Постанова

від 23.02.2015 по справі 2а-14422/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2015 року Справа № 51930/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Сапіги В.П., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року по справі за позовом Державного підприємства «Вузлівський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державне підприємство «Вузлівський спиртовий завод»звернулося з адміністративним позовом до ДПІ у Радехівському районі Львівської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення № 0000262301 від 02.06.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що має право на одержання податкового кредиту у розмірі 9549,50 грн., оскільки ним 22.12.2010 року укладено договір поставки нафтопродуктів № 2212/10-1 з ПП «Нафта Центр», виконання якого підтверджується належним чином складеними первинними документами. Відтак, висновки викладені в оспорюваному податковому повідомленні рішенні є необгрунтованими.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено повністю, оскільки висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи. Підтвердження реальності здійснення даної операції по придбанню нафтопродуктів у ПП «Нафта Центр» надано договір поставки, видаткову та податкову накладні, рахунок-фактура, платіжне доручення, товарно-транспортні накладні, книгу ввізних матеріальних цінностей, книгу реєстрації довіреностей, податкова декларація з ПДВ, свідоцтво платника податку на додану вартість. Крім того, враховано практику ВАС України та наслідки оскарження дій податкового органу щодо контрагента позивача, позаяк судом встановлено відсутність порушень податкового законодавства.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на встановлені розбіжності товарно-транспортною накладною наданою позивачем та ПП «Нафта Центр». Крім того, встановлено розбіжність в інших первинних документах, зокрема договори поставки різняться за різними датами та нумерацією, неточності у податковій та видатковій накладній (різна нумерація договорів). За наслідками перевірки ПП «Нафта Центр» зроблено висновок «вигодо транспортуючий» характер господарської діяльності останнього, з метою формування віртуального податкового кредиту для інших суб'єктів господарської діяльності.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено з матеріалів справи, що на підставі акта № 24/2301/374798 від 19.05.2011 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000262301 від 02.06.2011 року, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 11936,88 грн. (в тому числі за основним платежем 9549,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2387,38 грн.).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

відсутність первинних документів обліку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із внесеними змінами та доповненнями), якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відтак, в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення поставки нафтопродуктів від ПП «Нафта Центр» до ДП «Вузлівський спиртовий завод» через відсутність у ПП «Нафта Центр» майна та інших матеріальних ресурсів (основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів), економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу.

Згідно товарно-транспортної накладної (надалі - ТТН) № 157 від 23.12.2010 року, яку надав ДП «Вузлівський спиртовий завод», здійснював транспортування дизельного пального з ПП «Нафта Центр» на ДП «Вузлівський спиртовий завод» водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1(а.с. 22), ТТН № 157 від 23.12.2010 року, яку надало ПП « Нафта Центр» зазначено водія ОСОБА_2(а.с. 50)

Із матеріалів справи встановлено розбіжність в інших первинних документах, зокрема в укладеному договорі на поставку нафтопродуктів, а саме: ПП «Нафта Центр» надано копію договору № 2312/10-1 від 23 грудня 2010 року, ДП «Вузлівський спиртовий завод» надано копію договору № 2212/10-1 від 22 грудня 2010 року, видаткова накладна № РН -0000159 від 22 грудня 2010 року містить посилання на ДГ-2212/10-1 від 22 12.2010 року, а у податковій накладній від 22.12.10 № 159 у графі «Умова поставки» вказано Договір № ДГ- 0000112 від 22.12.2010 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на акт обстеження приміщення, що використовується як юридична адреса ПП «Нафта Центр» від 16.03.2011 року, працівником УПМ ДПА у Волинській області та працівником Луцької ОДПІ проведено обстеження приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Рівненська, 48/224, що використовується як юридична адреса ПП «Нафта Центр» (код ЄДРПОУ 37258919). В ході проведення обстеження приміщення, встановлено наступне, що ПП «Нафта Центр» на момент обстеження відсутнє, кабінет зачинений. Згідно отриманої інформації від працівників охорони та сусідніх підприємств, посадові особи ПП «Нафта Центр» відсутні. Також на момент обстеження вказаного приміщення встановлено, на вхідних дверях висіла табличка з назвою підприємства та номери телефонів, за якими звертатися у разі необхідності зв'язатися з посадовими особами. Таким чином, проведеним обстеженням приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Рівненська, 48/224 встановлено, що ПП «Нафта Центр» (код ЄДРПОУ 37258919) за юридичною адресою не знаходиться.

Таким чином, докази, на які послався суд першої інстанції на обґрунтування свого рішення, є обов'язковим, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмови, оскільки рішення на котрі посилається суд першої інстанції та які в частині скасовані ВАС України не підтверджують реальність здійснення даної операції. Також є ряд неточностей у первинних документів поданих сторонами договору та відсутня у ПП «Надра Центр» матеріально-технічної база для ведення господарської операції.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області задоволити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року по справі № 2а-14422/11/1370 та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Вузлівський спиртовий завод» до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів В.П. Сапіга

Р.П. Сеник

Повний текст виготовлено 02.03.2015 року