Постанова

від 03.03.2015 по справі 823/3158/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року справа № 823/3158/14

м. Черкаси

16 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання Педані О.В.,

за участю:

представників позивача: Шкребка Є.Л., Корецької Т.В.,

представника відповідача - Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області: Пикала О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" до Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області, Головного управління Держземагенства у Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому, враховуючи зменшення позовних вимог, просить зобов'язати Городищенську районну державну адміністрацію в Черкаській області на виконання умов договору №10/016/14 від 15.07.2014 року оформити на користь ДП "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" право постійного користування земельних ділянок з кадастровими номерами 7120382500:02:001:1653; 7120382500:02:001:1696, 7120382500:02:001:2152, для суспільних потреб, а саме з метою розширення кар'єру Хлистунівського кар'єроутворення ДП "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" для видобування корисних копалин державного значення та виробництва щебеневої продукції для забезпечення балансу колії Укрзалізниці; зобов'язати Головне управління Держземагенства розглянути клопотання та надати позивачу дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що Городищенська районна державна адміністрація Черкаської області не виконала своїх зобов'язань по договору від 15.07.2014р. № 10/016/14 про фінансування заходів щодо відчуження та подальшого придбання права постійного користування земельними ділянками, а саме: не забезпечила оформлення на користь позивача права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7120382500:02:001:1653; 7120382500:02:001:1696, 7120382500:02:001:2152, для суспільних потреб. Крім того, Головне управління Держземагенства у Черкаській області, у свою чергу, на лист позивача щодо передачі вказаних земельних ділянок в постійне користування для подальшої розробки Хлистунівського родовища монцонітів та діоритів державного значення повідомило, що у відповідності до вимог Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" входить до повноважень Городищенської РДА, а тому рекомендовано звернутись до відповідної райдержадміністрації. В подальшому, позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Черкаській області із заявами щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок. Однак останній листами від 23.02.2015р. відмовив позивачу у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у зв'язку з тим, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" з 23.07.2014р. перебуває в стані припинення юридичної особи, що унеможливлює позитивне вирішення порушених питань. Враховуючи наведене позивач просив адміністративний позов задовольнити та спонукати суб'єктів владних повноважень до вчинення відповідних дій.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, позов просили задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позову та додаткових поясненнях по справі.

Представник Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив в частині зобов'язання Городищенської РДА Черкаської області забезпечити оформлення на користь позивача права постійного користування земельними ділянками, зазначивши при цьому, що станом на час розгляду справи по суті райдержадміністрацією вчинені всі дії, передбачені договором 15.07.2014р. № 10/016/14 про фінансування заходів щодо відчуження та подальшого придбання права постійного користування земельними ділянками, в тому числі і забезпечено оформлення на користь позивача права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7120382500:02:001:1653; 7120382500:02:001:1696, 7120382500:02:001:2152, для суспільних потреб. Крім того, представник відповідача наголосив, що передача земельних ділянок за межами населених пунктів не віднесено до компетенції райдержадміністрації, а дані повноваження надані центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

Представник Головного управління Держземагенства у Черкаській області в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Держземагенства. Згідно наданих суду на попередніх судових засіданнях заперечень на адміністративний позов вбачається, що передача земельних ділянок в постійне користування позивачу для подальшої розробки Хлистунівського родовища монцонітів та діоритів державного значення не входить до повноважень Держземагенства, а належить до повноважень Городищенської райдержадміністрації, оскільки земельні ділянки перебувають у власності райдержадміністрації. Крім того, представник відповідача зазначав, що позивач із клопотанням до Головного управління Держземагенства у Черкаській області про надання позивачу дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок станом на час звернення до суду не звертався. Стосовно подальшої відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у зв'язку з тим, що позивач з 23.07.2014р. перебуває в стані припинення юридичної особи будь-яких пояснень та заперечень не надано.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Розпорядженням Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області від 24.10.2013р. № 275 прийнято рішення провести викуп земельних ділянок для таких суспільних потреб, як розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

На виконання вказаного розпорядження, відповідно до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", між державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" та Городищенською районною державною адміністрацією Черкаської області укладено договір від 15.07.2014р. № 10/016/14 про фінансування заходів щодо відчуження та подальшого придбання права постійного користування земельними ділянками.

