Рішення

від 05.03.2015 по справі 910/23024/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 910/23024/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в Дніпровському районі міста Києва», АРК, м. Сімферополь

про стягнення 36 824,37 грн.

за участю представників:

позивача - Зацепін С.С., довіреність №47-3 від 05.01.2015 року;

відповідача - не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2014 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою №47-4198 від 03.09.2014 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в Дніпровському районі міста Києва» (відповідач) про стягнення 32 242,25 грн. основного боргу, 3 295,19 грн. інфляції, 1 186,93 грн. 3% річних, а загалом 36 824,37 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором №2206 від 01.01.2011 року про надання комунальних послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року, на підставі ч. 1 ст. 17 ГПК України справу № 910/23024/14 передано до господарського суду Київської області.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.02.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 05.03.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 05.03.2015 року не з'явився, відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (Підприємство) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в Дніпровському районі міста Києва (Споживач) було укладено договір №2206 про надання комунальних послуг, за умовами, якого Підприємство зобов'язується транспортувати по внутрішньо будинкових мережах за адресою вул. А. Нової, будинок 76 комунальні послуги. Споживач зобов'язується приймати ці послуги та своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах цього договору.

Відповідно до переліку комунальних послуг (додаток №1 Договору) відповідачу надаються комунальні послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання та каналізації та холодної води на підігрів.

Згідно з п. 2.2. договору передбачено, що споживач повинен до 10 числа поточного місяця сплатити рахунки за комунальні послуги минулого місяця та 4%, які пов'язані з нарахуванням, збором, розщепленням та обліком платежів і перерахуванням коштів виробникам комунальних коштів.

У разі несвоєчасної оплати або неповної оплати послуг, Споживач сплачує Підприємству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення (п. 4.1.2 договору).

Пунктом 5.4. договору передбачено, що строк цього договору встановлений з 01.01.2011р. і діє по 01.01.2015р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за договором у частині оплати за комунальні послуги у відповідача виникла заборгованість за період з 01.02.2012р по 30.02.2014р. у розмірі 32 242,25 грн., а саме: за послуги з централізованого опалення у розмірі 22 928,57 грн.; за послуги з гарячого водопостачання у розмірі 8 257,86 грн.; за послуги з холодного водопостачання та каналізації у розмірі 896,63 грн.; за послуги з холодної води на підігрів у розмірі 140,72 грн.; відшкодування витрат за нарахування плати у розмірі 18,72 грн.;

Станом на 01 січня 2015 р. за відповідачем утворилась заборгованість за надання комунальних послуг у сумі 32 242,25 грн.

Отже, відповідач свої зобов'язання за договором № 2206 на надання послуг з водопостачання і водовідведення від 03.01.2012р. щодо оплати належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 32 242,25 грн. станом на 30.09.2014 р.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статей 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надання комунальних послуг у сумі 32 242,25 грн. за період з 01.08.2012р. по 30.09.2014р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнаний відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 32 242,25 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 3 295,19 грн. та 3 % річних в розмірі 1 186,93 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в Дніпровському районі міста Києва» (95007, АР Крим, м. Сімферополь, Київський р-н, вул. Ялтинська, 2, код 31404395) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код 03366612) 32 242 (тридцять дві тисячі двісті сорок дві) грн. 25 коп. основного боргу, 1 186 (одну тисячу сто вісімдесят шість) грн. 93 коп. 3% річних, 3 295 (три тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 19 коп. інфляційної складової боргу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 10 . 03.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак