Постанова

від 02.03.2015 по справі 809/456/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2015 р. Справа № 809/456/15

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.,

За участю секретаря Дубінської І.В.,

представників позивача Мацьківа В.М., Стасюка Б.Ф.,

представника відповідача Джоголика Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Фермерського господарства «Делсо»

до відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання незаконним наказу № 62 від 30.12.2014 року, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022200 від 22.01.2015 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Делсо» звернулося до суду з позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції ( далі-ОДПІ) Головного управління ( далі-ГУ) ДФС в Івано-Франківській області про визнання незаконним наказу № 62 від 30.12.2014 року, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022200 від 22.01.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ФГ «Делсо», зафіксованими в акті перевірки від 13.01.2015 року, податковим органом було встановлено порушення підприємством приписів п.198.1- п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

На думку позивача наказ № 62 від 30.12.2014 про проведення перевірки відповідачем винесено без наявності правових підстав, а тому є неправомірними висновки, викладені в акті перевірки від 13.01.2015 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято повідомлення-рішення за № 0000022200 від 22.01.2015 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 21702,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали неправомірні, на думку позивача, висновки податкового органу щодо відсутності факту настання реальних правових наслідків за господарськими операціями з ТОВ «Продуктова гільдія» на підставі укладеного договору поставки № 2307/01 від 23.07.2014 року.

Позивач вважає дані висновки відповідача безпідставними, так як реальність здійснення вищезазначених господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами. Таким чином, оскільки неможливість здійснення господарських операцій контролюючим органом не доведено, відтак на думку позивача підставно сформовано податковий кредит за липень 2014 року за вищевказаними господарськими операціями.

За таких обставин слід визнати незаконним наказ про проведення перевірки за № 62 від 30.12.2014 та визнати протиправним і скасувати оскаржуване повідомлення-рішення № 0000022200 від 22.01.2015 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Позов просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, наведених у поданому запереченні. Суду пояснив, що наказ № 62 від 30.12.2015 року ДПІ прийнято на підставі норм ПК України. Зазначив, що відповідно до висновків акту від 13.01.2015 року, складеного за результатами перевірки ФГ «Делсо» посадовими особами податкового органу встановлено, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за липень 2014 року на підставі безтоварних господарських операцій із ТОВ «Продуктова гільдія». Вказав, що згідно інформації, одержаної від ДПІ у Солом'янському районі м.Києва зустрічну звірку щодо підтвердження господарських відносин ТОВ «Продуктова гільдія» з контрагентами провести неможливо. Вважає позовні вимоги безпідставними, а відтак в задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що Коломийською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено позапланову виїзну перевірку ФГ «Делсо» ( код ЄДРПОУ 32630461) з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Продуктова гільдія» ( код ЄДРПОУ 38905516) за липень 2014 року.

Вказану перевірку проведено на підставі наказу в.о.начальника Коломийської ОДПІ за № 62 від 30.12.2014 року « Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки». ( а.с.15).

За результатами перевірки складено акт за №23/09-07-22-00-12/32630461 від 13.01.2015 року, в якому посадовими особами ДПІ зафіксовано, що формування податкового кредиту здійснено на підставі господарських операцій з ТОВ «Продуктова гільдія» щодо яких встановлено відсутність реального настання правових наслідків, внаслідок чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року, чим порушено приписи ст. 198 ПК України. ( а.с.16-27).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення № 0000022200 від 22.01.2015, яким ФГ «Делсо» донараховано 21702,00 грн. податку на додану вартість, з яких 14468,00 грн.- за основним платежем та 7234,00 грн.- штрафні санкції.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, (ст. 61 Податкового кодексу України).

Для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків га іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, ви Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В судовому засіданні було встановлено, що копію наказу № 62 від 30.12.2014 року і направлення № 29 від 30.12.2014 року під розписку 30.12.2014 року було вручено головному бухгалтеру ФГ «Делсо» Сліпенчук Г.Д. Перевірка проводилася з відома директора ФГ «Делсо» Мацьківа В.М. та в присутності головного бухгалтера Сліпенчук Г.Д. Крім того судом встановлено, що підставою для прийняття вказаного наказу є службова записка відділу податкового аудиту від 30.12.2014 № 24/22-01.

Так, згiдно позицiї Верховного Суду України, висловленiй в постановi вiд 24 грудня 2010 року у справi за позовом Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової iнспекцiї у Калiнiнському районi м. Донецька, третя особа Державна податкова адмiнiстрацiя в Донецькiй областi, про скасування рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй, платник податкiв, який вважає порушеним порядок та пiдстави призначення податкової перевiрки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осiб контролюючого органу до такої перевiрки. Якщо ж допуск до проведення перевiрки вiдбувся, в подальшому предметом розгляду в судi має бути лише суть виявлених порушень податкового та iншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згiдно з правовою позицiєю Верховного Суду України, саме на етапi допуску до перевiрки платник податкiв може поставити питання про необґрунтованiсть її призначення та проведення, реалiзувавши своє право на захист вiд безпiдставного та необґрунтованого здiйснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевiрки нiвелює правовi наслiдки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначеннi податкової перевiрки.

Вiдтак, з огляду на наведене, позови платникiв податкiв, спрямованi на оскарження рiшень (у тому числi наказiв про призначення перевiрки), дiй або бездiяльностi контролюючих органiв щодо призначення та/або проведення перевiрок можуть бути задоволенi лише в тому разi, якщо до моменту винесення судового рiшення не вiдбулося допуску посадових осiб контролюючого органу до спiрної перевiрки.

В iншому разi в задоволеннi вiдповiдних позовiв має бути вiдмовлено, оскiльки правовi наслiдки оскаржуваних дiй за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до вiдновлення порушених прав платника податкiв, оскiльки пiсля проведення перевiрки права платника податкiв порушують лише наслiдки проведення вiдповiдної перевiрки.