Виконуючи умови вказаного договору, позивач листом від 11.08.2014р. № 1064 повідомив Городищенську райдержадміністрацію, що за кошти Хлистунівського кар'єроуправління ДП "УПП УЗ" здійснено викуп земельних ділянок, що розташовані в межах гірничого відводу кар'єроуправління громадян ОСОБА_4 за кадастровим номером 7120382500:02:001:1653, ОСОБА_5 за кадастровим номером 7120382500:02:001:1696 та ОСОБА_6 за кадастровим номером 7120382500:02:001:2152. Згідно Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" позивач клопотав розглянути питання передачі земельних ділянок в постійне користування ДП "УПП УЗ" для подальшої розробки Хлистунівського родовища монцонітів та діоритів.

Листом від 20.08.2014р. № 01-01-13/3267 Городищенська районна державна адміністрація Черкаської області зазначила, що передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населених пунктів не віднесено до компетенції райдержадміністрації, а тому запропоновано позивачу звернутись до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, що у свою чергу спонукало позивача 01.09.2014р. звернутись до Головного управління Держземагенства у Черкаській області з вимогою розглянути питання передачі земельних ділянок в постійне користування ДП "УПП УЗ" для подальшої розробки Хлистунівського родовища монцонітів та діоритів.

Головне управління Держземагенства у Черкаській області розглянувши лист позивача від 01.09.2014р. № 1108 повідомило, що у відповідності до вимог Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" входить до повноважень Городищенської РДА Черкаської області.

У зв'язку з повідомленими сторонами у судовому засіданні обставинами, які свідчили про можливість врегулювання даного спору у позасудовому провадженні, суд своєю ухвалою від 25 листопада 2014 року зупинив провадження в адміністративній справі для примирення сторін. Однак наданий сторонам час виявився неефективним засобом врегулювання даного спору, сторони не досягли примирення, у зв'язку з чим провадження в адміністративній справі було поновлено.

15.01.2015р. державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" звернулось до Головного управління Держземагенства у Черкаській області із заявами № 66, № 67, № 68 щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок.

Листами від 23.02.2015р. № 422/0/300-15-СГ, № 423/0/300-15-СГ, № 424/0/300-15-СГ Головне управління Держземагенства у Черкаській області відмовило позивачу у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у зв'язку з тим, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" з 23.07.2014р. перебуває в стані припинення юридичної особи, що унеможливлює позитивне вирішення порушених питань.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розташовані, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17.11.2009р. № 1559-17, викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб - передача земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за їх згодою у державну чи комунальну власність для задоволення суспільних потреб шляхом укладення договору купівлі-продажу чи іншого правочину у порядку, встановленому законом; відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за плату в державну чи комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового відчуження для потреб держави, територіальної громади, суспільства в цілому; примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.

Статтею 8 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розмішені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» визначено повноваження органів виконавчої влади щодо викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб. Так, органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені (крім об'єктів, викуп яких віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування), для таких суспільних потреб: забезпечення національної безпеки і оборони; будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів.; морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів необхідних для їх експлуатації; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин; будівництво захисних гідротехнічних споруд; будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; розташування об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Районна державна адміністрація приймає рішення про викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, якщо передбачається місце розташування об'єкта в межах території району.

Як вбачається з розділу ІІІ договору від 15.07.2014р. № 10/016/14 про фінансування заходів щодо відчуження та подальшого придбання права постійного користування земельними ділянками, Городищенська райдержадміністрація зобов'язалась укласти договори купівлі-продажу земельних ділянок, здійснити розрахунки із землевласниками (п. 3.1) та забезпечити оформлення на користь позивача права постійного користування земельними ділянками (п. 3.2).

Як встановлено судом, договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 7120382500:02:001:1653; 7120382500:02:001:1696, 7120382500:02:001:2152 укладені, що підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи договорами від 14.09.2014р., від 20.09.2014р., від 30.09.2014р. та здійснені розрахунки із землевласниками, що не заперечується сторонами.

Що стосується обов'язків райдержадміністрації в частині забезпечення оформлення на користь позивача права постійного користування земельними ділянками, то в матеріалах справи наявний лист Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області від 01.12.2014р. № 01-01-13/4603 до Головного управління Держземагенства у Черкаській області, в якому райдержадміністрація порушує клопотання про сприяння у передачі в постійне користування ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" земельних ділянок з кадастровими номерами 7120382500:02:001:1653; 7120382500:02:001:1696, 7120382500:02:001:2152.

