Ухвала

від 11.03.2015 по справі 810/6956/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа: № 810/6956/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАУНД ЛАЙФ ГРУП» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАУНД ЛАЙФ ГРУП» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області ( далі - відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2014 р. № 0001331520 та № 0001341520.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАУНД ЛАЙФ ГРУП» ( далі - ТОВ «ГРАУНД ЛАЙФ ГРУП» ) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області ( далі - Бориспільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області ) як платник податку на додану вартість ( далі - ПДВ ).

23.05.2014 р. між позивачем і ПАТ «Київенерго» було укладено договір про постачання електричної енергії № 33444.

На підтвердження факту отримання наданих ПАТ «Київенерго» послуг, позивачем суду надано акт прийняття-передачі отриманих послуг від 30.06.2014 р. № 33444014/6/1, платіжне доручення від 15.07.2014 р. № 86, банківську виписку станом на 15.07.2014 р.

За наслідками здійснення даної господарської операції, ПАТ «Київенерго» було виписано податкову накладну від 30.06.2014 р. № 100255.

На підставі зазначеної податкової накладної позивачем сформовано податковий кредит у розмірі 77409,09 грн.

Вказана операція належним чином відображена в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та в Податковій декларації з ПДВ за червень 2014 року.

У серпні 2014 року посадовими особами відповідача була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «ГРАУНД ЛАЙФ ГРУП» у податковій звітності з ПДВ за червень 2014 року, за результатами якої складено акт від 05.08.2014 р. № 152/10-04-15-20/38462500.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем положень п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 31886,25 грн. та до завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 49979,00 грн.

Такі висновки податкового органу обгрунтовані тим, що при поданні загальної податкової звітності з ПДВ за червень 2014 року позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 77409,09 грн. на підставі податкової накладної ПАТ «Київенерго» від 30.06.2014 р. № 100255, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі та на виконання акту перевірки від 05.08.2014 р. № 152/10-04-15-20/38462500 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.08.2014 р. № 0001331520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 31886,25 грн., з яких основне зобов'язання - 25509,00 грн., штрафні санкції - 6377,25 грн., та № 0001341520, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 49979,00 грн.

15.08.2014 р. ТОВ «ГРАУНД ЛАЙФ ГРУП» було направлено до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області скаргу, в якій зазначено про невиконання ПАТ «Київенерго» обов'язку щодо реєстрації податкової накладної від 30.06.2014 р. № 100255 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також до скарги була додана відповідна первинна документація, підтверджуюча реальність здійснення між сторонами господарської операції, на підставі якої виписана вказана податкова накладна, та податкова декларація з ПДВ за червень 2014 року з додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є передчасними і неправомірними.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, законодавством регламентовано зобов'язання податкових органів здійснювати перевірку податкової звітності підконтрольних їм платників податків та повідомляти останніх про виявлені неточності та/або розбіжності.

Водночас, платники податків у разі отримання такого повідомлення мають право уточнити задекларовані ними податкові зобов'язання протягом 10 днів.

Крім того, законодавством також регламентовано право платника податків протягом 60 днів, починати з останнього дня подання податкової декларації за відповідний звітний період, подати податковому органу скаргу на свого контрагента, який видав йому податкову накладну, незареєстровану в Єдиному реєстрі.

Тож, правовою підставою для притягнення до відповідальності платника податків за розбіжності між його реєстром податкових накладних і реєстром його контрагента через нездійснення останнім реєстрації відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі є виключно неподання ним відповідних уточнюючих документів та/або зазначеної скарги у вказані вище строки. До цього часу застосування до платника будь-яких штрафних санкцій є неправомірним і передчасним.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач всупереч вимогам п. 201.6 ст. 201 ПК України не повідомив позивача про наявність будь-яких розбіжностей в його декларації за червень 2014 року. Натомість, позивач, діючи у відповідності до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, у межах установленого законодавством строку ( 60 днів ) самостійно та за власною ініціативою 15.08.2014 р. подав контролюючому податковому органу скаргу на свого контрагента - ПАТ «Київенерго» про невиконання ним обов'язку щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної від 30.06.2014 р. №100255, додавши до цієї скарги відповідну первинну документацію.

При цьому, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України не було надано жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів, які б спростовували встановлені судом обставини та переконували б у правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також, слід відзначити, що всі доводи апеляційної скарги зводяться до наведення обставин справи та норм податкового законодавства, не містять будь-яких переконливих обґрунтувань правової позиції апелянта і не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, тому вони до уваги судом не приймаються.

Крім того, решта доводів позивача також не знайшла свого підтвердження під час апеляційного розгляду, суперечить матеріалам справи та встановленим судом обставинам, а тому до уваги також не приймається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2014 р. № 0001331520 та № 0001341520 та приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.