Рішення

від 05.03.2015 по справі 918/849/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 918/849/14

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеторгекспорт"

до Закритого акціонерного товариства "БІОТЕРМА"

про стягнення коштів у сумі 5018.00 Євро

за участю представників сторін:

від позивача - Саюк С.М. довіреність б/н від 30.06.2014 року;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 05 березня 2015 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 червня 2014 року до господарського суду Рівненської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеторгекспорт" (далі - ТзОВ «Рівнеторгекспорт», позивач) до Закритого акціонерного товариства "БІОТЕРМА" (далі - ЗАТ «Біотерма», відповідач) про стягнення коштів у сумі 5 018.00 Євро, за курсом НБУ - 81 275 грн. 33 коп..

Позовні вимоги мотивовані наступним: 17.07.2013 року між ТОВ "Рівнеторгекспорт" (Україна) (далі продавець) та фірмою-нерезидентом ЗАТ "БІОТЕРМА" (Литва) (далі покупець) укладено контракт №1/15-13. Відповідно до вказаного контракту ТОВ "Рівнеторгекспорт" зобов'язується поставити, ЗАТ «Біотерма» прийняти та оплатити деревне вугілля з листяних порід неагломероване для грилей та камінів, паливні гранули з пресованої деревини, паливні гранули з пресованого торфу, паливні брикети з пресованого торфу, паливні брикети з пресованої деревини. Поставка товару була здійснена залізничним транспортом зі станції Обарів, Львівської залізниці 25.10.2014 року до кордону України (на умовах DAF (Інкотермс 2000) - границя України, станція Удрицьк). Однак отриманий товар покупець, у встановлений п.2.3 Контракту, не оплатив, внаслідок чого заборгованість ЗАТ "БІОТЕРМА" перед ТОВ "Рівнеторгекспорт" становить 5 018,00 Євро.

З урахуванням того, що учасником спірних правовідносин є іноземний суб'єкт господарювання, суд при вирішенні питання щодо підвідомчості та визначення підсудності даної справи керувався наступним.

Відповідно до статті 123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 124 Господарського процесуального кодексу України визначає компетенцію господарських судів у справах за участю іноземних підприємств і організацій, в якій зокрема вказано, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про міжнародне приватне право" цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом.

Загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом передбачено ст. 75 Закону України "Про міжнародне приватне право", відповідно до якої підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 76 вказаного Закону суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

В даному випадку спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі укладеного між позивачем та відповідачем контракту №1/15-13 від 17.07.2013, відповідно до умов п. 8.2 якого сторони погодили, що спори та розбіжності в рамках даного контракту, врегулювання яких неможливе сторонами шляхом переговорів, передаються на вирішення в Господарський суд Рівненської області, рішення якого буде остаточним та обов'язковим для сторін.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.06.2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 28.07.2014 року з викликом сторін по справі. (суддя Корсун В.Я.).

28.07.2014 р. ухвалою суду слухання справи відкладено на 05.08.2014 р..

05.08.2014 р. ухвалою суду слухання справи відкладено на 10.11.2014 р..

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Рівненської області № 01-04/157/2014 від 24.09.2014 року, враховуючи наказ господарського суду Рівненської області №552 від 22.09.2014 року про відрахування судді Корсуна В.Я., зі штату господарського суду рівненської області, та на підставі пунктів 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №918/849/14 та передано для розгляду по суті судді Політиці Н.А..

25.09.2014 р. ухвалою суду справу прийнято до провадження судді Політики Н.А..

25 вересня 2014 року від Міністерства Юстиції Литви через відділ канцелярії та документального забезпечення суду повернулася ухвала від 11.06.2014р., яка не була вручена відповідачу.

10.11.2014р. ухвалою суду розгляд справи відкладено на 05 березня 2015 року.

12 січня 2015 року від Міністерства Юстиції Литви через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов лист з додатками та підтвердження вручення відповідачу, а саме, директору ЗАТ «Біотерма» Вігантасу Макцинкевічус 16.12.2014р. ухвали від 05.12.2014р. (а.с.68).

14 січня 2015 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов лист, в якому останній просить надати для ознайомлення всі документи по даній справі, а саме надіслати на адресу ЗАТ "БІОТЕРМА" (73).

26 січня 2015 року від Міністерства Юстиції Литви через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло підтвердження про вручення, в якому зазначена причина про невручення: «отримувач відмовився отримати документи, так як не був наданий переклад на державній мові» (75).

Представник позивач в судовому засіданні подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: "лист Рівненської митниці від 28.07.2014р. та квитанцію про направлення позову повторно на адресу відповідача.

В судовому засіданні 05 березня 2015 року представник позивача підтримав позов в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/315 від 29.05.2009 р. "Про деякі питання, пов'язані із застосуванням Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Конвенції, або через Міністерство юстиції України.

Відповідно до абз. 2 п. 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/608 від 31.05.2002 р. "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" взаємодія судів України з судовими органами інших держав з цього питання, а також щодо виконання за кордоном інших процесуальних дій регулюються конвенцією з питань цивільного процесу і угодами про взаємну правову допомогу, укладеними Україною з іншими державами.

