Постанова

від 03.03.2015 по справі 813/6404/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року Справа № 813/6404/14

15 год. 18 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Прийма Л.І.,

від відповідача Полійчук С.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Сокальсьскої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» (далі - позивач, ДП «Львіввугілля») з адміністративним позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001701530 від 19.06.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що адресатом податкового повідомлення-рішення, прийнятого Сокальською ОДПІ за результатами перевірки, є відокремлений підрозділ державного підприємства «Львіввугілля» - «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів», який не має статусу юридичної особи, створений на підставі наказу ДП «Львіввугілля», діє на підставі положення про відокремлений підрозділ, а керівник цього підрозділу призначається юридичною особою - ДП «Львіввугілля» та діє на підставі довіреності. Згідно з положенням про відокремлений підрозділ, управління самостійно нараховує та сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі до бюджету і фондів відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток, податку на додану вартість, екологічного податку. Також, оскільки цей відокремлений підрозділ розташовано в межах однієї територіальної громади із головним підприємством, таке підприємство і його відокремлений підрозділ згідно з податковим законодавством розглядаються як єдиний платник податку на прибуток, що у свою чергу зобов'язує головне підприємство розраховувати та сплачувати податок на прибуток за всю юридичну особу. Враховуючи те, що юридична особа ДП «Львіввугілля» є податковим агентом, який самостійно нараховує та сплачує консолідований податок на прибуток, податкове повідомлення-рішення про застосування до відокремленого підрозділу штрафної санкції в сумі 3193,80 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток позивач вважає безпідставним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні /а.с.35-37, 54-55/. Вважає дії та рішення податкового органу законними та обґрунтованими, а аргументи викладені в позовній заяві не спростовують наявності порушення, зафіксованого в акті перевірки, та не можуть бути підставою для їх скасування. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Сокальською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до бюджету, за результатами якої складено акт № 319/150/26360227 від 11.06.2014 року /а.с.10-11/.

В акті перевірки зафіксовано, що в порушення п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України платником - ДП «Львіввугілля» за управління технічного контролю якості вугілля і стандартів протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (код бюджетної класифікації - 3011020100), відповідальність за що передбачена ст. 126 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001701530 від 19.06.2014 року, яким повідомлено ВП "Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів" ДП «Львіввугілля» про обов'язок сплатити штраф у сумі 3193,80 грн. за платежем: податок на прибуток, за затримку на 92 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 15969,00 грн. /а.с.8-9/

Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу щодо визначення грошових зобов'язань відокремленому підрозділу, позивач звернувся до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України зобов'язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У п. 31.1 ст. 31 ПК України зазначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.152 пп. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ДП "Львіввугілля" допущено за ВП "Управління контролю якості вугілля і стандартів" пропуск граничних строків сплати податку на прибуток, чим порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 ПК України. За результатами порушення позивачу нараховано штрафну санкцію з податку на прибуток у сумі 3193,80 грн. /а.с.9-11/.

Позивач, не заперечуючи проти самого факту порушення зафіксованого в податковому повідомленні-рішенні, оспорює його з тих підстав, що воно адресовано відокремленому підрозділу, а повинно бути адресовано ДП «Львіввугілля» як юридичній особі, оскільки саме ДП «Львіввугілля» є платником податку на прибуток, а не відокремлений підрозділ.

Частиною 3 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами (підп. 133.1.1); відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу І цього Кодексу, за винятком представництв.

Згідно з п. 152.4 ст. 152 ПК України платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Відповідно до положень п. 152.4 ст. 152 ПК України сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку. Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

Сторонами не заперечується факт, що ДП «Львіввугілля» є платником консолідованого податку на прибуток, тобто сплачує його за себе і за свій відокремлений підрозділ - «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів».

Разом з тим, вибір платника податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, особливого порядку сплати податку на прибуток (консолідовано) не позбавляє її відокремлені підрозділи статусу платника податку на прибуток.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору (п. 63.2 ст. 63 ПК України).

Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких ними контролюється і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства встановлено наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку - платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 276).

