Справа № 661/3842/14-ц
Провадження № 2/661/14/15
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2015 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі :
головуючого - судді Ведяшкіної Ю.В.
при секретарі - Коваль О.Ю.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку у праві спільної сумісної власності подружжя,
у с т а н о в и в :
ОСОБА_1 26 серпня 2014 року звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,0586 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6510700000:01:005:0048, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення загальною площею 44,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2; визнати за нею право власності на 1/2 частку автомобіля марки " Mazda" 6 2.0 CD Executive 6MT (GG), державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2, 2007 року випуску.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з 07.12.2004 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За час шлюбу набули наступне майно: житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку, площею 0,0586 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення загальною площею 44,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2; автомобіль марки " Mazda" 6 2.0 CD Executive 6MT (GG), державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2, 2007 року випуску. Зазначене нерухоме та рухоме майно у відповідності до правовстановлюючих документів оформлено на ім'я відповідача - ОСОБА_4, у зв'язку з чим останній не визнає її права на частку у спільній сумісній власності, та наполягає на тому, що зазначене майно є його особистою (неподільною) власністю.
В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала з тих же підстав, та просила його задовольнити.
В судовому засіданні відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що він не оспорює, що зазначене позивачем майно придбано ними за час шлюбу та є їх спільною сумісною власність, в користуванні яким він не чинить позивачу не яких перешкод, тому вважає, що спір між ними з цього приводу відсутній та відповідно підстав у позивача для звернення до суду із зазначеним позовом не має.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 07.12.2004 року (а.с. 10). За час шлюбу подружжям набуто наступне майно: житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11, 14); земельну ділянку, площею 0,0586 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1(а.с.21, 22); нежитлове приміщення, загальною площею 44,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.23-24, 25); автомобіль марки " Mazda" 6 2.0 CD Executive 6MT (GG), державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2, 2007 року випуску (а.с.26). Зазначене нерухоме та рухоме майно згідно правовстановлюючих документів оформлено на ім'я відповідача - ОСОБА_4, що сторонами не оспорюється.
З норм ст. ст. 60, 67, 69,70 СК України вбачається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі - продажу, міни, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Аналогічні норми містить ЦК України (ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 372 ЦК України).
Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна" вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Аналізуючи встановлені по справі обставини та наведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків: зазначене позивачем в позові майно набуде подружжям за час шлюбу, та є відповідно, об'єктами права спільної сумісної власності подружжя. При цьому дружина та чоловік не оспорюють, що їх частки в спірному майні є рівними, але жоден з подружжя не вчиняє дій, передбачених положеннями ч. 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, жоден з подружжя також не заявляє вимог про припинення права на частку у спільному майні або реальному поділі між ними спірного майна, але позивач наполягає на тому, що реєстрація спірного майна на ім'я відповідача та залишення спірного майна в статусі об'єкта права спільної сумісної власності, виходячи з того, що на день розгляду справи в суді між подружжям виникають непорозуміння з приводу спірного майна, призводить до порушення її прав як співвласника зазначеного майна, яке у відповідності до ст. ст. 316, 317 ЦК України полягає в володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном у відповідності до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, тому суд вважає за доцільне, виходячи з загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, позов задовольнити, визнавши за кожним із сторін право власності на 1/2 частку спірного майна, залишивши його у спільній частковій власності сторін.
При цьому посилання відповідача та його представника на ту обставину, що між сторонами відсутній спір, оскільки відповідач визнає, що спірне майно набуте за час шлюбу та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та не вчиняє будь - яких дій щодо порушення прав позивача, що на їх думку засвідчує відсутність підстав у позивача для звернення до суду із зазначеним позовом, суд не приймає до уваги, оскільки таке твердження суперечить вимогам чинного законодавства, порушує право позивача на судовий захист порушеного права та суперечить діям відповідача під час судового розгляду зазначеної справи, який заявляв про бажання нотаріального оформлення договору щодо поділу майна подружжя, але ні яких дій для такого способу розв'язання спору не вчинив, що в свою чергу, свідчить про наявність спору між сторонами щодо зазначеного майна.
Отже, позов підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3654 грн.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку у праві спільної сумісної власності подружжя - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_4 право спільної часткової власності на житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 472,8 кв.м., житловою площею 86,2 кв.м., згідно якої кожному із співвласників належить по 1/2 частки.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4 на житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 472,8 кв.м., житловою площею 86,2 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_4 право спільної часткової власності на земельну ділянку, площею 0,0586 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6510700000:01:005:0048, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, згідно якої кожному із співвласників належить по 1/2 частки.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0,0586 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6510700000:01:005:0048, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_4 право спільної часткової власності на нежитлове приміщення загальною площею 44,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, згідно якої кожному із співвласників належить по 1/2 частки.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4 на нежитлове приміщення загальною площею 44,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_4 право спільної часткової власності на автомобіль марки " Mazda" 6 2.0 CD Executive 6MT (GG), державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2, 2007 року випуску, згідно якої кожному із співвласників належить по 1/2 частки.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4 на автомобіль марки " Mazda" 6 2.0 CD Executive 6MT (GG), державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2, 2007 року випуску.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3654 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Ю. В. Ведяшкіна
Суд | Новокаховський міський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2015 |
Оприлюднено | 16.03.2015 |
Номер документу | 43048728 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новокаховський міський суд Херсонської області
Ведяшкіна Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні