Рішення

від 02.03.2015 по справі 916/4528/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2015 р.Справа № 916/4528/14

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючий суддя - Брагіна Я.В., судді - Гут С.Ф. Желєзна С.П.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Косюга Ю.П. за довіреністю від 08.01.2015р. за №19/15;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (м. Запоріжжя);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ" (м. Котовськ);

про стягнення 231192,82 грн.

10.11.2014р. Приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2006" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ" про стягнення 231192,82 грн. на підставі договору поставки товару.

Ухвалою суду від 11 листопада 2014р. порушено провадження у справі № 916/4528/14 за зазначеним вище позовом.

10.12.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" про визнання недійсним договору поставки.

Ухвалою суду від 11 грудня 2014р. зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду керуючись п.4, п.6 ст.63 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12 грудня 2014р. провадження у справі №916/4528/14 зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ" на ухвалу господарського суду Одеської області від 11.12.2014р. у справі №916/4528/14.

15.12.2014 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ" про призначення почеркознавчої експертизи. В зазначеному клопотанні відповідач просить на вирішення почеркознавчої експертизи поставити питання: чи підписував колишній керівник ТОВ "ІНСАХАРПРОМ" Стойков Валерій Васильович договір поставки насіння № ОД-Н-52 від 04.06.2013р. між ТОВ "ІНСАХАРПРОМ" та ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006", додатки (специфікації) до нього, накладні та довіреності, що засвідчують отримання товару за вказаним договором.

Також 15.12.2014р. відповідач надіслав до господарського суду клопотання про витребування документів, в якому просить витребувати у позивача наступні документи: декларації з ПДВ за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р. із розшифруванням в розрізі контрагентів, реєстр виданих податкових накладних за період з жовтня 2013р. по жовтень 2014р., оборотно-сальдові відомості по контрагенту ТОВ "ІНСАХАРПРОМ" за 2013-2014рр., картки - рахунки № 361 по покупцю ТОВ "ІНСАХАРПРОМ" за 2013-2014рр., статут (положення) Одеського структурного підрозділу ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006", довіреність № 16/13 від 05.01.2013р., наказ про призначення Гетмана В.В. керівником Одеського структурного підрозділу ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006".

26.12.2014р. Одеським апеляційним господарським судом справу повернуто до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 12.01.2015 р. провадження по справі було поновлено та справу призначено до розгляду на 28.01.2015р., однак засідання суду не відбулося у зв'язку із подачею 22.01.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНСАХАРПРОМ" апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2015р., якою зустрічну позовну заяву повернуто позивачу без розгляду, а тому справу було необхідно надіслати до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23 січня 2015р. провадження у справі №916/4528/14 зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ" на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.01.2015р. у справі №916/4528/14.

27.01.2015р. від представника позивача надійшли до господарського суду Одеської області заперечення на клопотання відповідача про проведення почеркознавчої експертизи та витребування доказів.

28.01.2015р. до господарського суду Одеської області надійшли заперечення позивача на відзив відповідача.

02.02.2015р. Одеським апеляційним господарським судом справу повернуто до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 04.02.2015р. провадження по справі поновлено та справу №916/4528/14 у зв'язку зі складністю, призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Ухвалою суду від 05.02.2015р. справу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Брагіна Я.В., судді - Гут С.Ф. та Желєзна С.П., у зв'язку із складністю спору.

27.02.2015р. до суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника відповідача.

Позивач у судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Заперечував проти задоволення клопотань відповідача, оскільки останній затягує розгляд справи різними способами, зловживає своїми правами протягом всього періоду розгляду справи, поводиться недобросовісно. Відсутність договору у відповідача не являється необхідністю призначення експертизи. Навіть, якщо б попередній директор не підписував договір, то своїми діями відповідач схвалив дії останнього, тому що товар отриманий відповідачем та частково оплачений, про що свідчать банківські виписки від 23.07.13. та від 18.10.13.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином. 27.02.15 надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із хворобою представника.

Суд заслухавши пояснення представника позивача відмовляє в задоволенні клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи, бо останнім не надано жодного доказу в підтвердження заявленого клопотання. До того ж, суд враховує і той факт, що протягом строку розгляду справи відповідач різними способами затягував розгляд справи.

