Постанова

від 19.01.2015 по справі 804/15666/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 р. справа № 804/15666/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Крюкової О.В.

за участю сторін:

представника позивача Гаркуші С.В.

представника відповідача Семєйко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Ергомера" до Державної податкової інспекції Ленінського району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки та встановлення висновків в акті перевірки № 1112/22-02/24234435 від 29.08.2014 р., скасування акта перевірки № 1112/22-02/24234435 від 29.08.2014 р., та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

24 вересня 2014 року Приватне науково-виробниче підприємство «Ергомера» (далі - ПНВП «Ергомера», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області, відповідач), в якому, з урахуванням поданої заяви про зміну позовних вимог (вх. № 68567/14 від 20.10.2014 р.), позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного науково-виробничого підприємства «Ергомера» та встановленню висновків в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2014 р. № 1112/22-02/24234435;

- скасувати акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2014 р. № 1112/22-02/24234435;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 29.08.2014 р. № 1112/22-02/24234435.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на підставі наказу № 528 від 22.08.2014 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПНВП «Ергомера» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам, зокрема, з ТОВ ТД «Мегатекс» за березень 2014 року, за результатами якої складено акт № 1112/22-02/24234435 від 29.08.2014 року. Позивач вважає дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, встановлення висновків щодо заниження підприємством податку на додану вартість в розмірі 364686 грн. протиправними, а також, зазначає, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська протиправно було здійснено коригування показників податкової звітності ПНВП «Ергомера» в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1, а.с. 1).

У судове засідання 19.01.2015 р. прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додатковим поясненням, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, надав суду заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що податковим органом у відповідності до положень податкового законодавства було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПНВП «Ергомера», за результатами якої складено акт № 1112/22-02/24234435 від 29.08.2014 року, висновки якого відповідають фактичним обставинам справи. Отже, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська вважає, що своїми діями податковий орган не порушив будь-які права позивача, тому просить у задоволенні позовних вимог ПНВП «Ергомера» відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, матеріалами справи підтверджено, що Приватне науково-виробниче підприємство «Ергомера» зареєстроване як юридична особа 22.03.1996 року та з 25.09.1996 р. перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п.п.20.1.6. п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.16.1.5 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Також, відповідно до постанови КМУ від 27.12.10 № 1245 затверджений Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом. Відповідно до п. 10 вказаного Порядку запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: - посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; - підстави для надіслання запиту; - опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. Відповідно до абз. 2 п. 14 згаданого Порядку у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків одаткового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Однією з підстав для направлення письмового запиту про подання інформації є результати аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, 12.08.2014 р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було направлено на адресу ПНВП «Ергомера» письмовий запит № 14499/10/15-1 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» про надання копії документів за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. із зазначенням переліку необхідних документів.

Судом встановлено, що запит податкового органу оформлено на бланку, підписаний заступником начальника ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, містить перелік інформації, яка запитується, вказано запитувані документи, а також, зазначено норми закону, відповідно до яких податковий орган має право на отримання запитуваної інформації, та зазначено підстави для надіслання запиту.

Отже, запит відповідає вимогам чинного законодавства, та про його отримання директором ПНВП «Ергомера» зазначено позивачем.

Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї обставини, а саме коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, обов'язковою умовою для проведення документально позапланової перевірки є направлення письмового запиту, який було направлено податковим органом до позивача.

На виконання законодавчих функцій, у зв'язку із наданням не в повному обсязі пояснення та їх документального підтвердження по взіємовідносинах з ЛМКП «Теплокомуненерго», ПАТ «ДМКД», ПАТ «ІНГЗК», ТОВ ТД «Мегатекс» за березень 2014 року на письмовий запит, 22.08.2014 р. начальником ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська винесено наказ № 528 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Ергомера» про проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ЛМКП «Теплокомуненерго» (код за ЄДРПОУ 24047779), ПАТ «ДМКД» (код за ЄДРПОУ 5393043), ПАТ «ІНГЗК» (код за ЄДРПОУ 190905), ТОВ ТД «Мегатекс» (код за ЄДРПОУ 38676077) за березень 2014 року тривалістю 5 робочих днів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Положення Податкового кодексу України не містять вимог щодо змісту наказу про проведення перевірки.

Відповідно до п. 1.1. Методичних рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14 квітня 2011 року 213, відповідно до п.77.4 ст.77, п.78.4 ст.78, пу.79.2 ст.79 та п.80.2 ст.80 розділу II Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке оформлюється наказом.

Виходячи з наведеного, наказ повинен містити посилання на правову підставу, тобто відповідну норму Податкового кодексу України, відповідно до якої призначено проведення перевірки, що у даному випадку було дотримано відповідачем шляхом посилання у наказі на приписи, зокрема, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України.

