Постанова

від 23.08.2013 по справі 810/873/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2013 року Справа № 810/873/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Тятькові І.А., за участю:

представника позивача - Ткаченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна» до про Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюна" звернулось до суду з позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відповідача від 05.12.2012 № 0000942240/2917.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, на думку позивача, прийнято з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 23 серпня 2013 року, з'явився представник позивача.

Представник Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби в судове засідання не з`явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 209).

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судових засідань або повідомлень про причини неприбуття від відповідача до суду не надходило.

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи викладене, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення свідка та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дюна» (ідентифікаційний код 32142834, місцезнаходження: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 55/2) зареєстроване в якості юридичної особи 11.11.2002 та здійснює господарську діяльність пов'язану, зокрема, з неспеціалізованою оптовою торгівлею харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, іншими видами оптової торгівлі, роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту тощо (копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 776011 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 451095 (а.с. 132, 133).

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби.

У листопаді 2012 року посадовими особами Державної податкової служби у Київській області на підставі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та статті 80 Податкового кодексу України, з метою контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів та свідоцтв, проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - магазину, що розташований за адресою: м Київ, вул. Межова, буд. 18.

За результатами перевірки складено акт від 21.11.2012 № 1743/1000/22/32142834, в якому зафіксовано, що позивачем, в порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: на момент проведення перевірки в магазині відсутні будь-які облікові документи на товар (алкогольні напої) на загальну суму 8508 грн. 86 коп.

Відносно обставин, встановлених під час проведення перевірки, позивачем були подані до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби заперечення, в яких зазначено, що висновки податкового органу стосовно вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Дюна" правопорушення є помилковими, оскільки підприємством забезпечено облік товарних запасів відповідно до вимог чинного законодавства України.

При цьому, позивачем разом із запереченнями було подано копії документів, відсутність яких у ході контролюючого заходу була зафіксована посадовими особами податкового органу в акті перевірки, зокрема, копії видаткових та прибуткових накладних.

Вказані заперечення не були прийняті податковим органом до уваги.

На підставі акта перевірки Білоцерківською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби за не ведення у встановленому порядку обліку товарів за місцем їх реалізації прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.12.2012 № 0000942240/2917, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17017 грн. 72 коп.

Отримавши наведене вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на його оскарження в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби у Київській області.

Скаргу позивача рішенням Державної податкової служби у Київській області від 15.02.2013 № 377/10/10-206/875 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 05.12.2012 № 0000942240/2917 - без змін.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим Білоцерківською об`єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби, позивач оскаржив його до суду.

Представник позивача стверджує, що облік товарних запасів здійснюється підприємством належним чином із застосуванням спеціальних комп'ютерних програм, після чого всі первинні бухгалтерські документи передаються до бухгалтерії Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна", де і здійснюється їх подальше зберігання.

На підтвердження наведених вище обставин представником позивача надано суду копії первинних документів на товар, зокрема, видаткових накладних, прибуткових накладних, товарних звітів тощо, стосовно якого податковим органом зроблено висновок про відсутність облікових документів.

Крім того, представник позивача зазначає, що накладні на товар, який знаходився в магазині, та бухгалтерські документи, створені у формі електронного документа, були надані позивачем під час проведення контролюючого заходу у повному обсязі.

У свою чергу, допитаний судом в якості свідка ОСОБА_2 (директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна") повідомив, що облік товарних запасів на підприємстві ведеться як за місцем реалізації товарів (в магазині, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Межова, буд. 18), шляхом опрацювання первинних облікових документів на товар та подальшого встановлення роздрібних цін, так і в приміщеннях бухгалтерії, розташованої за адресою: м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 55/2, шляхом опрацювання оригіналів первинних бухгалтерських документів та подальшого їх зберігання у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Свідок зазначив, що документи до бухгалтерії передаються з торговельних точок після спливу п'ятиденного терміну після отримання товарів та їх обліку за місцем подальшої реалізації.

За поясненнями свідка, посадові особи податкового органу під час проведення перевірки, що відбувалась 19.11.2012, вимагали від працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна" облікові документи на товар (алкогольну продукцію), які були надані ним в електронному вигляді, оскільки оригінали вже були передані до бухгалтерії підприємства. Проте, надані роздруківки з електронного носія інформації не були взяті податковим органом до уваги.

Свідок акцентує увагу на тому, що витребувані під час контролюючого заходу документи були наявні у позивача станом на час перевірки, а також звертає увагу на те, що їх копії були надані до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби під час подання заперечень на акт перевірки до прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, перевірка, що здійснюється податковим органом за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника є фактичною перевіркою. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання, зокрема, порядку здійснення платниками податків розрахункових та касових операцій.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон України № 265/95-ВР).

Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, облік товариних запасів фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною пятою статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР , суб'єкти господарюбвання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Таким чином, закон допускає ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації.

Слід також зазначити, що чинним законодавством України не передбачено (не встановлено) чіткого та однозначного визначення місця знаходження (зберігання) первинних облікових документів на товар.

Статтею 20 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Під час судового розгляду судом встановлено відсутність в діях позивача порушення порядку обліку товарних запасів, відповідальність за яке передбачена статтею 20 Закону України № 265/95-ВР.

У свою чергу, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення позивачем порядку обліку товарних запасів, що є підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, представником податкового органу суду не надано.

Враховуючи, що у ході судового розгляду справи представником відповідача не доведено у належний спосіб обставин, що свідчать про незабезпечення позивачем обліку товарних запасів, висновки відповідача про необхідність притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР суд вважає безпідставними.

Пунктом 1 частини третьої статті 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що висновки податкового органу стосовно незабезпечення позивачем обліку товарних запасів не знайшли свого документального підтвердження у ході судового розгляду справи, зважаючи на те, що подані позивачем документальні свідоцтва спростовують факт порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 05.12.2012 № 0000942240/2917 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 170 грн. 18 коп. підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Податкове повідомлення - рішення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 05.12.2012 № 0000942240/2917, - визнати протиправним та скасувати.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 18 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 2 вересня 2013 року.