Рішення

від 10.03.2015 по справі 191/293/15-ц

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/293/15-ц

Провадження № 2/191/463/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

при секретарі - Яніній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 15 грудня 2010 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2. Від шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 вона має малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зараз проживає разом з нею і знаходиться на повному її утриманні, батьком дитини записаний відповідач. На теперішній час їх із відповідачем сім'я фактично розпалася і вони не проживають разом тривалий час, нею подана позовна заява про розірвання шлюбу. У зв'язку з тим, що догляд за дитиною, її харчування та лікування потребує значних матеріальних коштів, грошей на утримання дитини не вистачає. Дитина перебуває на обліку у онколога, вона постійно доглядає дитину. У зв'язку з чим вимушена була продовжити декретну відпустку. Окрім того, на її утриманні є ще неповнолітня дитина від попереднього шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, якого вона також виховує і всім необхідним забезпечує сама.

Відповідач не надає матеріальні кошти на утримання дитини, хоча є працездатним, мас нерегулярний, мінливий дохід і може надавати таку допомогу. Належної участі у догляді за дитиною відповідач зараз не приймає, тому вона вимушена робити це сама, у зв'язку з чим не має можливості працювати. Просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпропетровськ, аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000 гривень щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, до досягнення сином повноліття.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.

Позивач в останнє судове судове засідання не з'явилася, однак раніше була присутня у судовому засіданні та пояснила, що на даний час шлюб між нею та відповідачем фактично розпався, відповідач надає їх матеріальну допомогу приблизно в розмірі 500 грн. щомісячно. Однак робить це лише за її постійними проханнями. Наданих їй відповідачем грошових коштів не вистачає, оскільки дитина хворіє, потребує додаткових витрат на лікування. Крім того, зазначила, що відповідач має дитину від іншого шлюбу, але аліменти на її утримання не сплачує, оскільки перша дружина відповідача та дитина проживають в Російській Федерації.

Відповідач у судовому засідання позовні вимоги визнав частково і зазначив, що, оскільки він не працює та немає заробітків в змозі сплачувати аліменти на утримання доньки в розмірі 500 грн. щомісячно. Позивачці надавав матеріальну допомогу по 500,00 грн. А інколи і 700,00 грн. щомісячно. На дитину від першого шлюбу аліменти не сплачує, хоча є судове рішення, яке надати суду він не може.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Факт перебування сторін у шлюбі з 15 грудня 2010 року підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15 грудня 2010 року.

Згідно ч.1 ст.122 СК України дитина, зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 14 січня 2011 року вбачається, що у сторін під час їх перебування у шлюбі народився син: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно довідки виконавчого комітету Мар'ївської сільської ради від 23.01.2015 року № 31 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10 квітня 2002 року позивач має другу дитину від іншого шлюбу-сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Відповідно копії довідки № 67 про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді, яка дійсна до 01.10.2015 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 з 01.06.2013 року перебуває на диспансерному обліку або має статус «дитина-інвалід» та з 20.10.2014 року потребує домашнього догляду.

У судовому засіданні не оспорювався факт знаходження дитини на утриманні позивачки, у зв'язку з чим ці факти є встановленими згідно ч.1 ст.61 ЦПК України.

У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства" зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібюностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.6 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними.

Факт звернення позивачки до суду з вимогою про стягнення з відповідача аліментів вже свідчить про відсутність домовленості між сторонами щодо участі відповідача в утриманні дитини і у разі наявності у відповідача з цього приводу заперечень, він повинен довести суду факт належного виконання ним своїх батьківських обов'язків згідно ч.1 ст.60 ЦПК України. У даному випадку відповідач позовні вимоги про стягнення з нього аліментів на утримання дитини частково визнав, однак не погодилася з розміром аліментів, який просить стягнути позивачка.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повинен надавати позивачці матеріальну допомогу на утримання дитини, а позивачка в свою чергу має право вимагати надання такої допомоги від відповідача.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і згоден сплачувати аліменти на утримання дитини, однак не погоджується з розміром, який просить стягнути позивачка і згоден щомісячно сплачувати позивачці аліменти в розмірі 500 грн. до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одночасно з цим у ч.1 ст.184 СК України зазначено у яких випадках суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі - це наявність у платника аліментів нерегулярного, мінливого доходу, отримання ним частини доходу в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Як зазначив відповідач у судовому засіданні, він не працює і у зв'язку з цим вимога позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердої грошової суми є обґрунтованою, оскільки відповідач має нерегулярний мінливий дохід.

Визначаючи розмір аліментів суд керується вимогами ч.1 ст.182 СК України, де зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Як було встановлено у судовому засіданні та не оспорювалося сторонами, позивачка проживає разом з малолітньою дитиною-інвалідом, має другу малолітню дитину від іншого шлюбу.

У судовому засіданні надано доказ того, що дитина потребує постійного домашнього догляду за станом здоров»я, тому суд приходить до висновку, що дитина потребує додаткових витрат, пов'язаних зі станом здоров'я.

Одночасно з цим, факт того, що відповідач офіційно не працює, не може бути підставою для звільнення його від обов'язку сплачувати аліменти, оскільки він є працездатним, має можливість працювати та сплачувати аліменти.

З приводу свого стану здоров'я відповідач не скаржився і жодних доказів несення ним додаткових витрат на його покращення суду не надавав, як не надав і доказів наявності у нього на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб, а також доказів наявності у нього будь-яких стягнень за виконавчими документами.

Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини, суд також керується вимогами ч.8 ст.7 СК України, де зазначено, що сімейні відносини мають регулюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї, а також вимоги ч.9 ст.7 СК України, тобто враховує вимоги справедливості та розумності.

Отже, вирішуючи справу по суті, суд враховує, що відповідач є працездатним, інших дітей не має, жодних стягнень за виконавчими документами не має, на утриманні інших непрацездатних осіб не має.

Позивачка працездатна, не працює, постійно перебуває з дитиною, яка потребує постійного догляду за станом здоров'я, має другу малолітню дитину від іншого шлюбу, що у судовому засіданні відповідачем не заперечувалося.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач повинен надавати позивачці матеріальну допомогу на утримання дитини, і, з урахуванням матеріального стану сторін, вимог розумності і справедливості, розмір аліментів повинен становити 700,00 грн. на місяць.

Заявлений позивачкою розмір аліментів 1000,00 грн. з урахуванням матеріального стану відповідача є завищеним, тим більше, що і сама позивачка повинна брати участь в утриманні малолітньої дитини.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою частково.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, він у відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача у розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.180, ч.3 ст.181, ст.182, ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 СК України, ст.ст.8, 12 Закону України „Про охорону дитинства", ст.ст.10, 60, 88, 209, 212, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, який народився у м.Дніпропетровську, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, яка народилася в с.Первомайське Синельниківського району Дніпропетровської області, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 700 (сімсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 26 січня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 року включно.

Стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, який народився у м.Дніпропетровську, на користь держави в особі Управління Державного казначейства України у м.Синельникове Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, р/р: 31213206700034, Банк одержувача: Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО: 805012, КБКД: 22030001, судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя: Ю. В. Гречко