Рішення

від 03.03.2015 по справі 918/94/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2015 р. Справа № 918/94/15

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційник Р"

до Приватного акціонерного товариства "Опорядбуд"

про стягнення заборгованості в сумі 89 394 грн. 54 коп.

за участі представників:

від позивача: Коновалова А.В. (довіреність від 16.02.2015р.); Приміч М.С. (директор);

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентиляційник Р" (далі Товариство) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Опорядбуд" (далі ПАТ "Опорядбуд") про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду №87 від 07.11.2013 року в розмірі 99 347,68 грн., з яких: 35 449,61 грн. основний борг, 41 320,97 грн. інфляційних втрат, 5 573,96 грн. 3% річних та 17 003,14 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 9 лютого 2015 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 17 лютого 2015 року.

В судові засідання 17.02.2015 року та 03.03.2015 року відповідач не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення останньому поштових відправлень. Вимог ухвал суду не виконав.

02.03.2015 року від відповідача надійшло клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника останнього на лікарняному.

Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, суд відмовляє в його задоволенні, при цьому зазначає, що стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Враховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Також, слід зазначити, що ГПК України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник та інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, якщо вони діють у межах визначених законодавством чи установчими документами. Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Водночас, оскільки метою судового представництва є необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі, суд зауважує, що відповідач мав можливість здійснити повний та професійний судовий захист своїх інтересів не лише направивши представника в засідання суду для надання усних пояснень, а й підготувати письмовий відзив на позовну заяву та надавши (за наявності) відповідні письмові докази в заперечення позовних вимог.

З огляду на зазначене, оскільки відповідачу надавалось достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, проте він не скористався правом наданим йому ГПК, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

03.03.2015 року позивачем у судовому засіданні подано заяву про зменшення позовних вимог, за якою Товариство просить стягнути з відповідача 35 499,61 грн. основний борг, 41 320,97 грн. інфляційних втрат, 5 573,96 грн. 3% річних та 7 000,00 грн. пені. Вказана заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом.

У судовому засіданні 03.03.2015 року позивач підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення, та наполягав на їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов підлягає частковому задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

7 листопада 2013 року між ПАТ "Опорядбуд" (замовник) та Товариством (підрядник) було укладено договір №87 (далі Договір, а.с.11-13), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту дитячого садка на вул. Л.Українки, 14 в с. Курозвани, Гощанського району, а саме - влаштування вентиляції відповідно до умов даного договору (п. 1.1 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками та скріплений відбиткам печаток замовника та підрядника.

Пунктами 3.1, 3.2 сторони погодили, що загальна вартість робіт, доручених для виконання за цим договором складає 290 194,40 грн. (в тому числі ПДВ) та формується виходячи з положень ДБН Д.1.1-1-2000 та договірної ціни. Договірна ціна на виконання робіт є динамічною і визначається за згодою сторін на основі проектно-кошторисної документації, фактичних затрат матеріалів, механізмів, робочої сили та інших чинників, зумовлених ринковими відносинами.

У відповідності до п. 2.2 Договору замовник зобов'язався забезпечити своєчасну оплату виконаних робіт.

Термін дії договору до 31.12.2013 року. Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 4.1, 4.2 Договору).

На виконання умов Договору Товариством та ПАТ "Опорядбуд" було складено та підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад - грудень 2013 року (форми № КБ-3) на загальну суму 214 611,00 грн., акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за листопад - грудень 2013 року на загальну суму 214 611,00 грн. та відомості ресурсів до актів приймання виконаних підрядних робіт за листопад - грудень 2013 року (а.с. 15-29), якими сторони засвідчили належне виконання та здачу будівельних робіт. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без будь-яких застережень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача будь-яких повідомлень чи претензій стосовно порушення Товариством умов даної угоди.

За пунктом 3.5 Договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок підрядника в наступному порядку та терміни: передоплата на виконання будівельних робіт в розмірі 30% від договірної ціни (кошториса), у термін не пізніше 3 календарних днів з моменту підписання договірної ціни (кошториса); кінцевий розрахунок за Договором проводиться замовником не пізніше 3 днів після повного завершення підрядником робіт за договірною ціною.

Матеріали справи свідчать про те, що у строки, визначені Договором ПАТ "Опорядбуд" свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт виконало лише частково в сумі 179 161,39 грн., внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 35 449,61 грн. Доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором відповідач суду не надав.

З метою досудового врегулювання спору Товариством на адресу ПАТ "Опорядбуд" надсилалась претензія вих. №36 від 24.12.2014 року (а.с. 14) з вимогою погасити заборгованість. Однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу в розмірі 35 449,61 грн. відповідач суду не надав, вимог позивача не заперечив.

Позивач, згідно заяви про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, просив стягнути з відповідача 35 499,61 грн. основного боргу. З огляду на зазначене вище, вбачається, що вимога позивача про стягнення з відповідача 35 499,61 грн., підлягає частковому задоволенню в сумі 35 449,61 грн., яка стверджується Договором, актами приймання виконаних робіт, іншими матеріалами справи, а у вимозі про стягнення 50,00 грн. основного боргу слід відмовити.

Разом з тим, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору, на підставі підпункту 5.2 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України Товариство просило стягнути з ПАТ "Опорядбуд" пеню за період з 05.02.2014 року по 04.07.2014 року (згідно з заявою про зменшення позовних вимог) нараховану на суму боргу 194 611,00 грн. в розмірі 7 000,00 грн., 3 % річних в розмірі 5 573,96 грн. за період з 06.01.2014 року по 10.12.2014 року та з 16.12.2014 року по 05.02.2015 року та інфляційні втрати в сумі 41 320,97 грн. за період з 06.01.2014 року по 10.12.2014 року (розрахунки на а.с. 3 - 4).

Відповідно до п. 5.2 Договору у разі затримки здійснення розрахунків з підрядником за виконані згідно чинного договору роботи замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних, але не оплачених робіт за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору, у вигляді сплати пені.

Крім того, приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно п.1 ч.1 ст.208 та ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій формі погоджують умови договору.

Судом перевірено розрахунок пені, та визнано правомірним її нарахування на суму боргу 194 611,00 грн. за період з 05.02.2014 року по 04.07.2014 року. За розрахунком суду за вказаний період розмір пені становить 12 988,28 грн., однак за неможливості виходу за межі позовних вимог, оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, також не перевищує розраховану судом суму, позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 7 000,00 грн. підлягає до задоволення.

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявний в матеріалах справи розрахунок 3% річних наданий позивачем, перевірено судом та визнано вірним, а тому позовна вимога про стягнення 5 573,96 грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає до задоволення в вищезазначеному розмірі.

Водночас, заявлена до стягнення сума інфляційних втрат за визначений позивачем період, за розрахунком суду, підлягає частковому задоволенню в розмірі 41 257,53 грн., а у позові в частині стягнення 63,44 грн. інфляційних втрат необхідно відмовити.

За статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач вимог позивача не спростував. Доказів належного виконання зобов'язання за Договором суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1 824 грн. 68 коп., решта витрат залишаються за позивачем.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Опорядбуд" (33028, вул. Кн. Ольги, буд.4, м. Рівне, код ЄДРПОУ 01273390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентиляційник Р" (33016, вул. Будівельників, буд. 9, м. Рівне, код ЄДРПОУ 13970214) 35 449 (тридцять п'ять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 61 коп. основного боргу, 41 257 (сорок одну тисячу двісті п'ятдесят сім) грн. 53 грн. інфляційних втрат, 5 573 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 96 коп. 3% річних, 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. пені та 1 824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 68 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В позові в частині стягнення 50 грн. 00 коп. основного боргу та 63 грн. 44 коп. інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "10" березня 2015 року.

Суддя Пашкевич І.О.