Рішення

від 05.03.2015 по справі 920/48/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.2015 Справа № 920/48/15

за позовом: Державного підприємства «Конотопське лісове господарство», с. Бочечки, Конотопський район, Сумська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Торг», м. Суми

про стягнення 268 379 грн. 94 коп.

Суддя Б.І. Лиховид

За участі представників сторін:

від позивача : Розуменко О.Ю., довіреність № 3 від 20.01.2015р.

від відповідача: не прибув

у судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.

у судовому засіданні від 19.02.2015р. оголошувалась перерва до 05.03.2015р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань по виконанню умов договору купівлі-продажу № 02-01 від 02.01.2014р. на загальну суму 268 379 грн. 94 коп., з яких: 230 745 грн. 99 коп. основного боргу, 3% річних у сумі 4 473 грн. 94 коп. та інфляційні втрати у сумі 33 160 грн. 01 коп., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 368 грн. 00 коп.

02.02.2015р. представник позивача подав додаткові пояснення щодо заявлених позовних вимог за № 09-03/102 від 30.01.2015р., в яких зазначає, що відповідачем після відкриття провадження у справі сплачено заборгованість у сумі 250 грн. 00 коп., на підтвердження чого надає виписки банку. Також у даних поясненнях позивач зазначає, що рахунки на попередню оплату товару позивачем відповідачу, на виконання п. п. 7.1 та 8.1 договору від 02.01.2014р., не виставлялись, а тому позивач не вимагав від відповідача 100% оплати товару.

19.02.2015р. позивач подав суду заяву № 09-03/197 від 17.02.2015р. про збільшення позовних вимог, в якій зазначає про часткову сплату відповідачем суми основного боргу та про сплив додаткового часу для нарахування відповідачу інфляційних втрат та 3% річних, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань по виконанню умов договору купівлі-продажу № 02-01 від 02.01.2014р. у сумі 230 295 грн. 99 коп., 3% річних у сумі 5 459 грн. 17 коп. та інфляційні втрати у сумі 47 232 грн. 40 коп., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 670 грн. 00 коп. Дана заява, у відповідності до ст. 22 ГПК України, була прийнята судом до розгляду.

Представник позивача у даному судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції у справі не подав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості доказів для вирішення спору по суті, а також те, що судом за клопотанням відповідача надавався достатній проміжок часу для врегулювання спору між сторонами мирним шляхом, але сторонами цього здійснено не було, а також враховуючи, що строк розгляду справи, у відповідності до ст. 69 ГПК України, закінчився, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності повноважного представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив:

Між Державним підприємством «Конотопське лісове господарство» (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північ Торг» (відповідач, покупець) 02.01.2014р. був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до розділу 1 якого продавець передає у власність покупця техсировину ялини, половники хвойних порід, половники м`яколистяних порід (товар) на умовах франко-лісосіка продавця, а покупець купує товар для власної переробки. Право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого товару та підписання акта його приймання - передачі.

Пунктом 4.2 вказаного договору визначено, що орієнтовна вартість договору складає 300 000 грн. 00 коп.

Умовами розділу 5 сторони узгодили, зокрема, що поставка товару по даному договору здійснюється на умовах франко-лісосіка (п. 5.1); покупець оплачує вартість витрат на реквізит (п. 5.2); покупець зобов`язаний оплатити надані послуги (п. 5.3).

Згідно п. 6.3 договору, датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної.

У відповідності до п. 7.1 договору, платіж (предоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно виставленого рахунку на протязі 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати.

Пунктом 8.1 сторони визначили, що покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату товару на протязі 5-ти календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір купівлі-продажу № 02-01 від 02.01.2014р. підписаний директорами сторін, скріплений печатками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628 та 639 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання відповідно до договору від 02.01.2014р. виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними та довіреностями.

При цьому, судом встановлено та підтверджено позивачем у своїх поясненнях від 30.01.2015р., що рахунки на попередню оплату товару відповідачу, у відповідності до пунктів 7.1 та 8.1 договору, позивачем не виставлялись, а, отже, позивач не вимагав від відповідача 100% оплати вартості товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 624/09-03 від 15.09.2014р. (дата відправки на фіскальному чеку - 25.09.2014р.), з вимогою сплатити заборгованість. Листом № 61 від 10.10.2014р. відповідач визнав заборгованість перед позивачем та зобов`язався її погасити.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений товар провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням заяви від 17.02.2015р. про збільшення позовних вимог, склала 230 295 грн. 99 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору від 02.01.2014р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання. Оскільки рахунки на попередню оплату товару позивачем, на виконання пунктів 7.1 та 8.1 договору, відповідачу не виставлялись, то строк прострочення виконання відповідачем зобов`язання починається з дня пред`явлення вимоги позивачем у відповідності до ст. 530 ЦК України.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем, з урахування заяви від 17.02.2015р. про збільшення позовних вимог, заявлені вимоги по стягненню з відповідача 5 459 грн. 17 коп. 3% річних та 47 232 грн. 40 коп. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було здійснено перевірку правильності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат. Після перерахування судом 3% річних та інфляційнимх втрат їх розмір, належний до стягнення з відповідача, становить: 2 806 грн. 10 коп. - 3% річних та 30 916 грн. 85 коп. - інфляційні втрати.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 2 806 грн. 10 коп. та інфляційних втрат у розмірі 30 916 грн. 85 коп. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Торг» (40004, м. Суми, проспект Курський, буд. 18А, код 38136683) на користь Державного підприємства «Конотопське лісове господарство» (41635, Сумська область, Конотопський район, с. Бочечки, вул. Загребля, 65, код 00992935) 230 295 грн. 99 коп. основного боргу, 2 806 грн. 10 коп. 3% річних, 30 916 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 5 289 грн. 94 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.03.2015р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД