Постанова

від 26.02.2015 по справі 826/1834/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2015 року № 826/1834/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" (далі - ТОВ "БК "Інтергал-Буд", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2015 року № 10326552209.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки ДПІ про зменшення від'ємного значення податку на додану сумі 763444 грн. внаслідок відсутності підтвердження вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ " ЛІДЕР ГРУП" та ТОВ "Мережевий Стандарт" є протиправними, оскільки вказані висновки ґрунтуються на інформації, викладеній в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЛІДЕР ГРУП", що на думку позиача не може слугувати належним доказом відсутності укладених договорів. Також в судовому засіданні представник позивача наголошував про наявність назви іншого підприємства, а саме "ТДДТ КОМПАНІ" у висновках Акту перевірки, а тому у зв'язку з викладеним просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівниками податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "БК "Інтергал-Буд" з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за березень, квітень, липень 2014 року за результатами якої складений Акт № 35/26-55-22-09/34692645 від 16.01.2015. Даною перевіркою встановлено порушення ТОВ "БК "Інтергал-Буд" норм пп. 198.1, п. 198.3, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого податковий орган прийшов до висновку, що позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на загальну суму 763 444 грн. в тому числі за березень 2014 року у сумі 721 688 грн., за квітень 2014 року у сумі 41 756 і таким чином завищено залишок від'ємного значення, який після відшкодування включається до ПК наступного періоду за липень 2014 року у сумі 763 444 грн. Вказані висновки відповідач вважає правомірними та такими, що ґрунтуються на належних доказах, а тому, як наслідок, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення цілком відповідає вимогам чинного законодавства України. Також в судовому засіданні представник відповідача зазначав, що податковим органом при складенні Акту перевірки № 35/26-55-22-09/34692645 від 16.01.2015 допущено описку в назві підприємства відносно якого здійснено перевірку, проте сама перевірка проводилась відносно позивача на підставі наявних первинних матеріалів та задекларованих показників.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 08.12.2014 № 2925/26-55-22-09 виданого Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та наказу начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про проведення перевірки № 3639 від 28.11.2014 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "БК" Інтергал-Буд" з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за березень, квітень, липень 2014 року за результатами якої складений Акт № 35/26-55-22-09/34692645 від 16.01.2015.

В ході проведення вказаної документальної позапланової перевірки позивача перевіряючим встановлені господарські взаємовідносини з ТОВ " ЛІДЕР ГРУП " та ТОВ "Мережевий Стандарт".

При формуванні висновків про порушення перевіряючим була враховані дані Акту ДПІ у Cвятошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.08.2014 № 637/26-57-22-01-10/37163885 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛІДЕР ГРУП» (код ЄДРПОУ 37163885) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Моноліт Трейд Систем» за березень 2014. У вказаному Акті зазначені наступні обставини: не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ «ЛІДЕР ГРУП» з суб'єктами господарювання-покупцями, задекларованими ТОВ «ЛІДЕР ГРУП» в Декларації з ПДВ за березень 2014 року тощо; встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за березень 2014 року; підприємство не має будь-яких складських приміщень, транспортних засобів, основних засобів, в тому числі устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; не встановлено факту взаємовідносин між ТОВ «ЛІДЕР ГРУП» та контрагентами-покупцями у зв'язку з відсутністю договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товар, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування.

Також в Акті перевірки містяться посилання на встановлення порушень контрагентом позивача - ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» при взаємовідносинах з іншими контрагентами без зазначення на підставі яких матеріалів відповідачем зроблено зазначений висновок.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав 21 січня 2015 року до ДПІ письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 29.01.2015р. № 5569/10/26-55-22-09 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «БК «Інтергал-Буд» - без задоволення.

31 січня 2015 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві підставі Акта перевірки від 35/26-55-22-09/34692645 від 16.01.2015 прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 10326552209, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 763 444 грн.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Податковим кодексом України.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

В ході судового розгляду було встановлено, що 20.11.2013р. між позивачем та ТОВ «ЛІДЕР-ГРУП» укладено договір підряду на капітальне будівництво № ВЛ201113.

На підтвердження фактів виконання своїх договірних зобов'язань (виконання головним підрядником ТОВ «ЛІДЕР-ГРУП» будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та опоряджувальних робіт) позивач надав суду належним чином завірені копії наступних первинних і розрахункових, та інших документів, які були досліджені судом, а саме:

- договір підряду від 20.11.2013р. № ВЛ201113.

