди стоянки, акти здачі-прийняття послуг по оренді стоянці, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договір на міжнародні перевезення від 28.03.2014, договір на виконання транспортних послуг, договір-заявка від 21.02.2014, договір на надання транспортних послуг від 03.03.2014, генеральний договір на транспортне експедирування від 27.01.2014, договір на транспортні перевезення від 07.03.2014, договір-заявка від 26.02.2014, договір-заявка від 07.03.2014, заявка на перевезення від 28.01.2014, договір-заявка від 21.02.2014, заявка на перевезення вантажу від 20.02.2014, заявка на перевезення вантажу від 20.02.2014, договір автотранспортних послуг від 03.01.2014, транспортна заявка від 21.03.2014, заявка-договір від 03.03.2014, акти здачі-приймання наданих послуг з контрагентами, подорожні листи вантажного автомобіля, а.с. 71 - 206).

Встановлене відповідає вимогам ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, з аналізу зазначеного, суд приходить до висновку, що дана господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану ФОП ОСОБА_1 та при вчиненні даних господарських операцій мала місце ділова мета.

Також позивач зазначив, що паливо, що придбавалося по правочинам, реальність яких оспорюється контролюючим органом, закуповувалося у великих розмірах та доставлялося контрагентом самостійно у автоцистерні. Зазначене знайшло своє підтвердження у п. 3.2 розділу 3 договору купівлі-продажу від 25.12.2013 № 25/12-1 згідно якого, Постачальник (ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ") забезпечує поставку товару на адресу Покупця (ФОП ОСОБА_1.), а тому суд визнає відсутність доказів транспортування придбаного товару у позивача правомірним.

Так, відповідно до абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ, відповідно як і визначення від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ - дана обставина представниками відповідача не оспорювалась.

Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, що не було спростовано у ході судового засідання ДПІ у м. Чернігові.

Таким чином, суд зауважує, що на підтвердження фактичного виконання операцій з купівлі-продажу дизельного палива у ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" позивачем були надані всі необхідні первинні документи, що містять достатню для цілей оподаткування інформацію про зміст, обсяг та вартість спірної операції та відповідають за формою та змістом вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, не мають жодних дефектів форми та змісту первинних документів по господарських взаємовідносинах позивача з ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ"", а тому є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов'язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення даної господарської операції.

З пояснень представника позивача та представника відповідача вбачається, що ДПІ у м. Чернігові не були взяті до уваги вищезазначені документи.

Крім цього, суд звертає увагу, що визначення ДПІ у м. Чернігові позивачу сум грошового зобов'язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток з підстав не підтвердження зустрічними звірками постачальників товару у ланцюгу постачання сплати податку не ґрунтуються на нормах чинного законодавства є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства, що зокрема підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (справа "Булвес" АД проти Болгарії (п. 71 рішення) тощо).

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає про протиправність висновку податкового органу щодо відсутності реальності факту здійснення операцій ФОП ОСОБА_1 з отримання дизельного палива від ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" з підстав отримання актів від 18.07.2014 № 136/22-03-33370819 та від 21.07.2014 № 140/22-03-33370819 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ".

Таким чином, з урахуванням дослідженої господарської операції, суд прийшов до висновку, що за належних доказів ДПІ у м. Чернігові не мала підстав для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту є незаконним.

Суд також вважає, що ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на формування податкового кредиту та витрат в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 17.12.2014 № НОМЕР_1 та не надав доказів порушення ФОП ОСОБА_1 пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2013р. на суму 11005 грн. та за березень 2014 р на суму 3203 грн., в результаті формування податкового кредиту з ТОВ "ІНШААТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 33370819).

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами наданих контрагентом позивачу, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання для перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідають вимогам законодавства, суд вважає, що ДПІ у м. Чернігові було неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення та констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 17.12.2014 №0005541701.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) 182,70 грн (сто вісімдесят дві гривні 70 коп) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого платіжним дорученням від 20.01.2015 № 258 у сумі 182,70 грн. на р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О.Скалозуб