ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, т.(05764) 5-01-93
Справа № 2015/1406/2012 р.
2/622/84/2015
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2015 року смт Золочів
Золочівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: судді Шабас О.С.,
при секретарі: Цилюрик Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до Золочівської селищної ради Харківської області, треті особи ОСОБА_3, Реєстраційна служба Золочівського районного управління юстиції Харківської області про визнання угоди дійсною, -
ВСТАНОВИВ:
11 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати право власності на нежитлове приміщення станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 10 квітня 2013 року позовні вимоги задоволені. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05 лютого 2014 року вказане рішення залишено без змін. Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказані рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді позивач з урахуванням уточнень просив визнати дійсним договір купівлі-продажу станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 та Виробничо-комерційним підприємством «Кристал» 28 травня 1999 року.
Свої вимоги мотивував тим, що у вказаний день 28 травня 1999 року він за договором купівлі-продажу придбав станцію технічного обслужування, розташовану за вказаною адресою, загальною площею 486,6 кв.м. позивач як покупець в якості оплати передав у касу підприємства 2895,50 гривень. Оскільки у день укладення договору продавець не зміг надати належним чином оформлені правовстановлюючі документи (технічний паспорт) не було дотримано форми договору, а саме не було здійснено його нотаріальне посвідчення. Згодом директор ВКП «Кристал» захворів та помер. Правонаступників вказане підприємство не мало, що унеможливило нотаріальне посвідчення даної угоди в подальшому. Державної реєстрації даний правочин на той час не потребував.
Первинно при зверненні до суду позивач мав вимоги про визнання права власності на дане приміщення, проте справа судом була розглянута та його вимоги задоволені. Рішення суду набрало законної сили, після чого він зареєстрував вказане рішення суду та згодом відчужив дане приміщення ОСОБА_3. Останній в свою чергу оформив право власності на дане приміщення за собою та в даний час у реєстрі права власності реєстраційної служби є власником даного приміщення. Тому вимогу про визнання права власності на дане приміщення за його заявою було залишено без розгляду, та наголошував в даний час лише на задоволенні вимог про визнання угоди дійсною.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з вказаних мотивів.
Представник відповідача Золочівської селищної ради Харківської області ОСОБА_4, позовні вимоги визнав.
Представник третьої особи ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності позовні вимоги визнав у повному обсязі. Пояснив суду, що дійсно у 2012 році ОСОБА_3 придбав вказане приміщення СТО у позивача та зареєстрував належним чином своє право власності, в даний час він є власником цього майна.
Представник Реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив здійснювати розгляд вказаної справи за відсутності представника служби.
Суд вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 31 березня 1995 року представництво фонду державного майна України в Золочівському районі у особі начальника представництва ОСОБА_6 та товариство покупців утворене робітниками державного виробничо-комерційного підприємства «Кристалл» в особі директора ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу №4 приміщення «А-1» цілісного майнового комплексу загальною площею 486,8, що розташоване на земельній ділянці виконкому Золочівського району Харківської області, даний договір зареєстровано у виконавчому комітеті Золочівської районної ради народних депутатів розпорядженням №33 від 15 квітня 1996 року, актом зафіксовано вартість цілісного майнового комплексу та крім підписів та печаток юридичних осіб, даний договір зареєстровано державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_8 25 березня 1995 року, реєстровий номер 259 (а.с.109-117).
23 червня 1997 року нежитлова будівля (колишній цілісний майновий комплекс, що розташований по вул. Разіна, 29) зареєстрована в цілому за товариством покупців створеним працівниками державного виробничо-комерційного підприємства «Кристал» на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 1995 року № 4. Вказаний договір зареєстрований 02 червня 1997 року та вписаний до реєстрової книги №2 під №317 Дергачівським міжміським бюро технічної інвентаризації інвентарна справа 3914, реєстровий номер 2-31 (а.с. 7-12, 101-102).
Рішенням Золочівської селищної ради народних депутатів Золочівського району Харківської області від 12 листопада 1996 року закріплено земельну ділянку по фактичному користуванню площею 2162 кв.м. за фірмою «Кристал» в смт Золочів, яка займається ремонтуванням автомобілів (а.с.103-104).
28 травня 1999 року Виробничо-комерційне підприємство «Кристал» (Харківська область, селище Золочів, вул. Разіна, ОКПО 19468823) в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_1 у простій письмовій формі уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати покупцеві будівлю станції технічного обслуговування загальною площею 486,6 квадратних метрів, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, за що останній в свою чергу зобов'язується прийняти його та сплатити грошові кошти до каси підприємства у сумі 2895,50 гривень (а.с.4-5).
Того ж дня сторони підтвердили, актом прийманні-передачі, що ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_9 прийняв вказану будівлю станції технічного обслуговування. Касою підприємства ПКП «Кристал» прийнято від ОСОБА_9 2895,50 гривні (а.с.6).
