Ухвала

від 05.03.2015 по справі 826/16068/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16068/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держземагентства у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держземагентства у місті Києві та просив визнати протиправним та скасувати висновок відповідача до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 15 серпня 2014 року №19-26-0.31-4385/2-14, а також зобов'язати відповідача прийняти висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АДРЕСА_1 в садівницькому товаристві «Трикотажник» Дарницького району міста Києва, кадастровий номер 8000000000:90:943:0020, площа 0,0419 га, та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуваний висновок є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки викладені у ньому зауваження є безпідставними, так само як і відмова у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є власником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 10 січня 2006 року серії КВ № 138927.

З метою зміни цільового призначення земельної ділянки позивач звернувся до відповідача із письмовим клопотанням про отримання відповідного висновку, однак за результатами розгляду вказаного клопотання та доданих до нього документів, відповідачем складено оскаржуваний висновок від 15 серпня 2014 року, відповідно до якого проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не погоджено.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стала невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою, а тому заявлені позивачем вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Так, згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 22, 25, 26, 50 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види документації із землеустрою.

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою; в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначені ст. 186-1 ЗК України.

Зокрема, згідно з ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в ч. 1 цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у ч.ч. 2 і 3 цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в ч.ч. 1-3 цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано відповідачу «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення загальною площею 0,0419 га гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1» (далі - проект) з відповідними додатками.

Відмовляючи в погодженні вказаного вище проекту відповідач вказав на його невідповідність Закону України «Про землеустрій» та іншим нормативно-правовим актам, які встановлюють види документації із землеустрою, та вказав на необхідність приведення матеріалів проекту до змісту наведеного у землеврядній документації, а саме:

- назву проекту землеустрою привести у відповідність до ст. 25 Закону України «Про землеустрій»;

- завдання на виконання робіт привести у відповідальність до типової форми згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (далі - Постанова № 266);

- відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» до проекту землеустрою долучити: довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (станом на звітну дату); кадастровий план земельної ділянки, оформлений згідно з вимогами ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр»;

- оформлення документів здійснити відповідно до вимог Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації - ДСТУ 4163-2003;

- долучити документальне підтвердження щодо відповідності цільового призначення запланованої до відведення земельної ділянки чинній містобудівній документації.

Стосовно невідповідності назви проекту землеустрою ст. 25 Закону України «Про землеустрій» колегія судів зазначає наступне.

Положеннями ст. 25 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що до видів документації із землеустрою входять, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Зміна цільового призначення є підставою для складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка зазначається в пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та в інших документах, які є складовими частинами проекту землеустрою.

Однак, як вбачається з проекту у його назві не вказано, що зміна стосується цільового призначення саме земельної ділянки.

Щодо невідповідності завдання на виконання робіт типовій формі, визначеній Постановою №266, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Додатком 1 до Типового договору, затвердженого Постановою № 266, є «Завдання на виконання робіт», які містять обов'язкові розділи, що мають бути зазначені та заповнені. Зокрема, має бути зазначено: виконувана робота; підстави для виконання роботи із зазначенням дати та номеру рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування; документи і матеріали, що повинні бути представлені за результатами виконаних робіт.

Дослідивши наявну у матеріалах справи копію завдання на розроблення проекту землеустрою, суд з'ясував, що таке завдання не відповідає вимогам, встановленим Постановою № 266, оскільки у пп. 2.2 п. 2 «Підстава для виконання роботи є» не зазначено дати укладення та номеру договору на розроблення проекту.

Крім того, у п. 1 «Виконувана робота» завдання на розроблення проекту землеустрою неправильно вказаний вид проекту згідно зі ст. 25 Закону України «Про землеустрій»;у п.п. 3.2 п. 3 зазначено « 100», натомість, відповідно до додатку 1 у графі «форма власності» повинно бути зазначено «державна, комунальна або приватна»; у п. 5 «Документи і матеріали, що повинні бути представлені за результатами виконаних робіт» не зазначено назви об'єкту, щодо якого складається проект, а також не зазначена кількість виготовлених примірників, як це вимагається.

У матеріалах справи також міститься копія довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх між власниками земель, землекористувачами, угіддями та кадастровий план земельної ділянки, які також не відповідають вимогам встановленого порядку з огляду на таке.

Так, відповідно до Розділів II-IV Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) із змінами та доповненнями, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377, звіти за формами № 6-зем складаються станом на 01 січня кожного року і включають два розділи: землі, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (розділ перший), у тому числі в межах населених пунктів (розділ другий); звіти за формами № 6а-зем і № 6б-зем складаються за станом на 01 січня і кожний включає два розділи: відповідно, зрошувані та осушені землі, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі в межах населених пунктів; звіти за формою № 2-зем складаються станом на 01 січня і на 01 липня кожного року і включають два розділи: землі, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, та у тому числі, у межах населених пунктів.

Проте, в ході розгляду справи встановлено, що до проекту землеустрою позивачем було долучено тільки інформаційну довідку департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 травня 2013 року № 05707-9432 та повідомлення Головного управління Держземагентства у місті Києві від 01 квітня 2013 року № 914.

Враховуючи, що звіти за формами №№ 6а-зем, 6б-зем складаються за станом на 1 січня кожного року, звіт за формою № 2-зем складається за станом на 01 січня і на 01 липня відповідного року, а проект подано на погодження у серпні 2014 року, неподання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на дату подачі проекту необґрунтоване.

Також до проекту позивачем було додано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28 березня 2013 року № НВ-8000009322013 та кадастровий план земельної ділянки.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Однак, як з'ясовано у ході розгляду справи, у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку зазначено не всі перелічені дані, що свідчить про невідповідність вказаного документу вимогам законодавства.

Додатково колегія суддів враховує, що п. 7.12 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації - ДСТУ 4163-2003 передбачено, що, оформлюючи документи на двох і більше сторінках, друга та подальші сторінки мають бути пронумеровані. Номери сторінок ставлять посередині верхнього берега аркуша арабськими цифрами без слова «сторінка» та розділових знаків. Проте, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, проект не прошито, сторінки не пронумеровано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 10 березня 2015 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.