Відповідно до частини 9 пункту 1 вищезазначених роз'яснень за змістом статей 41, 12 - 17, 123 ГПК для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам.

Зважаючи на те, що Литовська Республіка є учасником Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, судом застосоване положення ст. 15 вказаної вище Конвенції зокрема, щодо повідомлення сторін у строк щонайменше шість місяців.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що судом вжито усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, то суд, враховуючи ч.2 статті 15 Конвенції вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013 року між ТОВ "Рівнеторгекспорт" (Україна) (далі Продавець) та фірмою-нерезидентом ЗАТ "БІОТЕРМА" (Литва) (далі Покупець) укладено контракт №1/15-13 (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Контракту продавець зобов'язується поставити продавцю, а Покупець оплатити та прийняти деревне вугілля з листяних порід неагломероване для грилей та камінів, паливні гранули з пресованої деревини, паливні гранули з пресованого торфу, паливні брикети з пресованого торфу, паливні брикети з пресованої деревини.

Відповідно до п.2.1. Контракту ціни на товар встановлюються в євро за 1 тонну, включаючи вартість упаковки, вантаження, митні витрати, погоджуються окремо на кожну партію продукції і зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами чинного контракту.

Відповідно до п.2.2. Контракту загальна сума контракту становить 1 000 000, 00 (один мільйон) євро. Кількість продукції погоджується на кожну партію продукції і зазначається в специфікаціях на кожну партію, які є невід'ємними частинами чинного контракту. Орієнтовний об'єм поставки - 1000 т..

Відповідно до п.2.3. Контракту 100% оплата продукції проводиться шляхом перерахування євро з рахунку Покупця на рахунок Продавця (переказом) за вказаними в чинному контракті банківським реквізитам протягом 20-ти банківських днів після отримання товару Покупцем, якщо інше не передбачено в специфікації.

Відповідно до п. 3.2. Продавець надає комплект супровідних документів, в якому мають бути: рахунок-фактура, сертифікат відповідності (при наявності), комплект CMR або залізничні накладні.

Відповідно до п.5.1. Контракту Продавець поставляє товар зі свого складу автомобільним або залізничним транспортом, якщо інше не передбачено в специфікації.

Відповідно до п. 5.4. Контракту датою поставки продукції вважається дата, вказана на митному штампі України в супровідних документах.

На виконання п.1.1. Контракту 25 жовтня 2013 року ТзОВ «Рівнеторгекспорт» відвантажило ЗАТ "Біотерма" деревне вугілля з листяних порід, неагломероване в кількості -19,300 тонн, призначене для використання в якості палива для грилів і камінів на суму 5 018,0 Євро. Поставка товару була здійснена залізничним транспортом зі станції Обарів, Львівської залізниці 25.10.2014 року до кордону України (на умовах БАР (Інкотермс 2000) - границя України, станція Удрицьк), що підтверджується рахунком-фактурою №1, дублікатом накладної, дорожньою відомістю та митною декларацією (а.с.14-18).

Відповідно до п.2.3. Контракту ЗАТ "БІОТЕРМА" не оплатило, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість в сумі 5 018,00 Євро.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, які за своєю правовою природою є зобов'язаннями з поставки товару.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням положень вказаних норм законодавства, суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку виконати належним чином зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару та відсутність у відповідача права на односторонню відмову від такого зобов'язання.

Крім того, при прийнятті рішення, суд бере до уваги наступне.

Згідно поданого розрахунку суми позову, позивач вказує заборгованість відповідача в розмірі 5 018, 00 Євро, за курсом НБУ - 81275 грн. 33 коп. станом на 04.06.2014р. (дата підписання позовної заяви) 1 євро - 16,196758 грн..

Відповідно до ч.1 п. 4 ст. 55 ГПК ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Відповідно до ст. 192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто, відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 14 Постанови від 18.12.2009р. №14 "Про судове рішення у цивільній справі" щодо можливості стягнення сум в іноземній валюті роз'яснив, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК, ч. 3 ст. 533 ЦК, Декрет № 15-93).

При цьому, суд бере до уваги, що визначення гривневого еквіваленту заборгованості є похідним від встановленої Контрактом №1/15-13 від 17.07.2013 суми заборгованості, що визначається у євро та обумовлюється розміром заборгованості за контрактом у валюті.

У той же час, суд приймає до уваги аналогічну правову позицію Вищого господарського суду України від 12.06.2014р., викладену у справі № 19/44.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 018, 00 Євро заборгованості за поставлений товар підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "БІОТЕРМА" (01141, вул. Вінгріу, 15-11, Вільнюс, Литва, код 300001525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеторгекспорт" (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 37511750) коштів у сумі 5 018 (п'ять тисяч вісімнадцять) Євро та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2015 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (33003, м.Рівне, вул. Гагаріна, 39);

3- відповідачу рекомендованим (01141, вул. Вінгріу, 15-11, Вільнюс, Литва).