Рішення

від 28.04.2015 по справі 910/21578/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015Справа №910/21578/14

За позовомПриватного підприємства "Трейд-М" доТовариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" простягнення 56480,00 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Чернякова О.С. - представник від відповідача Полосухіна Н.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Трейд-М" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" про стягнення 56480 грн. 00 коп., з яких 40000,00 грн. попередньої оплати, 14480,00 грн. неустойки та 2000,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки продукції № 24/05 від 24.05.2012, не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, внаслідок чого у нього виник обов'язок з повернення попередньої оплати у розмірі 40000,00 грн. (вартість непоставленого товару). Крім того, позивачем за неналежне виконання договору було нараховано відповідачу 14480,00 грн. неустойки за період з 26.11.2013 по 25.05.2014 та 2000,00 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/21578/14 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 40000,00 грн. основного боргу, 2000,00 грн. штрафу та 1358,60 грн. витрат зі сплати судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 у справі №910/21578/14 вказане рішення змінено, стягнуто з відповідача на користь позивача 40000,00 грн. основного боргу та 1293,99 грн. витрат зі сплати судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/21578/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" справу №910/21578/14 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 справу № 910/21578/14 прийнято до свого провадження суддею Смирновою Ю.М., розгляд справи призначено на 28.04.2015.

В судове засідання 28.04.2015 представник позивача з'явився, надав суду пояснення по суті спору. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 14480,00 грн. неустойки та 2000,00 грн. штрафу за невиконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару за укладеним між сторонами договором.

Представник відповідача в судове засідання 28.04.2015 з'явився, надав суду заперечення на позов, в яких повідомив суд про оплату суми основного боргу у розмірі 40000,00 грн. згідно платіжного доручення №85 від 26.12.2014, проти стягнення 14480,00 грн. неустойки та 2000,00 грн. штрафу заперечив, посилаючись на те, що обов'язок відповідача поставити товар позивачу припинився з 25.11.2013, у зв'язку з чим, на думку відповідача, у позивача відсутні підстави для нарахування йому 14480,00 грн. неустойки за період з 26.11.2013 по 25.05.2014 та 2000, 00грн. 00 коп. штрафу.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2012 між Приватним підприємством "Трейд-М" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" (постачальник) було укладено договір поставки продукції №24/05 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати в обумовлений в цьому договорі строк вирощену продукцію (пшениця, соняшник, кукурудза, соя, ячмінь) покупцю для використання в підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язаний прийняти й оплатити ці товари. (п.1.1.).

Найменування, кількість та ціна товару вказується в рахунку і в накладній (п.1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору постачальник здійснює поставку товару починаючи з 01.07.2012 року по 24.11.2012 року з урожаю 2012 року після отримання від покупця замовлення.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що покупець здійснює передплату за товар в сумі 40000,00 грн. на розрахунковий рахунок постачальника, а саме: 24.05.2012.

Судом встановлено, що позивач здійснив попередню оплату за товар 24.05.2012 у розмірі 40000,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача.

01.06.2012 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про поставку продукції №24/05 від 24.05.2012, в якій сторони виклали п.2.1. договору в наступній редакції: постачальник здійснює поставку товару з 01.07.2012 по 24.11.2013. У випадку не поставки товару постачальник зобов'язаний повернути грошові кошти на розрахунковий рахунок покупця протягом 7 банківських днів з моменту закінчення строку поставки, тобто не пізніше 03.12.2013.

Оскільки відповідач своїх зобов'язань за договором поставки продукції № 24/05 від 24.05.2012 не виконав, узгоджений між сторонами товар у встановлені строки не поставив, не повернув позивачу суму передплати у строки, які визначені п. 2.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 01.06.2012, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 40000,00 грн., 14480,00 грн. неустойки за період з 26.11.2013 по 25.05.2014 та 2000 грн. 00 коп. штрафу.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм ч. 1 та ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений укладеним між сторонами договором строк товар позивачу не поставив, відповідач повинен був повернути позивачу суму попередньої оплати не пізніше 03.12.2013. Однак, такий обов'язок виконаний відповідачем лише 26.12.2014. Сплата відповідачем на користь позивача основної заборгованості у розмірі 40000,00 грн. 26.12.2014 підтверджується платіжним дорученням відповідача №85 від 26.12.2014.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сума основного боргу, яка заявлена позивачем до стягнення, погашена відповідачем в повному обсязі, провадження у справі № 910/21578/14 в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати у розмірі 40000,00 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу 14480,00 грн. неустойки за період з 26.11.2013 по 25.05.2014 та 2000,00 грн. штрафу у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку з поставки товару за укладеним між сторонами договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Аналогічну позицію висловлено Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку порушення строків поставки товару та/або недопоставки кількості товару, яка визначена даним договором, покупець має право отримати від постачальника неустойку у розмірі 0,2% від вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочки та/або штраф в розмірі 5% від вартості непоставленої частини товару.

Виходячи зі змісту п. 7.2 договору сторонами узгоджена можливість одночасного застосування покупцем як неустойки у розмірі 0,2% від вартості непоставленого в строк товару за кожний день прострочки, так і штрафу в розмірі 5% від вартості непоставленої частини товару у разі неналежного виконання постачальником зобов'язання із поставки продукції. Право вибору певного виду відповідальності або одночасне застосування штрафних санкцій по договору за неналежне виконання зобов'язань із поставки продукції, згідно п. 7.2 договору, належить позивачу, як покупцю.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо поставки позивачу продукції встановлений судом і по суті відповідачем не спростований, наявні підстави для застосування до відповідача передбачених договором господарських санкцій. Позивачем було нараховано відповідачу договірну неустойку за порушення строків поставки товару за період з 26.11.2013 по 25.05.2014 в сумі 14480,00 грн. та штраф у розмірі 2000,00 грн., як то передбачено умовами укладеного сторонами договору, а тому вимоги про стягнення вказаних коштів з відповідача на користь позивача є правомірними і підлягають задоволенню.

Після проведення господарським судом перевірки розрахунку, наведеного позивачем, судом встановлено, що наданий до матеріалів справи розрахунок є арифметично вірним.

З огляду на вищевикладене, позов (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати основного боргу) підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач перерахував суму основного боргу на рахунок позивача в повному обсязі вже після звернення позивача з позовом до суду, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, однак відповідно до платіжного доручення №85 від 26.12.2014 відповідачем було частково сплачено на користь позивача судовий збір у розмірі 1293,99 грн., що враховується судом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придніпров'я" (01024, м. Київ, пров. Чекистів, буд. 1-А, кв. 2; ідентифікаційний код: 30932551) на користь Приватного підприємства "Трейд-М" (51900, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Алтайська, буд. 5, кв. 29, ідентифікаційний код 34827627) 14480 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. неустойки, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. штрафу та 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 01 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.05.2015.

Суддя Ю.М. Смирнова