Постанова

від 05.03.2015 по справі 910/4439/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа№ 910/4439/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Купріненко С.О. - за дов.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Н»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2014

у справі № 910/4439/13 (головуючий суддя Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Н»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Волкова Людмила Миколаївна

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Н» (далі, відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки, що перебуває в іпотеці ПАТ «Кредитпромбанк» згідно з Іпотечним договором № 49.8/43/І107/07 від 13.04.2007 та належить відповідачу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання Волковою Людмилою Миколаївною, як позичальником за Кредитним договором № 44.29/43/07-Zn від 13.04.2007 своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, у останньої виникла заборгованість (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог; том 2, а.с. 56-58) у загальній сумі 556 660,74 доларів США, що еквівалентно 4 449 389,30 грн. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором № 44.29/43/07-Zn від 13.04.2007 між позивачем та відповідачем укладено Іпотечний договір № 49.8/43/І107/07 від 13.04.2007. У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за Кредитним договором № 44.29/43/07-Zn від 13.04.2007, відповідач, як іпотекодавець, повинен погасити вищевказану заборгованість за рахунок переданого в іпотеку майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2013 замінено позивача у справі - Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі, позивач або Банк).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 у справі № 910/4439/13 позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено.

В рахунок погашення заборгованості Волкової Людмили Миколаївни перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» за Кредитним договором № 44.29/43/07-Zn від 13.04.2007 у розмірі 556 660 (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч шістсот шістдесят) доларів США 74 центи (еквівалентно 4 449 389 (чотири мільйони чотириста сорок дев'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 30 коп.), з яких 307 076 (триста сім тисяч сімдесят шість) доларів США 64 центи (еквівалентно 2 454 463 (два мільйони чотириста п'ятдесят чотири тисячі чотириста шістдесят три) грн. 58 коп.) - заборгованість по кредиту, 98 468 (дев'яносто вісім тисяч чотириста шістдесят вісім) доларів США 25 центів (еквівалентно 787 056 (сімсот вісімдесят сім тисяч п'ятдесят шість) грн., 72 коп.) - заборгованість по процентам, 141 215 (сто сорок одну тисячу двісті п'ятнадцять) доларів США 85 центів (еквівалентно 1 287 738 (один мільйон двісті вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 29 коп.) - заборгованості по пені за прострочення погашення кредиту та сплати процентів, 9 900 (дев'ять тисяч дев'ятсот) доларів США 00 центів (еквівалентно 79 130 (сімдесят дев'ять тисяч сто тридцять) грн.,70 коп.) - заборгованість по штрафу за ненадання банку копії договору страхування звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 49.8/43/І107/07 13.04.2007 на нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення (в літ А), що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Івана Клименка, буд. 39/8 (тридцять дев'ять дріб вісім), та складаються з: приміщення 1 (один), 2 (два), 3 (три) (групи приміщень № 88 (вісімдесят вісім)), з приміщення № 1 (один) по № 10 (десять) (групи приміщень № 90 (дев'яносто) загальною площею 234.30 м. кв., та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенком В.С. 13 лютого 2007 року за реєстровим № 288, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 13 лютого 2007 року за № 1912264 (витяг № 3561133) та в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12.03.2007 в реєстровій книзі № 112п-21 за реєстровим номером № 7164-П, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Омега Н».