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд вважає, що у відповідача були законні підстави для видання наказу № 62 від 30.12.2014 року на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що згідно договору поставки № 2307/01 від 23.07.2014 року ТОВ «Продуктова гільдія» взяло на себе зобов'язання здійснювати позивачу поставку товару у відповідності до податкових та видаткових накладних.

Реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Продуктова гільдія» підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема податковими накладними №100, №449 від 24.07.2014, товаро-транспортною накладною від 24.07.2014, платіжним дорученням №195 від 23.07.2014 року.

Однак дані докази суд залишає без уваги, так як на переконання суду саме лише перерахування коштів субпідряднику та документальне оформлення господарської операції не можуть свідчити про її реальний характер.

Відповідно до п.2.2 Договору поставки № 2307/01 від 23.07.2014 року покупець надає постачальнику Замовлення на поставку товарів в електронному вигляді або в іншій прийнятній для Покупця формі, погодженій з Постачальником. Замовлення повинно мати порядковий номер, дату поставки, назву, кількість поставки Товару.

Згідно п.2.3 договору конкретні умови поставки визначаються Сторонами в заявці, що є невід'ємною частиною цього договору. Також пунктом 2.5.Договору передбачено, що «поставка товару здійснюється на підставі довіреності».

Таким чином ФГ «Делсо» не надано до перевірки заявку на придбання товару, що є невід'ємною частиною договору та довіреність на отримання товару, що не підтверджує реальність здійснення даної господарської операції.

На запит Коломийської ОДПІ до оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 19.09.2014 року №3711/8/09-07-22-01/1247 для встановлення місцезнаходження платника податків та опитування посадових осіб ФГ «Делсо» оперативним управлінням ДПІ у м.Івано-Франківську встановлено місцезнаходження ФГ «Делсо» за податковою адресою: Коломийський район, с.Сопів, вул.Покутська,2. Також отримано письмове пояснення від керівника ФГ «Делсо» Мацьківа В.В. стосовно здійснення в липні 2014 року господарських операцій з ТОВ «Продуктова гільдія». Однак не надано відповіді на запитання, кому саме належать транспортні засоби, якими здійснювалося перевезення товару.

Крім того в товарно-транспортній накладній відсутня повна назва вантажовідправника та вантажоодержувача, пункту навантаження та розвантаження товару, не вказана довіреність на відпуск вантажу, як це передбачено п.2.5. вищевказаного договору, відсутні прізвище, ім'я, по батькові, посада відповідальної особи вантажоодержувача та прізвище, ім'я, по батькові, підпис водія /експедитора.

На запит Коломийської ОДПІ за №627/7/09-07-22-01/1245 від 19.09.2014 року щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Продуктова гільдія» по господарських операціях з ФГ «Делсо» ДПІ у Солом'янському районі м. Києва направлено інформацію податкову інформацію щодо неможливості її проведення у зв'язку з тим, що підприємство не встановлено за податковою адресою.

В ході проведених заходів встановлено, що підприємство здійснює імпорт замороженої риби та м'яса.

Згідно пояснень керівника ОСОБА_6 останній вказав, що на підприємстві працює 1 співробітник, також підтвердив свою причетність до ведення фінансово-господарської діяльності на ТОВ «Продуктова гільдія», однак на подальші виклики до ДПІ для надання пояснень не з'являвся.

Крім того ДПІ у Солом'янському районі м.Києва встановлено, що відповідальним за фінансово-господарську діяльність ТОВ «Продуктова гільдія» відповідно до матеріалів, що знаходяться у справі суб'єкта господарювання, інформаційних баз даних АС «Податковий блок» є директор ОСОБА_7, який також є засновником даного підприємства. Однак всі первинні документи в тому числі договір поставки № 2307/01 від 23.07.2014 підписував ОСОБА_6

Таким чином у відповідності до положень ст.86 КАС України суд прийшов до переконання, що надані позивачем документи, не підтверджують реальності виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Продуктова гільдія».

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від - 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Як слідує із змісту вказаних правових норм наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Таким чином для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема повинні відображати реальні товарні операції.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність настання реальних правових наслідків за господарськими операціями з ТОВ «Продуктова гільдія».

Підпунктом14.1.181 п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного(податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до п.198.6 вищевказаної норми ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що позивачем було укладено договір з ТОВ «Продуктова гільдія» з метою проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання з метою штучного формування податкового кредиту.

Таким чином в порушення вищевказаних приписів ст.198 ПК України ФГ «Делсо» до складу податкового кредиту за липень 2014 року включено ПДВ в розмірі 14468,00 грн., який обчислений із вартості послуг, реальне придбання та використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено.

За таких обставин позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № № 0000022200 від 22.01.2015 року є необгрунтованими, а відтак в їх задоволенні слід відмовити.

У відповідності до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснеі нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Частиною 3 ст.3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так позивачем при поданні адміністративного позову сплачено 10 відсотків суми судового збору- 182,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 27 від 28.01.2015, № 42 від 06.02.2015 року. ( а.с.3-4). При цьому сума судового збору, яка підлягала до сплати ФГ «Делсо» складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати- 1827,00 грн.

Таким чином, оскільки у задоволенні позовних вимог ФГ «Делсо» відмовлено, то також підлягає до стягнення з позивача в дохід Державного бюджету судовий збір в розмірі 1644,30 грн.( 1827,00-182,70=1644,30 грн.)

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.с.158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства "Делсо" в дохід Державного бюджету України 1644 ( одну тисячу шістсот сорок чотири ) грн. 30 коп. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 06.03.2015 року.