Постанова

від 11.03.2015 по справі 910/21578/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа № 910/21578/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В.(доповідач), Владимиренко С.В., Гольцової Л.А. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Трейд-М" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 року у справі№ 910/21578/14 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" доПриватного підприємства "Трейд-М" простягнення 56 480,00 грн.

За участю представників:

від позивача: Чернякова О.С. (дов. б/н від 14.08.2014 року);

від відповідача: Полосухіна Н.В. (дов.№89 від 03.11.2014 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 року у справі №910/21578/14 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. штрафу та 1358 (одна тисяча триста п'ятдесят вісім) грн. 60 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони досягли домовленості про заміну первісного зобов'язання (поставки) на нове - обов'язок ТОВ Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" повернути попередню оплату, правова природа передбаченого Додатковою угодою від 01.06.2012 року обов'язку постачальника повернути попередню оплату є новація.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року у справі №910/21578/14 (судді: Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В., Чорна Л.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/21578/14 змінено; резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/21578/14 викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" (01024, м. Київ, пров. Чекистів, буд. 1-А, кв. 2; ідентифікаційний код: 30932551) на користь Приватного підприємства "Трейд - М" (51900, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Алтайська, буд. 5, кв. 29; ідентифікаційний код: 34827627) 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та 1293 (одна тисяча двісті дев'яносто три) грн. 99 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовити."

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки місцевий суд дійшов вірного висновку щодо правової природи передбаченого Додатковою угодою від 01.06.2012 обов'язку постачальника повернути попередню оплату як новація, то підстав для нарахування неустойки за період з 26.11.2013 по 25.05.2014 за порушення строків поставки немає, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 14480грн. 00коп. та штрафу у сумі 2000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Приватне підприємство "Трейд-М" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року у справі №910/21578/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 14 480, 00 грн та штрафу у розмірі 2 000 грн і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 14 480,00 грн та штраф у розмірі 2 000 грн.; а в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року у справі №910/21578/14 залишити без змін.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні, підтримав вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-М" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" (постачальник) укладено Договір поставки продукції №24/05, відповідно до умов якого постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати в обумовлений в цьому Договорі строк вирощену продукцію (пшениця, соняшник, кукурудза, соя, ячмінь) покупцю для використання в підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язаний прийняти й оплатити ці товари. (п.1.1 Договору).

Найменування, кількість та ціна товару вказується в рахунку і в накладній. (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору Постачальник здійснює поставку товару починаючи з 01.07.2012 року по 24.11.2012 року з урожаю 2012 року після отримання від покупця замовлення.

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що покупець здійснює передплату за товар в сумі 40000грн. 00коп. на розрахунковий рахунок постачальника, а саме: 24.05.2012 - 40 000 грн. 00коп.

На виконання п. 4.4 Договору поставки продукції № 24/05 від 24.05.2012, позивач здійснив попередню оплату за товар, який мав бути поставлений відповідачем, у розмірі 40 000 грн. 00коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача №26009187892.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку порушення строків поставки товару та/або недопоставки кількості товару, яка визначена даним Договором, покупець має право отримати від постачальника неустойку у розмірі 0,2% від вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочки та/або штраф в розмірі 5% від вартості непоставленої частини товару.

01.06.2012 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору про поставку продукції №24/05 від 24.05.2012 року, якою сторони виклали наступну редакцію п.2.1. договору, а саме постачальник здійснює поставку товару з 01.07.2012 по 24.11.2013. У випадку не поставки товару постачальник зобов'язаний повернути грошові кошти на розрахунковий рахунок покупця протягом 7 банківських днів з моменту закінчення строку поставки, тобто не пізніше 03.12.2013.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сторони досягли домовленості про заміну первісного зобов'язання (поставки) на нове - обов'язок ТОВ Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" повернути попередню оплату, правова природа передбаченого Додатковою угодою від 01.06.2012 року обов'язку постачальника повернути попередню оплату є новація.

Тому суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 40 000 основного боргу (передоплати) та штрафу в розмірі 2 000 грн.

Змінюючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий суд дійшов вірного висновку щодо правової природи передбаченого Додатковою угодою від 01.06.2012 обов'язку постачальника повернути попередню оплату як новація. Тільки підстав для нарахування неустойки за період з 26.11.2013 по 25.05.2014 за порушення строків поставки та штрафу у сумі 2000,00 грн не має.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Частиною 2 статті 604 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Тобто під новацією слід розуміти заміну сторонами зобов'язання щодо предмета і способу виконання.

У даному випадку суди попередніх інстанцій зазначаючи, що мала місце новація не дали правову оцінку умовам договору та додаткової угоди, в чому саме відбулася новація, який предмет та спосіб виконання замінені, а не змінені.

Суди попередніх інстанцій повинні звернути увагу на ту обставину, що характерним для новації є саме укладення нового зобов'язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами.

Крім того, судами попередніх інстанцій не дано належної правової оцінки пункту 7.2 Договору та не встановлено, яку саме відповідальність (неустойку в розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочки чи штраф в розмірі 5% від вартості непоставленої частини товару, або обидві відповідальності) має нести постачальник у разі порушення строків поставки та/ чи недопоставки кількості товару встановленого договором.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Трейд-М" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року та рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014 року у справі №910/21578/14 скасувати.

3. Справу №910/21578/14 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: С.В. Владимиренко

Л.А. Гольцова