Згідно з п. 3.1 розділу 3 Інструкції № 276, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до п. 4.1 розділу 4 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства.

У п. 4.3 Інструкції № 276 визначено, що нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Позивач на доказ своєї правової позиції подав суду:

- довідку АБ № 484543 з ЄДРПОУ, де зазначено, що відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» державного підприємства «Львіввугілля» існує без права юридичної особи /а.с.18/;

- Положення про відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» державного підприємства «Львіввугілля», в п. 6.7.3. якого зазначено, що підрозділ самостійно нараховує та сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі до бюджету і фондів відповідно до чинного законодавства, за винятком податку на прибуток /а.с.19-26/.

Також, представник позивача пояснив, що юридична особа ДП «Львіввугілля» є податковим агентом, який самостійно нараховує та сплачує консолідований податок на прибуток, а тому податкове повідомлення-рішення має бути винесено відносно ДП "Львіввугілля".

Відповідач на доказ своєї правової позиції подав суду довідку Сокальської ОДПІ від 22.12.2014 року № 3024/09/13-29-15-0/1512, згідно з якою ВП «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» ДП "Львіввугілля" (ідентифікаційний код 26360227) перебуває на обліку в Сокальській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області з 22.04.2003 за № 357, у тому числі як платник податку на прибуток підприємств та має відкриту картку особового рахунку платника податку на прибуток за податковим номером 26360227 з кодом бюджетної класифікації - вид бюджету - 30, код платежу - 11020100 - податок на прибуток державних підприємств, що перебувають у державній власності) /а.с.87/.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що перевірка з питань своєчасності сплати платником податків узгодженого податкового зобов'язання по певному виду податку, контролюючим органом проводиться на підставі даних особового рахунку (облікової картки) такого платника по податку, своєчасність сплати якого перевіряється, відповідно розрахунки штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з такого податку складаються на підставі даних облікової картки платника. Сокальською ОДПІ проведено перевірку ДП "Львіввугілля" (ідентифікаційний код 32323256) з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток ВП «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» ДП "Львіввугілля" (ідентифікаційний код 26360227) на підставі даних особового рахунку відокремленого підрозділу, а відповідно спірні податкові повідомлення-рішення сформовані по особовому рахунку відокремленого підрозділу.

Суд звертає увагу позивача, з чим погоджується представник відповідача, що відповідно до вимог абз. 7 п. 152.4 ст. 152 ПК України відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи. Тому, податкове повідомлення-рішення від 19.06.2014 року № 0001701530 Сокальською ОДПІ скеровано до сплати ДП "Львіввугілля", що не заперечується сторонами.

Таким чином, суд зважає на покликання представника позивача, зокрема на те, що у податковому повідомленні-рішенні Сокальської ОДПІ зазначено ідентифікаційний код 26360227 відокремленого підрозділу. Однак вважає за необхідне зазначити, що за умови не оспорювання позивачем самої суми штрафу за податковим повідомленням-рішенням та підстав його нарахування, надіслання його на адресу юридичної особи, враховуючи позицію податкового органу щодо майбутнього стягнення такого боргу саме з юридичної особи, а не з відокремленого підрозділу, права позивача діями відповідача не порушені, оскільки відповідач не позбавлений можливості сплатити суму нарахованого штрафу за відокремлений підрозділ.

На думку суду, таким підходом слід послуговуватися для розгляду податкових спорів, де перевага має надаватися змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, а отже, про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час подання позову (1218,00) та визначеної позивачеві спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов'язання (3193,80 грн.), ставка за подання позову становить 1827,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при звернення до суду сплачено 182,70 грн. /а.с.3/, а у задоволенні позову відмовлено повністю, стягненню з позивача підлягає судовий збір в сумі 1644,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого півдрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля і стандартів» (Львівська область, м. Сокаль, вул. Б.Хмельницького, 26; ЄДРПОУ 32323256) на користь Державного бюджету України судові витрати у виді судового збору в сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 10.03.2015 року.

Суддя Кравців О.Р.