Відмовляє суд і в задоволенні клопотання щодо призначення почеркознавчої експертизи, оскільки відповідач своїми діями схвалив правочин, що підтверджується отриманням товарів та частковою оплатою товарів згідно банківських виписок від 23.07.13. та від 18.10.13., лист директора відповідача від 19.10.13., в якому зазначає останній про те, що вважати призначення платежу в платіжному дорученні №837 від 18.10.13.: оплата за насіння згідно договору поставки насіння №ОД-Н-52 від 04.06.13 (а.с.24). Відповідно до ст. 214 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Також суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача щодо витребування документів (декларації з ПДВ, реєстр виданих податкових накладних), оскільки предметом спору у даній справі є стягнення боргу за поставку товарів, а не порушення податкового законодавства відповідачем.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2013р. між приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" (надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ" (надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки насіння №ОД-Н-52.

Предметом договору передбачено, що у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і Специфікаціями до нього, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця насіння для сівби, а покупець зобов'язується приймати цей товар і оплачувати його.

Відповідно до п.2.1. договору найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.

Згідно п.4.3. договору дата (термін, строк) поставки товару вказується в Специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в Специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в Специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем.

У відповідності до п.п.8.1., 8.1.3. договору з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань сторонами та компенсації можливих втрат, сторони передбачили такі договірні штрафні санкції, які сплачуються, понад суми збитків: за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцяти) календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 (тридцяти) % від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до кінця року в якому він був укладений. Усі поставки постачальником покупцю пестицидів до кінця року, в якому був укладений цей договір, а також порядок його до кінця року, в якому був укладений цей договір, а також порядок їх оплати, регулюється цим договором. Якщо сторони в наступному році не укладуть новий договір поставки насіння, але фактично постачальником будуть здійснюватися поставки покупцю, то цей договір продовжуматиме діяти та регулювати умови таких поставок між сторонами в наступному році до дати укладання нового договору поставки насіння (п.9.1. Договору).

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 136580,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЗП9795 від 04.06.2013р. на суму 86400,00 грн., №ЗП14180 від 30.08.2013р. на суму 50180,00 грн., специфікаціями №1 від 04.06.2013р. на суму 86400,00 грн., №2 від 29.08.2013р. на суму 50180,00грн., що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №12 від 04.06.2013р., №11 від 30.08.2013р.

Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 27280,00грн., що підтверджується банківськими виписками, а саме: 23.07.2013р. сплатив 17280,00грн., 18.10.2013р. сплатив 5000,00грн., 09.07.2014р. сплатив 5000,00грн.

Тобто позивач виконав свої обов'язки до договором та поставив відповідачу товар на загальну суму 136580,00грн., а відповідач не виконав своїх обов'язків бо не оплатив отриманий товар у повному обсязі, тобто не оплатив товар на суму 109300,00грн., у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутись з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших в'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статья 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач неналежно виконав прийняте зобов'язання за договором, бо не розрахувався за отриманий товар в повному обсязі станом на час подачі позову, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 109300,00грн., про що суд зазначав вище.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 16550,71грн., 72552,11грн. - індексації ціни товару та 32790,00 грн. - штрафу.

У відповідності до п.п.8.1., 8.1.3. договору з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань сторонами та компенсації можливих втрат, сторони передбачили такі договірні штрафні санкції, які сплачуються, понад суми збитків: за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцяти) календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 (тридцяти) % від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені та штрафу суд вважає розрахунок правильний і такий що відповідає вимогам чинного законодавства, і тому задовольняє позов у частині стягнення пені та штрафу.

Як вже зазначалось, п. 5.1. договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в Специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в Специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем.

Відповідно до частини 1 статті 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають зміну, у тому числі збільшення ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену, в даному випадку збільшену, ціну товару, тобто, доплатити суму збільшення ціни товару.

При цьому, законодавство України, у тому числі статті 265, 190 Господарського кодексу України, статті 632 і 655 Цивільного кодексу України, не містять імперативних приписів про те, що ціна товару в договорі повинна бути тільки фіксованою, тобто такою, що не може бути зміненою після укладення договору.