Таким чином, райдержадміністрацією вчинені всі дії, передбачені договором 15.07.2014р. № 10/016/14 про фінансування заходів щодо відчуження та подальшого придбання права постійного користування земельними ділянками, в тому числі щодо забезпечення оформлення на користь позивача права постійного користування вказаними земельними ділянками.

Необґрунтованим є посилання Головного управління Держземагенства у Черкаській області, на ту обставину, що передача позивачу земельних ділянок в постійне користування для подальшої розробки Хлистунівського родовища монцонітів та діоритів державного значення не входить до повноважень Держземагенства, а віднесено до повноважень Городищенської райдержадміністрації, оскільки земельні ділянки перебувають у власності райдержадміністрації, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2, частини 2 статті 4 Земельного кодексу України, земельні відносини,- це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин встановлені статтею 15-1 ЗК України.

Зокрема, згідно пункту є-1 частини 1 цієї статті до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Пунктом "в" ст. 80 ЗК України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Держава набуває права власності на землю у разі придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами (п. "б" ч. 5 ст. 84 ЗК України).

З частини 4 ст. 122 ЗК України вбачається, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, виходячи з аналізу статей Земельного кодексу України суд зауважує, що районні державні адміністрації передають у користування земельні ділянки державної власності на території відповідних райдержадміністрацій в межах своїх повноважень. Земельними ж ділянками саме сільськогосподарського призначення державної власності, здійснює розпорядження центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, до складу якого, не входять РДА. Також суд звертає увагу позивача, що ст. 122 Земельного кодексу України встановлено виключний перелік земель на яких розповсюджується повноваження райдержадміністрацій.

Як встановлено у ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно положення «Про Державне агентство земельних ресурсів України» затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445/2011 (далі - Положення) Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Отже, виходячи з викладеного, суд зазначає, що саме Головне управління Держземагенства у Черкаській області являється належним органом, який уповноважений здійснювати розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати Головне управління Держземагенства у Черкаській області розглянути клопотання та надати позивачу дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок, то суд зазначає наступне.

Повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України , у власність або у користування для всіх потреб віднесені до компетенції Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів з 1 січня 2013 року згідно із п. 11 ч. 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивач, звернувшись із заявами до Головного управління Держземагенства у Черкаській області про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок, дотримався передбачених Земельним кодексом України вимог, додавши до заяв про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, всі необхідні документи.

Норма ст. 123 Земельного кодексу України містить загальне посилання на те, що місце розташування земельної ділянки повинно відповідати вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, у випадку встановлення невідповідності місця розташування земельної ділянки таким вимогам компетентний орган державної влади вправі прийняти рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки наведеним вище вимогам.

Разом з тим, Головне управління Держземагенства у Черкаській області у листах від 23.02.2015р. № 422/0/300-15-СГ, № 423/0/300-15-СГ, № 424/0/300-15-СГ як на підставу для відмови у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою послався на перебування позивача в стані припинення юридичної особи.

Вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, не ґрунтується на нормах земельного законодавства, а тому є протиправною.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмови викладені у листах Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 23.02.2015р. № 422/0/300-15-СГ, № 423/0/300-15-СГ, № 424/0/300-15-СГ порушують такий критерій правомірності рішень та дій суб'єктів владних повноважень як "на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" (п. 1 ч. 3 ст. 2 КАСУ), що випливає із принципу законності, закріпленого у ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Таким чином суд дійшов висновку про зобов'язання Головне управління Держземагенства у Черкаській області розглянути клопотання державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" від 15.01.2015р. № 66, 67, 68 щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою, відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з цим, позовна вимога щодо зобов'язання Головне управління Держземагенства у Черкаській області надати позивачу дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок не підлягає до задоволення, у зв'язку із наступним.

За змістом Рекомендації №R (80) 2, прийнятої на 316-му засіданні заступників міністрів Комітетом Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі - також «Рекомендація R (80)2»), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто здійснення дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий в ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, дискреційним повноваженням є таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Держземагенства у Черкаській області розглянути клопотання державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" від 15.01.2015р. № 66, 67, 68 щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою відповідно до вимог чинного законодавства.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2015 року.