Як пояснював у судовому засіданні представник позивача, сторони не засвідчили нотаріально укладений договір купівлі продажу, з тих причин, що з'ясувалося про наявність технічної помилки у технічній документації, яку продавець зобов'язався усунути після чого сторони мали намір засвідчити даний договір у нотаріуса, хоча на той момент сторони фактично виконали договір передавши майно та сплативши його вартість.
З листа КП «Архітектурно-інвентаризаційного бюро Золочівського району» Харківської області від 26 квітня 2013 року №98 вбачається,що загальна площа будівлі за адресою Харківська область, АДРЕСА_1 складає 461,4 квадратних метрів, при попередній інвентаризації комунальним підприємством «Дергачівське РБТІ» станом на 31 січня 1995 року допущена арифметична помилка у підрахунках загальної площі будинку та вказана 486,8 квадратних метри (а.с.49).
25 березня 2000 року у віці 49 років помер ОСОБА_7, про що Золочівською селищною радою Харківської області в в той же день у книзі записів акті про смерть вчинено запис №75та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с.179-180).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 26 листопада 2009 року у вказаному реєстрі відсутня юридична особа Виробничо-комерційне підприємство «Кристал» (Харківська область, селище Золочів, вул. Разіна, ОКПО 19468823 (а.с.37-40).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що вони разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 були акціонерами та організували СТО, як йому відомо в подальшому дане приміщення було продане ОСОБА_9. З ним як з акціонером при продажі за його долю розрахувалися. Також свідок повідомив, що через деякий час Васильєв помер, та підприємство більше не працювало.
Вирішуючи спір суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Стаття 47 ЦК Української РСР встановлює, що якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Стаття 154 ЦК Української РСР обумовлює форму договору, так коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.
Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.
Стаття 128 ЦК Української РСР визначає, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.
Статті 224, 227 ЦК Української РСР, встановлють, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Відтак аналізуючи наведені норми закону суд доходить висновку, що в розумінні положень ЦК Української РСР, Виробничо-комерційне підприємство «Кристал» (Харківська область, селище Золочів, вул. Разіна, ОКПО 19468823) набуло у власність нежитлову будівлю цілісного майнового комплексу станції технічного обслуговування загальною площею 486,6 квадратних метрів, та земельну ділянку у користування на підставі договору купівлі-продажу №4 від 31 березня 1995 року, укладеного між двома юридичними особами, даний договір було зареєстровано належними чином, та рішення Золочівської селищної ради народних депутатів Золочівського району Харківської області від 12 листопада 1996 року.
Будучі належним та повноважним власником нежитлової будівлі цілісного майнового комплексу станції технічного обслуговування Виробничо-комерційне підприємство «Кристал» використовуючи свої право на розпорядження належною йому власністю уклало договір купівлі-продажу вказаного майна із фізичною особою ОСОБА_9, 28 травня 1999 року відповідно до положень ст. 224 ЦК Української РСР.
ЦК Української РСР встановлював необхідність нотаріального посвідчення угод купівлі-продажу залежно від складу учасників та предмету продажу, визначаючи необхідним нотаріальне посвідчення угод купівлі-продажу житлового будинку, де хоча б однією зі сторін є громадянин, законодавець тим самим здійснював додатковий захист прав громадянина. Цим же кодексом не врегульовано питання укладання із громадянином угоди купівлі-продажу нерухомого майна, що не є житловим будинком, в зв'язку з чим, суд виходячи з вказаних принципів за аналогією застосовує положення ст. 227 ЦК Української РСР так як однією зі сторін угоди від 28 травня 1999 року була фізична особа - ОСОБА_9 та доходить висновку, що така угода підлягала нотаріальному посвідченню.
Водночас сторонами без проведення нотаріального посвідчення угоди, фактично було виконано її умови, а саме за актом приймання передачі продавцем передано майно, а покупцем сплачено його вартість до каси підприємства, через, що в останнього відповідно до положень ст. 128 ЦК Української РСР виникло право власності на приміщення СТО.
Продавець Виробничо-комерційне підприємство «Кристал» в особі директора ОСОБА_7, до моменту смерті останнього, не усунув допущену помилку у технічній документації, що унеможливлювало нотаріальне посвідчення даної угоди, а згодом ВПК «Кристал» припинило свою діяльність, дані щодо правонаступників даного підприємства суду не надані. Суд розцінює дану обставину як ухиляння ВКП «Кристал» від нотаріального посвідчення угоди, в розумінні положень ст. 47 ЦК Української РСР та беручи до уваги той факт, що сторонами фактично виконано умови угоди вважає за можливим визнати дану угоду дійсною, задовольнивши позовні вимоги.
Керуючись вказаними положеннями матеріального закону та положеннями та ст., ст. 10,11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі станції технічного обслуговування, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 та Виробничо-комерційним підприємством «Кристал» 28 травня 1999 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: Шабас О. С.,
Суд | Золочівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2015 |
Оприлюднено | 16.03.2015 |
Номер документу | 43042033 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Золочівський районний суд Харківської області
Шабас О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні