Постанова

від 26.02.2015 по справі 712/11887/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 876/10543/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.

за участі представника апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Ужгородської міської ради і ОСОБА_3 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Ужгородської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

22 червня 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Ужгородської міської ради, в якому просив визнати нечинним і скасувати рішення №296, 14-го пленарного засідання 4-ї сесії 5-го скликання Ужгородської міської ради в частині пункту 7.3 щодо видачі дублікату Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 у зв'язку із втратою оригіналу №0104070000278 від 21 липня 2004 року.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано рішення Ужгородської міської ради №296, 14 пленарного засідання 4 сесії 5 скликання в частині пункту 7.3 щодо видачі дублікату Державного акту на право приватної власності на землю гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 у зв'язку із втратою оригіналу №0104070000278 від 21 липня 2004 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Ужгородська міська рада і ОСОБА_3 подали апеляційні скарги на неї, в яких просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги Ужгородська міська рада зазначає, що адміністративний позов ОСОБА_4 заявлений без відповідних правових підстав, а його предмет суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України, так і нормам матеріального права. Судом першої інстанції не з'ясовані повністю обставини, наслідком дослідження яких є наявність висновку щодо відсутності обґрунтованості порушених прав чи законних інтересів при зверненні до суду з адміністративним позовом.

ОСОБА_3, в обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначила, що 25 липня 2012 року вона подала до суду заяву про залучення її в якості третьої особи у адміністративну справу №712/11887/12 за позовом ОСОБА_4 до Ужгородської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення. Однак, всупереч вимогам процесуального закону, жодних повідомлень та ухвал суду у цій справі, їй судом не були надіслані.

Також, ОСОБА_3 зазначила, що вона законно та правомірно набула право власності на спірну земельну ділянку, несе витрати щодо цієї ділянки, виконує обов'язки власника, так як вчасно сплачує земельний податок. Жодних правочинів стосовно цієї земельної ділянки на користь ОСОБА_4 ні її матір, ні вона не вчиняли. Зазначена земельна ділянка площею 0,0506га, кадастровий номер 2110100000:58:001:0029, за адресою АДРЕСА_1 належить їй на праві власності, що зареєстроване в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень.

23 жовтня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду із запереченням проти апеляційної скарги ОСОБА_3 на постанову суду першої інстанції від 26 лютого 2013 року у справі №712/11887/12. В даному заперечені, позивач зазначив, що при прийнятті рішення Ужгородська міська рада діяла протиправно та всупереч Інструкції, положень статті 118 Земельного кодексу України, статей 19, 140 Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» чим порушила як публічно-правовий порядок, так і створила своїм неправомірним рішенням перешкоди в реалізації його суб'єктивних прав та інтересів. Також, позивач зазначив, що у відповідності до ч.2 ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовну вимогу, суд першої інстанції виходив із того, що Ужгородською міською радою не було надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції чи відсутності такої, а також те, що з наведених позивачем доказів вбачається, що при винесенні рішення Ужгородська міська рада діяла всупереч вимог інструкції, положень ст.118 Земельного кодексу України, ст.ст.19, 140 Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування», чим порушувала як публічно-правовий порядок, так створила своїм неправомірним рішенням перешкоди в реалізації суб'єктивних прав та інтересів позивача, а тому, він не може захистити свої права в установленому законом порядку, без усунення перешкод, створених відповідачем.

З висновками суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача погодитися не можна. Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції неправильними і такими, що не відповідають вимогам законодавства України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 звернулась із заявою до Ужгородської міської ради, в якій просила відновити державний акт на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_6

06 квітня 2007 року Ужгородська міська рада прийняла рішення №296 «Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок». Згідно із витягом до даного рішення, в пункті 7.3 вирішено видати дублікат Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 у зв'язку із втратою оригіналу №0104070000278 від 21 липня 2004 року.

Щодо покликання позивача на те що між позивачем по справі і ОСОБА_5 був укладений договір довічного утримання, то колегія суддів вважає зазначити що відповідно до поданих Ужгородською міською радою до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що 20 травня 2009 року рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області по справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, скаргу задоволено. В позові ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання відмовлено, покликаючись на те, що даний договір між позивачем і відповідачем по цій справі не укладався і його не існує.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп.5.1, пп.5.2 п.5 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договір оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року за №43 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), при втраті (псуванні) державного акта на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат. Для отримання дубліката власник утраченого (зіпсованого) державного акта на право постійного користування або на право власності на земельну ділянку письмово звертається до відповідно органу, яким було видано зазначений державний акт. У заяві вказується: де, коли і за яких обставин утрачено (зіпсовано) зазначений державний акт. Власник також дає повідомлення про втрату зазначеного державного акта в місцевих засобах масової інформації. Якщо протягом місця з дня публікації ніяких повідомлень власнику не надійшло, то відповідний орган, яким було видано зазначений державний акт, дає доручення місцевому державному органу земельних ресурсів Держкомзему України виготовити дублікат утраченого (зіпсованого) зазначеного державного акта.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та вважає зазначити, що рішення №296, 14-го пленарного засідання 4-ї сесії 5-го скликання Ужгородської міської ради в частині пункту 7.3 щодо видачі дублікату Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 у зв'язку із втратою оригіналу №0104070000278 від 21 липня 2004 року не підлягає до скасування, оскільки, дане рішення було прийнято у відповідності до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договір оренди землі, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, що підтверджується, наявними у матеріалах справи, доказами.

Відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Ужгородської міської ради і ОСОБА_3 -

задоволити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2013 року по справі №712/11887/12 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя Д.М. Старунський

Суддя А.І. Рибачук

Повний текст постанови виготовлено 03 березня 2015 року.