Постанова

від 11.03.2015 по справі 910/24460/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа№ 910/24460/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Філоненко О. О. - представник за довіреністю від 10.03.2015

Хоменко В. І. - керівник

від відповідача: Яресько І. О. - представник за довіреністю № 08/5лж від 05.01.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2014

у справі № 910/24460/14 (суддя Ломака В. С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова фірма «Терра-С»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс»

про стягнення 139 721,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 101 638,95 грн. за виконані за договором підряду № 06/09/13 від 06.09.2013, але неоплачені роботи, пені в сумі 16 938,90 грн., 3 % річних в сумі 3 391,68 грн. та збитків від інфляції в сумі 17 752,42 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2014, повний текст якого підписано 22.12.2014, у справі № 910/24460/14 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено основний борг в сумі 101 638,95 грн., пеню в сумі 6 588,43 грн., 3 % річних в сумі 3 391,68 грн. та збитки від інфляції в сумі 17 752,42 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт невиконання відповідачем свого обв'язку по оплаті виконаних за спірним договором робіт, а часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені - на помилках, що їх припустився позивач при розрахунку її розміру, а саме - неврахування при розрахунку пені встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку нарахування пені.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 по справі № 910/24460/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що спірне рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повним, не всебічним та необ'єктивним розглядом справи та неправильним застосуванням приписів чинного законодавства.

Так, відповідач послався на те, що судом першої інстанції при вирішення спору по суті не враховано той факт, що кошти, які відповідач мав сплатити позивачеві в рахунок оплати спірних робіт, мали бути відповідачем отримані з бюджету міста Києва на 2013 рік (вказане було передбачено п.п. 4,5 Розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.07.2013 № 378), проте таких коштів відповідач не отримав, а відтак, суд першої інстанції повинен був задовольнити клопотання відповідача та залучити до участі у справі в якості співвідповідача Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію, оскільки вона є тією особою, за рахунок якої можливо було б задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 19.02.2015 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

В судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з заявою про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Печерську районну в місті Києва державну адміністрацію.

Представники позивача проти задоволення зазначеної заяви заперечили.

Після заслуховування сторін по суті спору колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Печерської районної в місті Києва державної адміністрації з підстав, які викладені нижче.

Підчас розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили та просили залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

06.09.2013 позивач як підрядник та відповідач як замовник уклали договір підряду № 06/09/13 (далі Договір) (а.с. 12-14), згідно з яким позивач за завданням відповідача зобов'язався виконати капітальний ремонт покрівлі за адресою: м. Київ, вул. Різницька, 11Б у відповідності з кошторисом, який є невід'ємною частиною Договору, а відповідач - прийняти виконану роботу та оплатити її згідно з умовами Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна визначена на підставі Державних будівельних норм та становить 158 606, 40 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 26 434, 40 грн., згідно кошторису.

До Договору сторонами було підписано відповідну проектно-кошторисну документацію (а.с. 17-24).

Згідно з п. 3.4 Договору будь-яка зміна ціни Договору проводиться за взаємною згодою сторін, про що складається додаткова угода.

Водночас пунктом 3.5 Договору сторони домовились, що у разі, коли фактичні витрати позивача виявились меншими від тих, які передбачались при визначені ціни (кошторису), позивач отримує плату за фактично виконані об'єми робіт.

В пункті 5.1 Договору сторонами погоджено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється відповідно з діючими нормами і правилами та оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт. Відповідач перевіряє правильність акту протягом 2-х робочих днів з дня його отримання та підписує виходячи з реально виконаних робіт або відмовляє в підписанні акту та дає письмову обґрунтовану відповідь про причину відмови. При наявності недоліків у виконаних роботах сторонами складається дефектний акт.

Як слідує з наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року (примірна форма № КБ-2в) від 16.09.2013 та довідок про вартість виконаних робіт (примірка форма КБ-3) на суму 126 978 грн. та на суму 30 244,90 грн. (а.с. 25-31), всього на виконання умов Договору позивачем було виконано робіт на загальну суму 157 222,90 грн. Вказані документи підписані сторонами без зауважень.

Зі змісту вказаних документів слідує, що до загальної вартості робіт сторонами було включено вартість матеріалів відповідача, використаних позивачем при виконанні робіт, і загальна вартість таких матеріалів становить 55 583,95 грн. (44 627,71+10 956,24).

З огляду на вказані обставини, вартість робіт, які позивач виконав за умовами Договору, становить 101 638,95 грн. (157 222,90-55 583,95).

Відповідно до п. 4.1 Договору відповідач здійснює оплату робіт, що передбачені Договором, протягом 3-х банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в, № КБ-3.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем свого зобов'язання з оплати спірних робіт.

Листом № 2 від 05.02.2014 (а.с. 32) позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо підписання акту звірки розрахунків.

На вказаний лист відповідач відповів листом № 145/6 від 28.02.2014 (а.с. 34), в якому зазначив, що згідно розпоряджень Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.02.2013 № 134 та від 16.10.2013 № 565 фінансування робіт по капітальному ремонту покрівлі по вул. Різницькій 11-б здійснюється за рахунок коштів, передбачених в бюджеті міста Києва на 2013 рік по коду функціональної класифікації 100102 «Капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів влади», проте вказані кошти відповідач у 2013 році не отримав, а тому підписати акт звірки а даний час немає підстав.