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки за Іпотечним договором № 49.8/43/І107/07 13.04.2007 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега Н» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти позичальнику - Волковій Людмилі Миколаївні, тоді як позичальник свої зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за Кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим, згідно умов договору, позивач набув право дострокового повернення кредитних коштів. Судом першої інстанції було встановлено, що позичальник та іпотекодавець повідомлялись про порушення зобов'язань за Кредитним договором з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки (вимоги № 34009/49.29-19729-49.4 від 17.12.2008, № 34153/49.29-19730-49.4 від 18.12.2008, № 35326/49.29-22703-49.4 від 29.12.2008, № 10857/49.29-1966-49.4 від 27.03.2009, № 13460/49.67.1.2-10278-49.02 від 15.06.2012), проте, порушення умов Кредитного договору усунуті не були. З огляду на зазначене, оскільки відповідачем не спростовано факт наявності заборгованості позичальника за Кредитним договором у розмірі 556 660,74 доларів США (еквівалентно 4 449 389,30 грн.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно Іпотечного договору № 49.8/43/І107/07 від 30.04.2007 підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 у справі № 910/4439/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем пропущено строки позовної давності, оскільки ще 29.12.2008 позивач направляв позичальнику та відповідачу письмове повідомлення вимогу № 35326/49.29-22703-49.4, яким вимагав у термін до 29.01.2009 погасити всю заборгованість за Кредитним договором. Відповідач наголошує, що надіславши зазначену вимогу позивач, згідно умов Кредитного договору, змінив остаточний термін повернення кредиту, встановлений пунктом 4.2. Кредитного договору. Вказана позивачем у вимозі дата, а саме - 29.01.2009, є початком перебігу строку позовної давності, який закінчився 29.01.2012 відповідно, у той час, як позивач звернувся із позовом до господарського суду лише 07.03.2013, тобто, із пропуском строку позовної давності.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2014 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.02.2015.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 10.02.2015, не з'явився, 09.02.2015 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю його представника бути присутнім у судовому засіданні через зайнятість у іншому судовому процесі.

Представник відповідача проти задоволення вказаного клопотання не заперечував.

Колегією суддів у судовому засіданні 10.02.2015 було встановлено, що до участі у справі судом першої інстанції не було залучено Волкову Людмилу Миколаївну - боржника (позичальника) за Кредитним договором № 44.29/43/07-Zn від 13.04.2007 у процесуальному статусі третьої особи.

У судовому засіданні 10.02.2015 представником відповідача було подане клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 продовжено строк вирішення спору, клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про відкладення розгляду справи задоволено, залучено до участі у справі Волкову Людмилу Миколаївну як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 05.03.2015.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання, призначене на 05.03.2015, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача та третьої особи про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень та витяг із сайту Укрпошти про відстеження пересилання поштових відправлень, з огляду на те, що суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені статті 69 Господарського процесуального кодексу України, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третьої особи.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу відповідача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на наступне:

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, 13.04.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (банк) та Волковою Людмилою Миколаївною (позичальник) було укладено Кредитний договір № 44.29/43/07-Zn (далі, Кредитний договір) (том 1, а.с. 19-21).

Пунктом 1.1. Кредитного договору визначено, що Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 330 000,00 доларів США строком по 11.04.2014 року включно.

Процентна ставка за кредитами дорівнює 13,1 процентів річних (пункт 1.3. Кредитного договору).

У забезпечення виконання зобов'язань боржника (Волкової Людмили Миколаївни) за Кредитним договором перед позивачем, між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега Н» (іпотекодавець, майновий поручитель) було укладено Іпотечний договір № 49.8/43/І107/07 від 13.04.2007 (далі, Іпотечний договір) (том 1, а.с. 10-11), відповідно до умов якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язань, що випливає з Кредитного договору, передає, іпотекодержатель приймає в наступну іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором майно, а саме: нежилі приміщення (в літ А), що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Івана Клименка, буд. 39/8 (тридцять дев'ять дріб вісім), та складаються з: приміщення 1 (один), 2 (два), 3 (три) (групи приміщень № 88 (вісімдесят вісім)), з приміщення № 1 (один) по № 10 (десять) (групи приміщень № 90 (дев'яносто) загальною площею 234.30 м. кв., та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенком В.С. 13 лютого 2007 року за реєстровим № 288, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 13 лютого 2007 року за № 1912264 (витяг № 3561133) та в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12.03.2007 року в реєстровій книзі № 112п-21 за реєстровим номером № 7164-П.

