Ухвала

від 03.03.2015 по справі 826/16665/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16665/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Дроздовій М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "09" вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 09.09.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2014 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів спільно з Територіальною державною інспекцією з питань праці м. Києва, на виконання постанови старшого слідчого СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, проведено позапланову перевірку ТОВ «Кронос». За результатами якої складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне страхування від 30.09.2014 за № 26-03-21/954 за 2011-2013 року, яким встановлено порушення товариством вимог статті 19 Закону щодо не виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Зокрема, в ході перевірки відповідачем було надано Звіти з праці (форма №1-ПВ) за січень-грудень 2011 р., в яких зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 48 осіб, відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону на підприємстві повинно бути працевлаштовано дві особи з інвалідністю, проте відповідачем не було працевлаштовано жодної особи. Згідно «Звіту з праці» (форма №1-ПВ) за січень-грудень 2012 відповідач вказав, що середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2012 році становила 43 особи, відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону на підприємстві повинно бути працевлаштовано дві особи з інвалідністю, проте відповідачем не було працевлаштовано жодної особи. Згідно «Звіту з праці» (форма №1-ПВ) за січень-грудень 2013 відповідач вказав, що середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2013 році становила 43 особи, відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону на підприємстві повинно бути працевлаштовано дві особи з інвалідністю, проте відповідачем не було працевлаштовано жодної особи. Не погоджуючись із вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 19 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зобов'язує відповідача відповідно до 4-відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів і інформувати центри зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів, звітувати перед відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів про їх працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда. Разом з цим, частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина 4 статті 20 Закону № 875-XII). Посилаючись на наведені положення зазначених норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, позивач наполягає на необхідності стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем у 2011 - 2013 роках нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 149 900,4 грн. і пені у сумі 35 032,75 грн. При цьому, згідно положень статті 19 Закону № 875-XII, грошові кошти, які просить стягнути позивач, є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону № 875-XII). Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 8 статті 20 Закону № 875-XII). За вимогами статті 18 Закону № 875-XII працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. При цьому, згідно положень цієї ж норми Закону № 875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Законом України від 23 лютого 2006 року № 3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» зазначену статтю було викладено в іншій редакції, а Закон № 875-XII доповнено статтею 18-1, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості. Відповідно до змісту положень, закріплених в Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70, роботодавці подають центру зайнятості звіти про зайнятість і працевлаштування інвалідів, відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Аналіз наведених норм свідчить про наявність у роботодавця обов'язку виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, а також щодо повідомлення підприємствами, установами та організаціями уповноважених органів про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство для працевлаштування інвалідів. При цьому, згідно частини 4 статті 20 Закону України, від 01.03.1991р. № 803-XII «Про зайнятість населення» (із змінами і доповненнями), підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. В свою чергу відповідачем до Дарницького районного центру зайнятості у 2011 - 2013 роках не було подано звіти за формою № 3-ПН. Наведене свідчить про невиконання товариством встановленого частиною 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» обов'язку по щомісячному звітуванню перед місцевим центром зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій), призначених для працевлаштування інвалідів, внаслідок чого у 2011 р., 2012 р., та 2013 р. органи державної служби зайнятості були позбавлені можливості здійснювати направлення відповідачу осіб з обмеженими можливостями для їх працевлаштування. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "09" вересня 2014 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронос" - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "09" вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.