27.06.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією (а.с. 35-36) на суму 122 491,36 грн., з яких 101 638,95 грн. - заборгованість з оплати спірних робіт, а решта - нараховані позивачем 3 % річних, збитки від інфляції та пеня, в якій просив сплатити заборгованість за виконані роботи та штрафні санкції протягом семи календарних днів з моменту отримання претензії (згідно відмітки канцелярії відповідача претензію ним отримано 27.06.2014 та зареєстровано за вхідним № 145-1/6) за вказаними позивачем реквізитами та повідомив про те, що у разі несплати заборгованості в передбачений законом термін позивач буде вимушений звернутися до господарського суду з відповідним позовом.

Також 08.10.2014 позивач звернувся до відповідача з листом № 40 від 08.10.2014 (а.с. 37), в якому зазначив, що станом на 07.10.2014 заборгованість відповідача за виконані за Договором роботи становить 101 638,95 грн., з огляду на що запропонував укласти договір про реструктуризацію заборгованості терміном на чотири місяці починаючи з 01.11.2014 та зазначив про те, що у випадку неотримання відповіді протягом п'яти робочих днів з дня отримання зазначеного листа (згідно відмітки канцелярії відповідача лист ним отримано 08.10.2014 та зареєстровано за вхідним № 145-2/6) позивач буде вимушений звернутися до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом про стягнення заборгованості, пені, збитків від інфляції, 3 % річних та судових витрат.

Відповідач на вказані листи не відповів, спірну заборгованість не оплатив, наслідком чого стало звернення позивача до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції позов в частин стягнення основного боргу задовольнив в повному обсязі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду, до яких відноситься спірний договор, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності у відповідача станом на дату винесення рішення по справі заборгованості перед позивачем за виконані за умовами Договору роботи в сумі 101 638,95 грн. належним чином доведений і відповідачем не спростований.

Виходячи з принципу справедливості, який відповідно до статті 3 ЦК України відноситься до загальних засад цивільного законодавства, позивач, виконавши для відповідача спірні роботи, має право отримати за це плату.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 101 638,95 грн. за виконані за Договором роботи. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо посилань відповідача на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору по суті не враховано той факт, що кошти, які відповідач мав сплатити позивачеві в рахунок оплати спірних робіт мали бути відповідачем отримані з бюджету міста Києва на 2013 рік (вказане було передбачено п.п. 4, 5 Розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.07.2013 № 378), проте таких коштів відповідач не отримав, а відтак, суд першої інстанції повинен був задовольнити клопотання відповідача та залучити до участі у справі в якості співвідповідача Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію, оскільки вона є тією особою, за рахунок якої можливо було б задовольнити позовні вимоги, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» наголошено на тому, що відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Крім того, колегія суддів зауважує відповідачеві на тому, що Печерська районна в місті Києві державна адміністрація не є стороною Договору та, відповідно, не приймала на себе жодних обов'язків за Договором, а відтак, правові підстави як для залучення до у часті у справі в якості співвідповідача Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, так і для покладення на вказану особу обов'язку оплатити спірні роботи відсутні.

Виходячи зі змісту Договору, саме на відповідача покладений обов'язок оплати виконані позивачем за умовами такого Договору роботи, при чому Договором обов'язок оплатити роботи не поставлений в залежність від будь-яких обставин, в тому числі і наявності бюджетного фінансування.

З огляду на вказані обставини, заява позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Печерської районної в місті Києва державної адміністрації, що її подано в судовому засіданні 11.03.2015, задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 16 938,90 грн. слід зазначити таке.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

При цьому, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 N 15/5027/715/2011).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005.

Згідно з п. 9.3 Договору, за порушення термінів оплати виконаних робіт без поважних причин відповідач на вимогу позивача сплачує на користь останнього пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від вартості неоплачених робіт за кожен день затримки.

З огляду на викладене вище, відсутні підстави вважати, що оплату виконаних позивачем робіт, відповідач не здійснив з поважних причин.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

З матеріалів справи слідує, що позивач розраховує пеню за період з 20.09.2013 по 19.09.2013, тобто при її розрахунку позивач не врахував встановленого ч. 6 ст. 231 ГК України шестимісячного періоду її нарахування, з огляду на що суд першої інстанції правомірно здійснив перерахунок пені та вірно визначив як період її нарахування (з 20.09.2013 по 20.03.2014), так і суму пені, які підлягає стягненню з відповідача за вказаний період, а саме 6 588,43 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано частково задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 6 588,43 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3 391,68 грн. та збитків від інфляції в сумі 17 752,42 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3 391,68 грн. та збитків від інфляції в сумі 17 752,42 грн. є законними і підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, відповідач вказаних обставин належними та допустимим доказами не спростував.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі № 910/24460/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс».

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі № 910/24460/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі № 910/24460/14 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/24460/14.

Повний текст постанови складено: 12.03.2015

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді В.І. Рябуха

Л.М. Ропій