Відповідно до пункту 4.1. Іпотечного договору за рахунок майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із прострочкою виконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, витратами, пов'язаними із зверненням стягнення на майно, витратами, пов'язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадках порушення боржником умов Кредитного договору, або порушення іпотекодавцем умов цього Договору (пункт 4.2. Іпотечного договору).

31.10.2008 між Банком та позичальником був укладений Додатковий договір № 1 до Кредитного договору (далі, Додатковий договір) (том 1, а.с. 23-28), яким викладено Кредитний договір у новій редакції.

Відповідно до пункту 1.2. Додаткового договору зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладення сторонами Додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього Договору, в сумах, зазначених у таких Додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми кредитів, встановленої пунктом 1.1. цього Договору, та термін його кінцевого повернення визначаються Додатковими договорами, але не пізніше терміну, встановленого пунктом 4.2. цього Договору.

Так, пунктом 4.2. Кредитного договору у редакції Додаткового договору № 1 визначено, що позичальник зобов'язується повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними Додатковими договорами, але у будь-якому випадку не пізніше 11 квітня 2014 року шляхом внесення грошових коштів готівкою у касу банку або шляхом безготівкового переказу із свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунки банку, що вказані у Додаткових договорах, а у випадку застосування Банком права, передбаченого пунктом 6.6. даного договору, - в термін, зазначений у повідомленні-вимозі.

Банк має право у разі недотримання позичальником умов Кредитного договору та/або недотримання позичальником/іпотекодавцем умов Іпотечного договору/договору застави вимагати дострокового його розірвання, припинення надання кредитів, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов Кредитного договору та Додаткових договорів до нього, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором та на предмет застави/іпотеки, що можуть бути укладені у майбутньому в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим Договором та Додатковими договорами (пункт 6.2. Кредитного договору у редакції Додаткового договору № 1).

Пунктом 6.6. Кредитного договору у редакції Додаткового договору № 1 передбачено, що у разі недотримання позичальником умов цього договору та/або додаткових договорів, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника, банк має право вимагати дострокового повернення в рамках цього договору кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, комісій, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору та/або додаткових договорів, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором № 49.8/43/1107/07 від 13.04.2007, звернутися до поручителів з вимогою щодо виконання зобов'язань за позичальника згідно з договорами поруки.

За наявності обставин, визначених пунктом 6.6. цього Договору, банк рекомендованим листом надсилає на адресу позичальника, письмове повідомлення-вимогу, де зазначає термін для дострокового повернення кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними та комісій.

Документом, що засвідчує виконання Банком своїх зобов'язань щодо інформування позичальника, є повідомлення відділення зв'язку про відправку повідомлення-вимоги позичальнику за адресою, що вказана ним у розділі 9.2. цього Договору.

У разі невиконання позичальником вимоги Банку щодо дострокового повернення сум кредитів, нарахованих процентів та комісій, що міститься в письмовому повідомленні-вимозі банку, в термін, визначений таким письмовим повідомленням-вимогою, остаточний термін повернення кредитів, визначений пунктом 4.2. цього Договору, змінюється. Таким терміном, буде вважатись термін, визначений банком у письмовому повідомленні-вимозі, при настанні якого позичальник має виконати вимогу Банку щодо дострокового повернення кредитів, сплати процентів та комісії. При цьому, сторони досягли згоди, що така зміна остаточного терміну повернення кредитів, визначеного пунктом 4.2. цього Договору, яка є наслідком настання обставин, визначених пунктом 6.6. цього Договору, настає без укладення між сторонами будь-яких додаткових договорів до цього договору.

10.11.2008 між Банком та позичальником була укладена Додаткова угода № 1 до Додаткового договору № 1 від 31.10.2008 до Кредитного договору (том 1, а.с. 29), якою викладено пункт 2 Додаткового договору у новій редакції.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

З огляду на це, як вбачається із матеріалів справи, 17.12.2008 позивач направив третій особі та поручителям письмове повідомлення-вимогу про погашення заборгованості № 34009/49.29-19729-49.4 (том 2, а.с. 20) за Кредитним договором у розмірі 3 366,89 доларів США.

