Рішення

від 12.03.2015 по справі 925/321/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 925/321/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Буднік А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом комунального некомерційного підприємства «Перша Черкаська міська лікарня» Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32

до приватного підприємства «Медичний діагностичний центр «ЛУР», м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, кв. 387

про стягнення 4 854,98 грн. заборгованості з теплопостачання,

за участю повноважних представників:

від позивача: Коваль П.О. - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до

приватного підприємства «Медичний діагностичний центр «ЛУР» про стягнення 4854,98 грн. боргу за теплопостачання. Представник позивача вимоги підтримав та просить задовольнити позов. Надав оригінали витребуваних документів.

Представник відповідача в засідання не з'явився, вимоги не заперечив. Ухвала суду про порушення провадження повернулась до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Ухвала направлялась за адресою боржника, що вказана в позовній заяві та в реєстраційних документах відповідача.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Відповідач не скористався правом сторони на участь представника у розгляді справи. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання документів та своїх заперечень у справу.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності відповідачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах на відповідача.

Судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

Між сторонами укладено строковий оплатний договір оренди нежитлового приміщення від 29.03.2013р., на підставі якого відповідач отримав в користування приміщення 94,45 кв.м. на першому поверсі триповерхового корпусу лікарні. Крім орендної плати, орендар (відповідач) має оплачувати орендодавцю і комунальні послуги - опалення, водопостачання, вивезення сміття тощо.

З жовтня 2014р. відповідач припинив оплату позивачу спожитих послуг з опалення орендованого приміщення з мотивів обігріву приміщення за рахунок виділення тепла при роботі потужних електронних пристроїв. Зміни в договір в установленому порядку не внесено, умови договору не змінено. Заборгованість відповідача по оплаті опалення орендованого приміщення за три місяці 2014р. складає 4854,98 грн., що є предметом спору. Порушення права позивача за отримання матеріального задоволення при наданні послуги за договором відповідачу стали причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу.

Інших доказів сторонами не подано. Заяв про об'єктивну неможливість спростувати доводи позивача відповідач суду не надав.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення та обґрунтування представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Предметом спору у справі є стягнення з відповідача заборгованості за теплопостачання орендованого приміщення за жовтень-грудень 2014р.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами з реєстрацією в ЄДРПОУ.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відносини між сторонами ґрунтуються на чинному письмовому строковому оплатному двосторонньому консенсуальному договорі оренди нежитлових приміщень від 29.03.2013р. №35 (а.с. 8-12). Відносини сторін врегульовані положеннями гл. 58 ЦК України про оренду та положеннями гл. 63 ЦК України про послугу. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору. Умови договору носять змішаний характер: відносини оренди майна (вбудованого нежитлового приміщення) та відносини надавання та споживання орендарем комунальних послуг: опалення, водопостачання, використання ліфтів, вивезення сміття тощо (п. 5.5. договору, а.с. 8 зворот).

Додатком №2 до договору сторони врегулювали питання розрахунків за опалення приміщення (а.с. 12). Відповідач (орендар) погодився на такі умови оренди приміщення та використання комунальних благ, та прийняв у користування приміщення.

Доказів внесення змін до договору оренди в частині споживання послуги опалення, оплати наданих послуг опалення, зміни умов та порядку розрахунків за опалення - в судове засідання сторонами не надано.

Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Спірний договір не розірвано сторонами, не визнано недійсним за рішенням суду. Договір є чинним та має виконуватись в установлений строк.

Відповідач (як орендар) має сплачувати комунальні послуги за погодженим розрахунком в установлений строк. Відповідачу надані рахунки на оплату за листопад 2014р. - №211 від 18.11.2014р., та за грудень 2014р. - №228 від 12.12.2014р. (а.с. 27).

Позивачу постачальником тепла (КП ЧТКЕ) виставлено рахунок на оплату №205 від 17 грудня 2014р., де окремою графою виділено споживача ПП «ЛУР» корп. А-3 (а.с. 28).

Відповідач відмовився вносити плату за опалення з жовтня 2014р. з мотивів, що електронні прилади відповідача генерують тепло і він сам опалює приміщення лікарні (лист від 02.12.2014р., а.с. 18).

Заперечення відповідача позивач спростовує наступним: опалення орендованих приміщень проводиться за рахунок отримання теплоносія в замкнутих системах централізованого опалення лікарні. За повідомленням керівника КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» кімнати орендаря знаходяться в загальному опалювальному об'ємі лікувального корпусу міської лікарні і вилучення неможливе (лист від 21.04.2010р.). Доказів припинення теплопостачання, зміни внутрішньої системи теплопостачання не надано, тому суд при прийнятті рішення не враховує доводи відповідача про відсутність приладів опалення в орендованому приміщенні та самостійне опалення приміщення відповідачем.

Суд враховує, що певні обставини можуть доводитись тільки певними доказами.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Правова позиція позивача не спростована відповідачем в належний спосіб. Доказів проведених оплат за теплопостачання не надано суду. Позивачем використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права при зверненні до суду із цим позовом.

Позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача 4854,98 грн. боргу за теплопостачання за період жовтня - грудня 2014р., захистивши порушене право позивача.

Проведення оплати відповідачем наданих послуг з теплопостачання за жовтень-грудень 2014р. в період розгляду спору в суді - має враховуватись виконавчою службою при проведенні виконавчих дій як погашення боргу, оскільки відповідачем в судове засідання цих доказів не подано і перешкод у наданні цих доказів останнім не наведено.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: приватне підприємство «Медичний діагностичний центр «ЛУР», м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, кв. 387, код ЄДРПОУ 34661444, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: комунальне некомерційне підприємство «Перша Черкаська міська лікарня» Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 32, код ЄДРПОУ 02004947, номер рахунку в банку невідомий

4854,98 грн. боргу, 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 12.03.2015р.

Суддя Г.М. Скиба