Також ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було сформовано повідомлення від 22.08.2014 р. на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Ергомера», які 22.08.2014 р. разом з наказом № 528 від 22.08.2014 р. були отримані директором ПНВП «Ергомера», що підтверджено особистим підписом про отримання на копії повідомлення від 22.08.2014 р. (том 3 а.с.226).

Також, у спірних правовідносинах слід зазначити, що ПНВП «Ергомера» в порядку судового розгляду було оскаржено наказ № 528 від 22.08.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Ергомера», проте постановою від 18.11.2014 р. у справі № 804/15665/14 у задоволенні адміністративного позову Приватного науково-виробничого підприємства «Енергомера» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування наказу від 22.08.2014 р. за № 528 відмовлено. Станом на 19.01.2015 р. постанова від 18.11.2014 р. у справі № 804/15665/14 законної сили не набрала.

Отже, податковий орган, відповідно до положень Податкового кодексу України, набув право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Ергомера».

Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п75.1.2. п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, керуючись наказом № 528 від 22.08.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Ергомера» проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з підприємствами ЛМКП «Теплокомуненерго», ПАТ «ДМКД», ПАТ «ІНГЗК», ТОВ ТД «Мегатекс» за березень 2014 року, за результатом якої складено акт № 1112/22-02/24234435 від 29.08.2014 р.

Відповідно до висновків вказаного акту зазначено:

1. Перевіркою ПНВП «Ергомера» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ ТД «Мегатекс».

2. Перевіркою ПНВП «Ергомера» встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 364686 грн., в т.ч. за березень 2014 року на суму 364686 грн.

3. Перевіркою ПНВП «Ергомера» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ЛМКП «Теплокомуненерго», ПАТ «ДМКД», ПАТ «ІНГЗК», їх вид, обсяги, якість та розрахунки за березень 2014 року.

4. Перевіркою ПНВП «Ергомера» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ЛМКП «Теплокомуненерго», ПАТ «ДМКД», ПАТ «ІНГЗК».

11.09.2014 року податковим органом, на підставі висновків вищевказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001212202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 547029 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 364686 грн. та за штрафними санкціями - 182343 грн.

Надаючи оцінку операціям, які відображені в податковому обліку позивача, суд зазначає, що з акту перевірки слідує, що між ПНВП «Ергомера» (покупець) та ТОВ ТД «Мегатекс» (продавець) було підписано договір № 03/2014 року, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю комплектуючі, товар та обладнання, а покупець прийняти та платити товар.

За переліченими договорами сторонами було укладено видаткові накладні, в яких зазначено найменування товару (конденсатори, мікросхеми, датчики, кабелі, відводи, труби різного діаметру та довжини, гофрошланг, рулетки, SIM - карти поповнення, респіратори марлеві, вуглекислота в балонах, базове ПЗ ІІС, комплект програмних заходів адміністратора, драйвера протоколів обміну, інші комплектуючі до мікросхем тощо); акт надання послуг № 40 від 13.03.2014 р. з найменуванням послуги - роботи для РУ 500; товарно-транспортні накладні, податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 364686 грн.

Суд наголошує, що представником позивача неодноразово зазначалось, що від ТОВ ТД «Мегатекс» постачались лише деталі для виготовлення тепловодолічильників, проте не зазначається яким чином, зокрема, труби різного діаметру та довжини, гофрошланг, рулетки, SIM - карти поповнення, респіратори марлеві, вуглекислота в балонах, базове ПЗ ІІС, комплект програмних заходів адміністратора, драйвера протоколів обміну можуть бути використані при виготовленні саме тепловодолічильників.

Документального підтвердження здійснення розрахунків між ПНВП «Ергомера» та ТОВ ТД «Мегатекс» не надано.

З наданих до матеріалів справи товарно-транспортних накладних вбачається перевезення легковим автомобілем Opel Astra НОМЕР_1, водій ОСОБА_3 - агент з постачання ПНВП «Ергомера».

У наданих товарно-транспортних накладних зазначено про перевезення 58 категорій товару, серед якого, зокрема, такі позиції як: труба ел.зварна 219х6 у кількості 2 метри, кабель ПВС-3х0,75 у кількості 30 метрів, труба металопластикова у кількості 17 метрів, труба ел.зварна 273х4,5 у кількості 2 метри, болт М 16х70 у кількості 179 кг., труба ел.зварна 89х3,5 у кількості 22 метри, труба ф 32х2,5 у кількості 10 метрів; № 32 від 27.03.2014 року зазначено про перевезення 105 категорій товару, серед якого зокрема такі позиці як гофрошланг D=20 мм у кількості 3454 метри, гофрорукав d 20 у кількості 38 метрів, труба ел.зварна 76х3,0 у кількості 12 метрів, труба ел.зварна 325х8 у кількості 18 метрів, труба ел.зварна 89х3,5 у кількості 22 метри, труба ел.зварна 108х4 у кількості 65 метрів тощо, проте суду не було надано належних доказів або пояснень з приводу того, яким чином здійснювалось завантаження значних об'ємів таких товарів.