18.12.2008 позивач направив третій особі письмове повідомлення-вимогу про погашення заборгованості № 34153/49.29-19730-49.4, якою вимагав погасити прострочену заборгованість за Кредитним договором у розмірі 3 369,33 доларів США.

Зазначені повідомлення-вимоги не містили визначення, у який термін необхідно було погасити прострочену заборгованість за Кредитним договором.

Згодом, 29.12.2008, позивач направив третій особі та поручителям письмове повідомлення-вимогу № 35326/49.29-22703-49.4, яким вимагав у термін до 29 січня 2009 року погасити всю заборгованість за Кредитним договором № 44.29/43/07-2п від 13.04.2007 у розмірі 310 472, 80 доларів США (том 2, а.с. 22).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Банк згідно пункту 6.6. Кредитного договору у редакції Додаткового договору № 1, визначивши у письмовому повідомленні-вимозі № 35326/49.29-22703-49.4 від 29.12.2008, що остаточне повернення кредитів повинно бути здійснено у термін до 29 січня 2009 року, змінив остаточний термін повернення кредитів, визначений пунктом 4.2. Кредитного договору, а строк виконання зобов'язань, відповідно, є таким, що настав 29 січня 2009 року.

Тобто, Банк набув права звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з Іпотечним договором з 29 січня 2009 року.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, що закріплено частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України.

Статтею 260 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 Цивільного кодексу України. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно статті 266 Цивільного кодексу України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Як вбачається із вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва, позовна заява ПАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», до ТОВ «Омега Н» (іпотекодавця) про звернення стягнення на предмет іпотеки була подана до Господарського суду міста Києва лише 07 березня 2013 року, тобто, зі спливом строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач наголошував на спливі позовної давності щодо заявлених позивачем вимог (том 2, а.с. 16-19) та просив Господарський суд міста Києва застосувати позовну давність та відмовити з цього приводу у задоволенні позовних вимог Банку (том 2, а.с. 133). Аналогічні посилання містяться у апеляційній скарзі відповідача.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29 травня 2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» вказано, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необгрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 Цивільного кодексу України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 Цивільного кодексу України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань,оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановленість факту неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, з огляду на те, що строк виконання зобов'язань за Кредитним договором згідно пункту 6.6. останнього настав 29 січня 2009 року та строк позовної давності сплив, відповідно, 30.01.2012, у той час, як позовну заяву подано лише 07 березня 2013 року, враховуючи, що відповідачем заявлено про сплив позовної давності щодо вимог Банку, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки останні заявлені Банком за межами строку позовної давності, встановленого чинним законодавством України.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішення на те, що строк позовної давності починає свій перебіг з 16.07.2012, оскільки у матеріалах справи наявне письмове повідомлення-вимога позивача до позичальника та відповідача № 13460/49.67.1.2-10278-49.02 від 15.06.2012 (том 1, а.с. 43-44), відповідно до якого позивач вимагав повернути заборгованість в термін до 15.07.2012, адже строк виконання зобов'язань позичальника щодо дострокового повернення кредитів, сплати процентів та комісій у відповідності до пункту 6.6. Кредитного Договору настав 29 січня 2009 року, тобто з дати, вказаної позивачем у вимозі № 35326/49.29-22703-49.4 від 29.12.2008, якою позивач змінив строк виконання зобов'язань за Кредитним договором, встановлений пунктом 4.2. останнього.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно не було застосовано до спірних правовідносин строки позовної давності та задоволено позовні вимоги.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Н» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Н» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 у справі № 910/4439/13 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 у справі № 910/4439/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-Н» (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 33; код ЄДРПОУ 34713827) 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи № 910/4439/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко