Ухвала

від 05.03.2015 по справі 814/2870/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2870/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Алекс» до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ПП «Алекс» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 травня 2014 року №0000342201 та №0000352201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про порушення позивачем ст.139, ст.198 Податкового кодексу України, є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують здійснення господарських відносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Проф-Трейд». Господарські операції з вказаним контрагентом відображено в податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року, з усіх операцій сплачено ПДВ до державного бюджету України. Висновок про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Проф-Трейд» є лише припущенням посадових осіб відповідача, яке не підтверджено відповідними доказами.

Южноукраїнська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області проти позову заперечувала, зазначивши, що позивачем завищено податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у зв'язку з віднесенням до їх складу сум, що виникли за результатами здійснення договірних відносин з ТОВ «Проф-Трейд». До перевірки не надано товарно-транспортних накладних або інших документальних підтверджень отримання-передачі та доставки товару від постачальника покупцеві. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач вважає законними, в задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 29 травня 2014 року №0000342201 та №0000352201.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та обґрунтовано заявлено до відшкодування з бюджету та від'ємне значення суми податку на додану вартість за перевіряємий період. ПП «Алекс» надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Проф-Трейд» та дійсності укладених з вказаним контрагентом правочинів.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Южноукраїнська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ПП «Алекс» залишити без задоволення. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при розгляді справи судом не надано належної правової оцінки відомостям, які містяться в акті ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 13.11.2013р. №118/14-04-22-02/32283867 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Проф-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за період з 01.01.2013р. по 31.08.2013р.».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Южноукраїнської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 28.04.2014р. №194, у період з 29.04.2014р. по 05.05.2014р. головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Южноукраїнської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області Ярошенко Г.В. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Алекс» (код за ЄДРПОУ 19300093) з питань достовірності нарахування податкового кредиту з ТОВ «Проф-Трейд» (код за ЄДРПОУ 32283867) за період травень 2013 року, липень-серпень 2013 року та формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в 2 та 3 кварталах 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №19/14-09-22-01/19300093 від 07 травня 2014 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем: п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 29542,51 грн. (у т.ч. травень 2013р. - 11807,54 грн., липень 2013р. - 1417,97 грн., серпень 2013р. - 16317 грн.); п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період, що перевірявся, на суму 144390,12 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на суму 27434,12 грн. (у т.ч. 2 квартал 2013р. - 11217,16 грн., 3 квартал 2013р. - 16216,96 грн.).

29 травня 2014 року, на підставі акту перевірки №19/14-09-22-01/19300093 від 07.05.2014р., Южноукраїнською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000342201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 34292,50 грн. (в т.ч. за основним платежем - 27434 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6858,50 грн.);

- №0000352201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 42819 грн. (в т.ч. за основним платежем - 28546 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14273 грн.);

- №0000362201, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 997 грн.

Внаслідок оскарження ПП «Алекс» вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, 06.08.2014р. Южноукраїнською ОДПІ, на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, видано наказ про призначення позапланової невиїзної перевірки ПП «Алекс», на підставі якого 07.08.2014р. відповідачем було проведено перевірку, висновки якої оформлено актом №26/14-09-22-01/19300093 від 11 серпня 2014 року. В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 29314 грн. (в т.ч. за червень 2013 року - 11579 грн., за серпень 2013 року - 17735 грн.); п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період, що перевірявся, на суму 144390 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на суму 27434 грн.

Рішенням №2730/10/14-29-10-05-10 від 12.08.2014р., в результаті розгляду скарги ПП «Алекс» та з урахуванням висновків акту перевірки від 11.08.2014р., Головне управління Міндоходів у Миколаївській області скасувала податкове повідомлення-рішення №0000362201 від 29.05.2014р., скасувала податкове повідомлення-рішення №0000352201 від 29.05.2014р. в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 10811 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції у сумі 5405,50 грн., в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишила без змін.

Задовольняючи позов ПП «Алекс» про скасування податкових повідомлень-рішень №0000342201 та №0000352201 від 29.05.2014р. суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень, зафіксованих актом перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість та вчинення правочинів з контрагентом ТОВ «Проф-Трейд», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Колегія суддів погоджується з такими висновками Миколаївського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно акту перевірки ПП «Алекс» у періоді, що перевірявся, податковий кредит та витрати було сформовано з вартості товарів (робіт, послуг), отриманих згідно податкових та видаткових накладних, виписаних ТОВ «Проф-Трейд». Южноукраїнською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області листом від 15.11.2013р. отримано від ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва акт від 13.11.2013р. №118/14-04-22-02/32283867 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Проф-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та покупцями за період з 01.01.2013р. по 31.08.2013р.», згідно якого зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що підприємство має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. За ТОВ «Проф-Трейд» не зареєстровано жодного транспортного засобу, працює одна особа - директор, ТОВ «Проф-Трейд» не надано бухгалтерських та податкових документів, договорів, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок та будь-яких інших документів, що засвідчують здійснення господарських операцій. За висновками ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва являється неможливим підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «Проф-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2013р. по 31.08.2013р., та прослідкувати рух товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця; вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агенте договорами.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Алекс» відповідно до КВЕД займається діяльністю з розміщення відпочиваючих.

