Ухвала

від 04.03.2015 по справі 810/5077/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5077/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбут-Інвест» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозбут-Інвест» (далі ТОВ «Енергозбут-Інвест», Товариство або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі ОДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002752202, № 0002762202, від 14.03.2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОДПІ посилається на те, що позивачем до перевірки не надано підтвердження на отримання товару (довіреності, книга реєстрації довіреностей тощо), документів та пояснень стосовно транспортування товару, радіаційних сертифікатів, паспортів якості та відомостей.

Також, апелянт зазначає, що надані до перевірки акти здачі-приймання робіт щодо отримання послуг не містять точної інформації про об'єкт де виконувались роботи, спосіб надання послуг, кількість використаних матеріалів, людино-годин та устаткування.

Таким чином, позивачем під час проведення перевірки не надано достатнього документального підтвердження щодо використання послуг в межах господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Енергозбут-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «БЕРІ.МОР» за період з 01.08.2011 року по 31.10.2011 року, ТОВ «Логістична Лінія» за період з 01.11.2011 року по 31.11.2011 року, ТОВ «Українська нафтова група» за період з 01.10.2011 року по 31.11.2011 року, ТОВ «ДОРТРАНСКОМПАНІ» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, TOB «АРСАНА» за період з 01.11.2010 року по 31.07.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт № 125/22-02/35875598 від 18.02.2014 року(а.с. 30 - 45), яким встановлено порушення:

- частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбані товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) у вказаних контрагентів, а також не встановлено факту здійснення господарських операцій;

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством зобов'язань з податку на додану вартість у перевіряємий період на загальну суму 46 674 грн.;

- підпункту 139.1.1, пункту 139.1.9, пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження Товариством зобов'язань з податку на прибуток у перевіряємий період на загальну суму 52 425 грн.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.03.2014 року:

- № 0002752202, яким Товариству збільшено суму грошових зобов'язань з податку прибуток приватних підприємств у розмірі 58 688 грн., з яких 52 425 грн. за основним платежем, та 6 263 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- № 00027662202, яким Товариству збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 67 235 грн., з яких 45 674 грн. за основним платежем, та 20 561 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що господарські взаємовідносини позивача з вказаними підприємствами здійснені в межах їх господарської діяльності, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період ТОВ «Енергозбут-Інвест» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «БЕРІ.МОР», ТОВ «Логістична Лінія», ТОВ «Українська нафтова група», ТОВ «ДОРТРАНСКОМПАНІ» і TOB «АРСАНА».

Згідно договору № 117 від 01.09.2011 року ТОВ «БЕРІ.МОР» (попередня назва - ТОВ «Асторія Груп», продавець) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «Енергозбут-Інвест» (покупець) вугілля.

За наслідками виконання умов даного договору ТОВ «Енергозбут-Інвест» отримало від ТОВ «Асторія Груп» податкову накладну № 1008 від 10.10.2011 року та видаткову накладну № 12 від 10.10.2011 року.

Розрахунки між сторонами правочину здійснювались у безготівковій формі, заборгованість відсутня.

Суму ПДВ сплачену на користь ТОВ «Асторія Груп» позивачем віднесено до складу податкового кредиту за відповідний період.

Вказані обставини не заперечувались сторонами та підтверджується відомостями викладеними в Акті перевірки (а.с. 32-33).

Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з даним підприємством ґрунтуються на тому, що оперуповноваженим ВП ФП ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено відсутність ТОВ «Асторія Груп» за юридичною адресою, кількість працюючих - 0 осіб, підписи від імені директора підприємства на податковій звітності виконано іншою особою.

Таким чином, згідно висновків податкового органу ТОВ «Асторія Груп» здійснювало свою діяльність з метою надання податкової вигоди третім особам (а.с. 33).

Згідно договору № 22/02-2 від 22.02.2011 року ТОВ «ДОРТРАНСКОМПАНІ» (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «Енергозбут-Інвест» (покупець) щебеневу продукцію та пісок.