Також, частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплено принцип свободи договору, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Сторони в пункті 5.6. договору і в підпунктах 5.6.1 - 5.6.6., за взаємною згодою передбачили, що:

- ціна товару за договором є такою, що збільшується шляхом індексації покупцем сум платежів за товар на певний індекс, який вираховується у порядку, передбаченому договором, на підставі таких показників: курсу продажу долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує дню оплати товару, і курсу цієї валюти на дату укладення специфікацій;

- покупець зобов'язаний проіндексувати на індекс, що вираховуються згідно з договором, суми своїх платежів в оплату товару і сплатити відповідачу проіндексовані (тобто, збільшені) платежі за товар.

Різниця між сумою проіндексованих платежів і сумою платежів, вказаних в специфікаціях є сумою індексації (тобто, збільшення) ціни товару за договором.

Відповідно до частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 статті 632 вказаного Кодексу передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з частиною 2 статті 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Частиною 3 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Враховуючи, що можливість зміни ціни на товар передбачена частиною 3 статті 691 Цивільного кодексу України, пунктом 5.6 договору сторони передбачили спосіб її перегляду та визначили показники, які зумовлюють зміну ціни на товар.

Згідно з пунктом 5.6. договору ціна товару, що вказана в специфікаціях, визначена на дату їх складання.

Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП- проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації.

Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1 договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці http://www.udinform.com в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки http://www.udinform.com.

Згідно з підпунктом 5.6.2. договору у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку постачальника, проводить його індексацію у встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Згідно з пунктом 5.6.4 договору при зверненні постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених покупцем платежів індексуються у вказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим договором. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться.

Відповідно до пункту 5.1, підпунктів 7.1.1., 7.1.3. договору відповідач зобов'язався оплатити товар, у тому числі сплатити суму індексації ціни товару, для чого зобов'язався перед здійсненням будь-якого платежу провести його індексацію в порядку, визначеному договором.

У пункті 3 кожної зі специфікацій до договору також вказано, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Отже, за умовами договору повна ціна товару складається з ціни товару, що визначена в специфікаціях, тобто, базової ціни та суми індексації ціни товару, що нараховується в порядку, передбаченому пунктом 5.6. договору і його підпунктами 5.6.1 - 5.6.6.

Згідно з підпунктом 5.6.6. договору зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто, збільшенням) ціни товару.

Згідно з пунктом 5.6. договору ціна товару, що вказана в специфікаціях, визначена на дату їх складання. Якщо товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації.

Отже, пункт 5.6 договору і його підпункти 5.6.1 - 5.6.6. містять умови, що передбачають чітко визначений за настання певних обставин порядок та спосіб розрахунку нової ціни товару шляхом індексації сум платежів за товар, що заздалегідь погоджений сторонами в договорі, що дозволяє їм без додаткових домовленостей, переговорів, укладання додаткових угод тощо, відразу визначити нову ціну товару (доплату до базової, первинної ціни договору).

Враховуючи принцип свободи договору та відсутність на це законодавчих обмежень (імперативу), передбачений договором порядок збільшення ціни товару, в залежності від показників певних курсів валют на певні дати, може передбачатися сторонами в договорах поставок.

Таким чином позивач правомірно нарахував індексацію ціни товару з врахуванням умов договору та вимог чинного законодавства.

Тому суд задовольняє позов у частині стягнення з відповідача пені у сумі 16550,0грн., 72552,11грн. - індексації ціни товару та 32790,00 грн. - штрафу.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів повної оплати вартості товарів не надав.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві, тому що вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, договором №ОД-Н-52 від 04.06.13., специфікаціями до договору, банківськими виписками про часткову оплату товару та іншими, про що суд зазначав вище.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 109300,00грн. основної заборгованості, пені у сумі 16550,0грн., 72552,11грн. - індексації ціни товару та 32790,00 грн. - штрафу, оскільки вимоги підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ", оскільки по вині останнього позивач вимушений був звернутись до суду за захистом порушених прав.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ" (66303, Одеська область, м. Котовськ, вул. Бочковича, буд. 101, код ЄДРРПОУ 30940390) на користь Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, 11, код ЄДРПОУ 34216986):

- 109300,00грн. - основного боргу,

- 16550,71грн. - пені;

- 32790,00 грн. - штрафу,

- 72552,11грн. - індексації ціни товару,

- 4623,86грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 10 березня 2015 р.

Головуючий суддя Я.В. Брагіна

Суддя С.Ф. Гут

Суддя С.П. Желєзна