В ході судового засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_3, який зазначив, що на підприємстві ПНВП «Ергомера» працює шість років, на даний час займає посаду агента з постачання, займається пошуком необхідних товарів для діяльності підприємства; при постачанні товару йому надавались рахунок та накладні, вказав, що заповнював одну товарно-транспортну накладну.

Також в ході судового засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_4, який зазначив, що на підприємстві ТОВ ТД «Мегатекс» працює директором, на питання суду щодо приналежності йому підпису, зазначеного в договорі із ПНВП «Ергомера», видаткових, податкових накладних та товарно-транспортних накладних, вказав про сумніви щодо того, чи саме його підпис зазначено, вказав, що не пам'ятає чи підписував догорів із ПНВП «Ергомера».

Таким чином показання свідка ОСОБА_4 щодо рельності виконання укладеного договору, фактів здійснення перевезення товару, отримання його та навантаження не можуть підтвердити факт отримання даних товарів саме від ТОВ ТД «Мегатекс».

Також суд не приймає до уваги документи, надані позивачем на підтвердження факту використання ним у своїй господарській діяльності товарів придбаних у ТОВ ТД «Мегатекс» (зокрема те, що придбані комплектуючі використовуються під час виготовлення приладів та лічильників), оскільки за ними неможливо ідентифікувати придбані товари та встановити їх походження та кількість.

Видатковою накладною № 138 від 28.03.2014 року зазначена реалізація на адресу позивача базового програмного забезпечення ИИС вартістю 145000 грн., драйверів протоколу обміну у кількості 7 шт., вартістю 21000 грн. кожний, проте відсутні відповідні документи, що підтверджують походження даних програм, їх виробника тощо.

Таким чином наведені обставини свідчать про відсутність реального здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ ТД «Мегатекс», а надані представником позивача докази наявності в останнього виробничих потужностей та персоналу не мають правового значення для вирішення даного спору, предметом якого є, серед іншого, встановлення реальності операцій між позивачем та підприємством ТОВ ТД «Мегатекс».

Слід зауважити, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними об'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або третіми особами.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, керуючись Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Окремо суд зазначає, що сама по собі наявність у платника податку податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та формування валових витрат.

Також суд звертає увагу, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), поза як саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

На підставі викладеного, суд погоджується з висновками податкового органу щодо відсутності документального підтвердження реальності здійснення господарських відносин ПНВП «Ергомера» із ТОВ ТД «Мегатекс», чим порушено п.185.1 ст. 185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, та свідчить про заниження податку на додану вартість на суму 364686 грн..

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд вважає, що акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача. Акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі, та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Правовий акт індивідуальної дії - це правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов'язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб. Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Аналогічна правова позиція викладена у висновку Верховного Суду України у постанові від 10.09.2013 р. у справі № 21-237а13. Зокрема, Верховний Суд України відзначив, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки, викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обов'язкі позивача, тому такі вимоги не можуть бути предметом спору.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що захисту підлягають порушені або оспорюванні права особи.

Між тим, самі висновки ревізорів-інспекторів, які викладені в актах перевірок (звірок), не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчиненої дії) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень. А оцінку самого акта слід здійснювати з врахуванням ч.1 ст.79 КАС України, згідно якої письмовими доказами є документи, акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

За викладених обставин, з огляду на відсутність в діях податкового органу порушень щодо проведення перевірки, не доведення реальності здійснення господарських відносин ПНВП «Ергомера» із ТОВ ТД «Мегатекс», позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції Ленінського району м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного науково-виробничого підприємства «Ергомера» та встановленню висновків в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2014 р. № 1112/22-02/24234435 та скасування акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2014 р. № 1112/22-02/24234435 є такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державну податкову інспекцію Ленінського району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 29.08.2014 р. № 1112/22-02/24234435 суду зазначає наступне.

Порядок реалізації права податкового органу визначати суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість визначено Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року, зареєстрованого Міністерстві юстиції України від 20.12.2012 року за № 2135/2247.

Відповідно до вказаного Порядку органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

У п.4.4, п.4.5 вищевказаного Порядку, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

За викладених обставин, з огляду на те, що зазначена вимога була предметом розгляду справи №804/15656/14, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 29.08.2014 р. № 1112/22-02/24234435.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягнення судового збору в таких випадках не передбачено.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 січня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23 січня 2015 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Приватного науково-виробничого підприємства "Ергомера" до Державної податкової інспекції Ленінського району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки та встановлення висновків в акті перевірки № 1112/22-02/24234435 від 29.08.2014 р., скасування акта перевірки № 1112/22-02/24234435 від 29.08.2014 р., та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 23 січня 2015 року.

Суддя С. В. Прудник