- договір головного підряду з ТОВ «ЛІДЕР-ГРУП» № ВЛ201113 від 20.03.2013 з додатками.

- акти приймання виконання будівельних робіт;

- довідки вартості виконаних робіт.

- платіжні доручення № 304, 361, 367, 452, 489, 513, 562, 1507, 1508.

Також судом було встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» укладено договори підряду від 16.09.2013 № ММ160913, №СС260713, від 01.10.2013 № ММ011013.

На підтвердження фактів виконання своїх договірних зобов'язань (виконання підрядником ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» комплексу робіт на улаштування закладних труб в моноліті на об'єкті) позивач надав суду належним чином завірені копії наступних первинних і розрахункових, та інших документів, які були досліджені судом, а саме:

- договір підряду від 16.09.2013р. № ММ160913, №СС260713, від 01.10.2013 № ММ011013.

- довідки про вартість виконаних робіт.

- акти приймання - передачі виконаних робіт.

- платіжні доручення № 594, № 488, № 683.

Натомість відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ «ЛІДЕР-ГРУП» та ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в періоди виписки вказаних вище податкових накладних. Відтак, наявні в матеріалах справи податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названих підприємств умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

При цьому, позивачем надано суду належним чином завірену копію довідки про взяття на податковий облік ТОВ «ЛІДЕР-ГРУП», ліцензії на будівельну діяльність ТОВ «ЛІДЕР-ГРУП», витяг з ЄДР, свідоцтва про державну реєстрацію контрагентів, свідоцтва про реєстрацію платників податків ТОВ «ЛІДЕР-ГРУП» та ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт», дозвіл нас виконання робіт підвищеної небезпеки ТОВ «Мережевий стандарт».

Також суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається зі змісту акту позапланової невиїзної перевірки позивача, висновок ДПІ про не підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «ЛІДЕР ГРУП та ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» ґрунтуються на Акті ДПІ у Cвятошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.08.2014 № 637/26-57-22-01-10/37163885 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛІДЕР ГРУП» (стор. 8 Акту) та висновках про порушення ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» вимог податкового законодавства без зазначення на підставі яких матеріалів відповідачем зроблено зазначений висновок (стор. 18 Акту). При цьому, ревізором-інспектором на стор. 7 акту перевірки вказано перелік податкових накладних від 07.03.2014 р. за № 2 на суму ПДВ 208333,33 грн., від 12.03.2014 р. за №3 на суму ПДВ 75328,09 грн., від 13.03.2014 № 4 на суму 166666,67 грн., від 19.03.2014р. № 6 на суму ПДВ 66545,16 грн., від 26.03.2014 № 9 на суму ПДВ 6610,88 грн. та від 28.03.2014 № 10 на суму ПДВ 107808,62 грн. А також на стор.18 Акту вказано перелік податкових накладних від 26.03.2014 № 15 на суму ПДВ 27000 ГРН., ВІД 31.03.2014 № 24 на суму ПДВ 3864,95 грн. , від 17.04.2014 № 7 на суму ПДВ 33040,24 грн. та від 30.04.2014 № 29 на суму ПДВ 8715,63 грн.

Згідно п. 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 (далі - Порядок № 984) акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 5, 6 Порядку № 984 в акті перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень. При цьому ці порушення в акті перевірки викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При цьому, суд звертає увагу, що в Акті перевірки висновки про завищення позивачем від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій та без посилання на первинні документи, у зв`язку з чим, суд вважає такий висновок ДПІ таким, що зроблений з порушенням вимог цього Порядку.

Щодо інформації про ознаки фіктивної діяльності контрагента позивача, викладеної в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «ЛІДЕР-ГРУП», то суд вважає його недостатнім доказом та вказує, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентом та позивачем, оскільки за умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника не є предметом звірки. Суд зазначає, що чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України, викладені в Ухвалі суду від 27.11.2014 у справі № К/800/28341/14.

Отже, з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих робіт, осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

З огляду на викладене, суд вважає, що господарські операції зі спірними контрагентами повністю підтверджені відповідними первинними документами.

Тому, суд приходить до висновку про недоведеність податковим органом факту порушення позивачем 198.1, п. 198.3, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки покладений в основу вказаних порушень висновок про непідтвердженість господарських взаємовідносин з контрагентами - ТОВ «ЛІДЕР ГРУП та ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» спростований відповідними первинними документами, а тому суд вважає, що відповідачем неправомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 31.01.2015 року № 10326552209.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя В. І. Келеберда