Ухвала

від 11.03.2015 по справі 805/6863/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року справа №805/6863/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Губської Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі № 805/6863/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехмонтаж» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дортехмонтаж» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною відмови відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток товариства за 1 квартал 2014 року через визнання її податковою звітністю; визнання податкової декларації з податку на прибуток товариства за 1 квартал 2014 року поданою 17 квітня 2014 року (а.с. 3-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехмонтаж» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортехмонтаж" за І квартал 2014 року. Визнано податкову декларацію з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Дортехмонтаж" за І квартал 2014 року такою, що подана 17 квітня 2014 року (а.с. 56-58).

Не погодившись з судовим рішенням, Державна податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі № 805/6863/14 про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, зобов'язання вчинити певні дії та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехмонтаж» відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Податковий орган зазначив, що податкова декларації на прибуток за І квартал 2014 року подана товариством без фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, у зв'язку з чим дану декларацію не визнано, як податкову звітність, про що повідомлено товариство 14 травня 2014 року, шляхом направлення на його адресу повідомлення № 15762/10/05-62-15-02 (а.с. 61-62).

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с. 79, 80).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дортехмонтаж» (код ЄДРПОУ 34053406) зареєстровано 24 січня 2006 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, номер запису - 1 266 102 0000 015960, місцезнаходження: 83055, Донецька обл., м. Донецьк, пр. Комсомольський, буд. 6 «А». Знаходиться на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а.с. 10, 11). Дії на підставі Статуту (а.с. 12-26).

17 квітня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Дортехмонтаж» подано до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2014 року в електронному вигляді (а.с. 28-29, 30-34).

Листом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 15762/10/05-12-15-02 від 14 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дортехмонтаж» повідомлено про невизнання податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2014 року, як податкової звітності, на підставі п.46.2 ст.46, п.48.7 ст.48, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (а.с. 35).

При прийнятті спірного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган неправомірно відмовив товариству у прийнятті податкової декларації, оскільки вона містить всі обов'язкові реквізити, передбаченні п. 48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податкова декларація за І квартал 2014 року має вважатися такою, що подана 17 квітня 2014 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України)

Статтею 46 ПК України, зокрема, встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Відповідно до абз. 11 п. 57.1 ст. 57 ПК України, у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.11 ст. 49 ПК України передбачені причини відмови у прийнятті податкової декларації. Так, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Тобто, посадова особа територіального органу Міністерства доходів і зборів України не може відмовити у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених ст. 49 Кодексу.

Згідно з п. 48.3 ст. 49 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 ст. 49 ПК України передбачено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова декларація з податку на прибуток за І квартал 2014 року містить усі обов'язкові реквізити, що передбачені п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (а.с. 30-34).

Згідно з п. 49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена ст. 120 ПК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що нормами Податкового кодексу України встановлений вичерпаний перелік причин, які зумовлюються відмову у прийнятті додаткової декларації, при цьому, чинним законодавством не передбачена відмова у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток з причин неподання підприємством фінансової звітності, відповідно, позовні вимоги позивача про визнання протиправною відмови відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток товариства за 1 квартал 2014 року через визнання її податковою звітністю є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується і з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині визнання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2014 року такою, що подана 17 квітня 2014 року, з огляду на наступне.

Згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до п. 49.15 ст. 49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 ст. 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Аналізуючи вищезазначені норми права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України. При цьому вимоги про зобов'язання контролюючого органу визнати податкову декларацію поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Зазначена правова позиція відповідає роз'ясненням Вищого адміністративного суду, які викладено у листі від 15 червня 2012 року № 1503/12/13-12.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача є недопустимими та суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України і які суд не приймає з огляду на положення ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цієї норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі № 805/6863/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехмонтаж» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді І.В. Геращенко

Т.Г.Арабей

Л.В.Губська