За наслідками виконання умов даного договору ТОВ «Енергозбут-Інвест» отримало від ТОВ «ДОРТРАНСКОМПАНІ» податкові накладні № 35 від 06.04.2011 року на суму 14 700 грн., у т.ч. ПДВ 2 450 грн. та № 199 від 19.04.2011 року на суму 18 625 грн. 34 коп., у т.ч. ПДВ - 3 104 грн. 22 коп., та видаткову накладну № РН-000048 від 19.04.2011 року.

Розрахунки між сторонами правочину здійснювались у безготівковій формі, заборгованість відсутня.

Суму ПДВ сплачену на користь ТОВ «ДОРТРАНСКОМПАНІ» у ціні придбаного товару позивачем віднесено до складу податкового кредиту за відповідний період.

Вказані обставини не заперечувались сторонами та підтверджується відомостями викладеними в Акті перевірки (а.с. 34-35).

Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з даним підприємством ґрунтуються на тому, що працівниками ДПІ у Дарницькому районі м. Києва встановлено відсутність ТОВ «ДОРТРАНСКОМПАНІ» за юридичною адресою, підписи на податковій звітності основного постачальника даного підприємства ТОВ Ніка Актів» від імені ОСОБА_6 виконано іншою особою.

Таким чином, згідно висновків податкового органу ТОВ «ДОРТРАНСКОМПАНІ» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з підприємствами постачальниками у розумінні статті 188 ПК України, також ним безпідставно сформовано податкові зобов'язання на користь контрагентів-покупців та податковий кредит на користь контрагентів-продавців за квітень 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Енергозбут-Інвест» придбавало у ТОВ «Арсана» товар - вугілля.

За наслідками виконання господарських зобов'язань ТОВ «Енергозбут-Інвест» отримало від ТОВ «Арсана» видаткову накладну від 30.01.2012 № 182 (а.с. 87) та податкові накладні від 30.01.2012 № 182 (а.с. 92) на суму 35 000 грн., у т.ч. ПДВ - 5 833,33 грн., та від 13.01.2013 № 73 (а.с. 93) на суму 40 000 грн., у т.ч. ПДВ - 6 666,67 грн.

Розрахунки між сторонами правочину здійснювались у безготівковій формі, заборгованість відсутня.

Суму ПДВ, сплачену на користь ТОВ «Арсана» у ціні придбаного товару, позивачем віднесено до складу податкового кредиту за відповідний період.

Вказані обставини не заперечувались сторонами та підтверджується відомостями, викладеними в Акті перевірки (а.с. 35 - 36).

Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з даним підприємством ґрунтуються на тому, що ТОВ «Арсана» має ознаки фіктивності, не мало змоги придбавати та продавати товари.

Таким чином, згідно висновків податкового органу ТОВ «Арсана» безпідставно сформовано податкові зобов'язання та виписано податкові накладні.

Згідно договору № 11-30П від 01.07.2011 року ТОВ «Українська нафтова група» (постачальник) зобов'язується передати у погоджені строки, а ТОВ «Енергозбут-Інвест» (покупець) - прийняти і оплатити товар (нафтопродукти).

За наслідками виконання умов даного договору ТОВ «Енергозбут-Інвест» отримало від ТОВ «Українська нафтова група» податкову накладну від 18.10.2011 № 86 та видаткову накладну від 24.11.2011 № РН-0001396 на суму 21 717,50 грн., у т.ч. ПДВ - 3 619,58 грн.

Розрахунки між сторонами правочину здійснювались у безготівковій формі, заборгованість відсутня.

Суму ПДВ, сплачену на користь ТОВ «Українська нафтова група» у ціні придбаного товару, позивачем віднесено до складу податкового кредиту за відповідний період.

Вказані обставини не заперечувались сторонами та підтверджується відомостями викладеними в Акті перевірки (а.с. 38-39).

Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з даним підприємством ґрунтуються на тому, що за жовтень 2011 року ТОВ «Українська нафтова група» сформувало податковий кредит, у т.ч. за рахунок ТОВ «Форт-Ойл».

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва встановлено, що у ТОВ «Форт-Ойл» відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби.

На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Українська нафтова група» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з продажу товарів підприємствам-покупцям та придбання товарів у підприємств постачальників.

Згідно договору № 18 від 02.07.2011 року ТОВ «Логістична Лінія» (виконавець) зобов'язується виконати вантажно-розвантажувальні роботи, а також роботи пов'язані з переміщенням вантажу та прибиранням території, а ТОВ «Енергозбут-Інвест» (замовник) - підписати акти виконаних робіт та здійснити оплату послуг.

За наслідками виконання умов даного договору ТОВ «Енергозбут-Інвест» отримало від ТОВ «Логістична Лінія» податкову накладну від 24.11.2011 № 588 та видаткову накладну від 24.11.2011 № РН-0000002 на суму 60 000 грн., у т.ч. ПДВ - 10 000 грн.

Розрахунки між сторонами правочину здійснювались у безготівковій формі, заборгованість відсутня.

Суму ПДВ, сплачену на користь ТОВ «Логістична Лінія», у ціні придбаних послуг, позивачем віднесено до складу податкового кредиту за відповідний період.

Вказані обставини не заперечувались сторонами та підтверджується відомостями викладеними в Акті перевірки (а.с. 37).

Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з даним підприємством ґрунтуються на тому, що згідно інформаційних баз ДПІ у Печерському районі м. Києва на час реєстрації статутний капі лат ТОВ «Логістична Лінія» складав 1 000 грн., у штаті підприємства рахується 0 осіб, основні фонди та транспортні засоби відсутні. Також одним з основних постачальників ТОВ «Логістична Лінія» є ТОВ «Укр Буд Сервіс», у якого відсутні трудові ресурси, виробниче обкладання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, сировина та матеріали для здійснення діяльності.

Таким чином, згідно висновків податкового органу ТОВ «Логістична Лінія» здійснювало свою діяльність поза межами правового поля, а господарські взаємовідносини з контрагентами є фіктивними (а.с. 38).

У той же час суд, дослідивши документи, оформлені сторонами вказаних правочинів, дійшов висновку, що вони містять повний перелік всіх обов'язкових реквізитів, визначених ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Разом з тим, податковим органом не вказано жодних зауважень щодо форми, правильності заповнення чи наявності обов'язкових реквізитів зазначених документів.

Також, вказані господарські операції відображені і у податковій звітності позивача, що не заперечувалось податковим органом та підтверджується відомостями Акту перевірки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року (далі Закон № 996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 996-XIV цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону № 996-XIV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконання робіт (послуг) тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Апелянт безпідставно посилається на ненадання позивачем до перевірки документів на отримання товару (довіреності, книга реєстрації довіреностей тощо), пояснень та документів стосовно транспортування товару, радіаційних сертифікатів, паспортів якості та відомостей, яка б могла підтвердити факт реального надання ТОВ «Кісомбуд» вищенаведених послуг, оскільки такі документи не мають статус первинних, тому самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати.

Натомість, колегія суддів зазначає, що позивачем надано до суду всі необхідні належним чином оформлені документи первинного обліку, підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає позивачу право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з названими контрагентами.

Зі змісту Акту перевірки слідує, що висновки про порушення позивачем вимог законодавства по вказаних вище операціях ґрунтуються виключно на обставинах щодо діяльності його контрагентів, та їх поставщиків.

Однак, колегія суддів зазначає, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях, а посилання відповідача в Акті перевірки на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Крім того, отримання податковим органом відомостей про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Натомість, в Акті перевірки відповідачем не зазначено належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій вказаними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагентів, про відсутність використання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності.

Разом з тим, законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Відповідно до Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.