Постанова

від 24.02.2015 по справі 826/5742/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5742/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №1897/1720 від 07.11.2012, №304/17-20 від 28.02.2013,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.11.2012 №1897/1720 та від 28.02.2013 №304/17-20.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС №1897/17-20 від 07.11.2012 в частині основного платежу в сумі 18 257 158,13 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 564 459,53 грн., всього в сумі 22 821 617,66 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС №304/17-20 від 28.02.2013.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.11.2012 відповідачем на підставі акту перевірки № 1800/1720/НОМЕР_1 від 18.10.2012 прийнято податкове повідомлення - рішення № 1897/17-20, яким позивачу за порушення вимог статті 36, пунктів 176.1, 170.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» всього в сумі 52 666 670,19 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 42 133 200,15 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10 533 470,04 грн.

28.02.2013 відповідачем, з урахуванням рішення ДПС у м. Києві від 13.02.2013 № 177/М/12-3-03 (№ 2570/7/12-3-3), прийнято податкове повідомлення - рішення № 304/17-20, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» всього в сумі 1999,62 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 1599,70 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 399,92 грн.

Збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на наступних обставинах.

Під час проведення перевірки встановлено, що у 2011 році ОСОБА_2 за договорами, перелік яких детально викладено в Акті перевірки, придбано 20 простих векселів номінальною вартістю 107 404 439,86 грн. за 107 396 757,86 грн. Проте під час перевірки та на час розгляду цієї справи ОСОБА_2 не надано документального підтвердження (платіжних документів) щодо понесених нею витрат на придбання вказаних цінних паперів.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та установлено в ході перевірки позивача, згідно зі змістом пункту 3.2 типових договорів купівлі-продажу цінних паперів спосіб оплати визначено як безпосереднє перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця (ОСОБА_2) на поточний рахунок Продавця.

Під час опрацювання електронних баз даних форми 1-ДФ податковим органом виявлено, що ТОВ «ІК «Росукрінвест» нараховано і виплачено фізичній особі ОСОБА_2 у 4 кварталі 2011 за ознакою доходу « 112» інвестиційний прибуток в сумі 247 852 870,89 грн. без нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб.

Оскільки під час проведення перевірки посадовим особами контролюючого органу не вдалось підтвердити взаємозв'язок між придбаними векселями (які було ідентифіковано) та проданими векселями, які внаслідок втрати позивачем документів ідентифікувати не вдалось, витрати в сумі 107 396 757,86 грн. при розрахунку інвестиційного прибутку позивача податковим органом до уваги не прийнято, а за базу оподаткування взято суму в розмірі 247 852 870,89 грн.

Також судом було установлено, що станом на 30.05.2014 платником податків ОСОБА_2 декларація про майновий стан і доходи за звітний (податковий) період 2011 року до контролюючого органу не подана. Крім того, в ході перевірки установлено, що з 2000 та станом на 4 квартал 2011 року у ОСОБА_2 відсутні джерела доходів у сумах, необхідних для понесення витрат для розрахунків за векселі у розмірі 107 396 757,86 грн.

Згідно з даними банківських виписок по розрахунковому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2, відкритому в ПАТ «Радикал Банк», МФО 319111 за період 2011 року, вбачається, що протягом 05.12.2011 - 28.12.2011 позивачем від ТОВ «ІК «Росукрінвест» отримано кошти всього в сумі 140 448 413,03 грн. з призначенням платежу «за векселі прості з іменним індосаментом».

Водночас, зустрічну звірку ТОВ «ІК «Росукрінвест» по взаємовідносинах з позивачем органам податкового контролю провести не вдалось через відсутність вказаного суб'єкта господарювання за зареєстрованим місцезнаходженням.

Під час розгляду справи суд першої інстанції неодноразово звертав увагу позивача на необхідність надання первинних документів, які б дали змогу ідентифікувати цінні папери, за продаж яких ОСОБА_2 отримала 140 448 413,03 грн. від ТОВ «ІК «Росукрінвест», та які дали б змогу встановити наявність/відсутність взаємозв'язку між придбаними та реалізованими цінними паперами.Однак, як станом на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду цієї справи, позивачем таких документів надано не було.

Таким чином, як установлено в ході перевірки позивача та підтверджується матеріалами даної справи, різниця між сумою, що вказана у звіті ТОВ «ІК «Росукрінвест» за ф. 1-ДФ (247 852 870,89 грн.) і сумою, виплаченою ОСОБА_2 (140 448 413,03 грн.) через відомий (установлений) рахунок, становить 107 404 457,86 грн., яка відповідає номінальній вартості векселів (ЦП), придбаних позивачем у грудні 2011 року.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при визначенні податку на доходи фізичних осіб за базу оподаткування мала бути взята сума в розмірі не 247 852 870,89 грн., а 140 448 413,03 грн., отримання якої позивачем на власний банківський рахунок підтверджується документально.

Отже, на думку суду першої інстанції, податкове повідомлення-рішення від 07.11.2012 №1897/17-20 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині основного платежу 18 257 158,13 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 564 459,53 грн., а всього в сумі 22 821 617,66 грн.

Податкове повідомлення - рішення від 28.02.2013 №304/17-20 підлягає визнанню протиправним та скасуванню як таке, що є похідним від первинного ППР від 07.11.2012 № 1897/17-20.

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп.14.1.54., пп.14.1.56. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.22.1. ст.22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України передбачено, що платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.163.1. ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пп.164.1.1., пп.164.1.2., пп.164.1.3. п.164.1., пп.164.2.9. п.164.2. ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, крім іншого, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 164.3 ст. 164 ПК Українипри визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до п.170.2. ст.170 ПК України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно з пп.170.2.2 п.170.2. ст.170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно до пп.170.2.6. п.170.2. ст.170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Згідно з п.153.8 ст.153 ПК України, якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Відповідно до пункту 176.1 ст. 176 ПК України платники податку зобов'язані, зокрема вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оскільки згідно з даними звіту ТОВ «ІК «Росукрінвест» форми 1-ДФ ОСОБА_2 нараховано і виплачено у 4 кварталі 2011 інвестиційний прибуток у розмірі 247 852 870,89 грн., 140 448 413,03 грн. з яких отримано на банківський рахунок, а вартість придбаних позивачем векселів на підставі договорів купівлі-продажу становить 107 396 757,86 грн., підтвердження витрат на оплату за які позивачем не надано, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок податкового органу про наявність підстав для обрахунку податку на прибуток фізичних осіб, виходячи з бази оподаткування саме 247 852 870,89 грн., а не 140 448 413,03 грн.

Також, колегія суддів приймає до уваги несумлінне виконання своїх обов'язків як платника податків ОСОБА_2, зокрема в частині зберігання нею первинної документації та подання податкової звітності.

Ураховуючи викладені обставини справи та норми чинного податкового законодавства, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності донарахування відповідачем податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_2., виходячи з бази оподаткування 247 852 870,89 грн. та як наслідок відсутності підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині вимог.

Таким чином, висновки суду першої інстанції в частині задоволеного позову є помилковими та спростовуються викладеними нормами права та установленими обставинами цієї справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №1897/1720 від 07.11.2012, №304/17-20 від 28.02.2013 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.