17.05.2013р. між ПП «Алекс» (Замовник) та ТОВ «Проф-Трейд» (Виконавець) було укладено договір №12 на надання послуг з організації прання та чистки виробів, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовникові послуги з організації прання та чистки виробів згідно переліку.

На підтвердження виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення та квитанції до прибуткового ордеру на оплату отриманих послуг, рахунки-фактури.

Вироби були передані контрагенту відповідно до накладних №2 від 05.07.2013р., №3 від 09.07.2013р., №3 від 05.08.2013р., №4 від 08.08.2013р.

В матеріалах справи, також, містяться звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №34 від 09.07.2013р. та №37 від 08.08.2013р., що підтверджують транспортні витрати на поставку виробів для прання та чищення.

Вищезазначені операції відображені в бухгалтерському обліку наступним чином: Кт 311 Дт 371 - 46000 грн., Дт 631 Кт 371 - 46000 грн., Кт 631 Дт 644 - 11807,54 грн., Кт 631 Дт 949/1 - 59037,68 грн.

24.06.2013р. між ПП «Алекс» (Покупець) та ТОВ «Проф-Трейд» (Постачальник) було укладено договір поставки №20, за умовами якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та сплачувати товари народного споживання в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

На підтвердження виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, квитанції до прибуткового касового ордеру.

ПП «Алекс», також, надані звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №32 від 01.07.2013р. та №36 від 02.08.2013р., що підтверджують транспортні витрати на поставку товарів.

Вищезазначені операції відображені в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 631 Кт 372 - 8507,82 грн., Кт 631 Дт 209 - 4242,10 грн., Кт 631 Дт 644 - 1417,97 грн., Кт 631 Дт 903/1 - 2847,75 грн.

04.07.2013р. між ПП «Алекс» (Покупець) та ТОВ «Проф-Трейд» (Постачальник) було укладено договір поставки №37, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати Покупцеві у власність, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар.

На підтвердження виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, квитанції до прибуткового касового ордеру.

ПП «Алекс», також, надані звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №40 від 16.08.2013р., №41 від 21.08.2013р., №38 від 09.08.2013р. та №39 від 13.08.2013р., що підтверджують транспортні витрати на поставку товарів.

Вищезазначені операції відображені в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 631 Кт 372 - 160778,48 грн., Кт 631 Дт 152 - 61866,54 грн., Кт 631 Дт 153 - 403991,75 грн., Кт 631 Дт 209 - 3655,07 грн., Кт 631 Дт 22 - 375 грн., Кт 631 Дт 641/1 - 16317 грн., Кт 631 Дт 644 - 78726,05 грн., Кт 631 Дт 903/1 - 5327 грн.

Вказані договори підписані директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарських договорів з контрагентом ТОВ «Проф-Трейд» відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

Наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п.201.1 та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Южноукраїнська ОДПІ посилається на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних або інших документальних підтверджень отримання-передачі та доставки товару від Постачальника до Покупця. Однак, колегія суддів вважає, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій, оскільки ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару. Законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

ПП «Алекс» було виконано всі зобов'язання за договорами: отримано товар (послуги) та сплачено за нього грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи; договори укладені позивачем з метою використання придбаного товару (послуг) у власній господарській діяльності. Зазначені обставини ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем спростовані не були.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування валових витрат та податкового кредиту, яке б позбавляло його права на формування витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Проф-Трейд».

Позивачем доведено, що при укладенні договорів він переконався у тому, що підприємство-контрагент було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстроване як платник податку на додану вартість і мало право на видачу податкових накладних. При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому відповідач не має права наполягати на отримані додаткової інформації позивачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ОДПІ зазначає, що контрагент позивача не міг здійснювати господарську діяльність через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з поставки товару (надання послуг). Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень апелянта, оскільки такі висновки взято відповідачем з акту ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва акт від 13.11.2013р. №118/14-04-22-02/32283867 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Проф-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та покупцями за період з 01.01.2013р. по 31.08.2013р.», без самостійної перевірки таких обставин та без наявності жодного документального підтвердження таких доводів. Більше того, сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка робіт постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, відповідач не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентом.

Варто зазначити, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може вважатися належним доказом допущення позивачем порушень, так як зазначений акт свідчить лише про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Вказаний акт взагалі не є перевіркою, а викладені в ньому висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на безтоварність правочинів, укладених позивачем та ТОВ «Проф-Трейд», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у ПП «Алекс» об'єктів оподаткування по господарських операціях з ТОВ «Проф-Трейд» у розумінні ст.185, ст.198 Податкового кодексу України.

А відтак, податкові повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 29.05.2014р. №0000342201 та №0000352201. є незаконними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Осіпов Ю.В.