Рішення

від 20.02.2015 по справі 908/6144/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  2/147/14       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   20.02.2015                                                              Справа №  908/6144/14                      Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу   за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУКС-УКРАЇНА”, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Азовелектросталь”, Донецька область, м. Маріуполь про  стягнення 114393,59 грн. представники сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача:  не з'явився; ВСТАНОВИВ: До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛУКС-УКРАЇНА» з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Азовелектросталь” 91   155,07 грн. основного боргу, 20   129,26 грн. інфляційних втрат, 3   109,26 грн. – 3% річних, всього – 114   393,59 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 176АЭСсн відповідач не в повному обсязі оплатив товар, поставлений позивачем згідно видаткових накладних №   160 від 06.09.2013 р., № 163 від 11.09.2013 р., № 164 від 13.09.2013 р., № 180 від 04.10.2013 р., № 184 від 01.10.2013 р., №185 від 14.10.2013 р., у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 91   155,07 грн., яку позивач просить стягнути в даному позові, а також нараховані за прострочення оплати 3% річних в сумі 3   109,26 грн. та інфляційні втрати в сумі 20   129,26 грн.      Ухвалою від 29.12.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/147/14 та призначено розгляд справи на 10.02.2015р.   У зв'язку з перебуванням судді Мойсеєнко Т.В. на лікарняному, розгляд справи, призначений на 10.02.2015р., перенесений ухвалою суду від 06.02.2015 р. на 20.02.2015 р. В судове засідання 20.02.2015 р. представники сторін не з'явились, у зв'язку з цим фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася. Позивач надіслав суду клопотання від 09.02.2015 р. про розгляд справи без присутності його представника. Від відповідача 18.02.2015 р. надійшло клопотання, в якому відповідач повідомив про неможливість направлення представника для участі в судовому засіданні 20.02.0215 р. та  просить продовжити строк розгляду спору на 15 днів для надання пояснень та доказів. Також від відповідача 18.02.2015 р. надійшла заява в порядку ст. 83 ГПК України про надання відстрочки виконання рішення на 6 місяців, посилаючись на складний фінансово-економічний стан підприємства, наявність бюджетної заборгованості з повернення на користь відповідача надмірно сплаченого податку на прибуток, проведення АТО на території Донецької області, що за своєю суттю є форс-мажорною обставиною та тягне економічне падіння всієї сфери господарської діяльності регіону. Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору, суд відмовив у його задоволенні, оскільки вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи в даному судовому засіданні, і з огляду на подану відповідачем заяву про відстрочку виконання рішення, відповідач не має заперечень по суті позовних вимог. Згідно ст. 75 ГПК України, якщо  відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору, і розгляд справи можливий без присутності представників сторін. В судовому засіданні 20.02.2015 р. судом прийнято рішення. Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне. 01.09.2013 р. Приватним акціонерним товариством «Азовелектросталь» (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУКС-УКРАЇНА» (постачальник, позивач) укладено договір № 176АЭСсн (з протоколом розбіжностей), за яким постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості згідно специфікацій до договору. В п. 1.1 цього договору сторони погодили специфікацію № 1 на поставку смоли та отвердителів на загальну суму 214   709,23 грн. з ПДВ. У пунктах 4.1, 4.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей) передбачено, що відвантаження здійснюється на склад постачальника на умовах FCA (Інкотермс 2010), всі транспортні витрати оплачує покупець. Поставка товару здійснюється протягом 3 днів з дати підписання сторонами специфікації, якщо інше не передбачено в специфікації. Згідно з п. 5.2 договору загальна вартість договору включає в себе вартість належним чином оформлених додатків, підписаних сторонами, які є невід'ємними частинами даного договору, та згідно специфікації №1 на дату підписання договору складає 214   709,23 грн., в тому числі ПДВ 20% - 35   784,87 грн. Відповідно до п. 5.3 договору оплата за зобов'язаннями здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту поставки. В п. 9.1 договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами, діє 24 місяці та продовжується на дванадцять місяців автоматично, якщо за шість місяців до дати закінчення договору не було отримано письмове повідомлення від однієї із сторін про намір припинити договір. Доказів припинення договору сторони не надали, отже, умови договору є чинними на момент розгляду спору судом. 04.10.2013 р. сторони підписали специфікацію № 2 до договору, в якій погодили поставки смоли та отвердителів на загальну суму 352   078,68 грн. з ПДВ. На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 555   855,07 грн. згідно наступних видаткових накладних: № 160 від 06.09.2013 р. на суму 66   298,51 грн.; № 163 від 11.09.2013 р. на суму 74   205,36 грн.; № 164 від 13.09.2013 р. на суму 74   205,36 грн.; № 180 від 04.10.2013 р. на суму 71   230,80 грн.; № 184 від 11.10.2013 р. на суму 74   205,36 грн.; № 185 від 14.10.2013 р. на суму 195   709,68 грн. Видаткові накладні підписані з боку відповідача без зауважень. Відповідач частково оплатив поставлену продукцію на суму 464   700,00 грн., що підтверджується банківськими випискам  по рахунку позивача. Товар на суму 91   155,07 грн. не оплачений. Правовідносини сторін врегульовані договором поставки. Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В порушення умов п. 5.3 договору відповідач не оплатив поставлений йому товар за протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту поставки, внаслідок чого утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 91   155,07 грн. На час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 91   155,07 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. За порушення строків оплати боргу в період з 30.10.2013 р. по 18.12.2014 р. позивач нарахував на суму боргу (91 155,07 грн.) 3% річних в сумі 3 109,26 грн. та інфляційні втрати в сумі 20   129,26 грн.   Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат судом перевірені, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 3 109,26 грн. та інфляційних втрат в сумі 20   129,26 грн. визнані обґрунтованими.           Таким чином, позовні вимоги задоволені судом повністю. 18.02.2015 р. від відповідача надійшла заява в порядку ст. 83 ГПК України про надання відстрочки виконання рішення на 6 місяців. Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Надання відстрочки означає виконання рішення через певний проміжок часу, встановлений господарським судом, після усунення обставин, що унеможливлюють його виконання у встановлені чинним законодавством строки. Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочення виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Визначальним фактором при наданні відстрочення є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. В обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання рішення відповідач посилається на складний фінансово-економічний стан підприємства, наявність бюджетної заборгованості з повернення на користь відповідача надмірно сплаченого податку на прибуток, проведення АТО на території Донецької області, що за своєю суттю є форс-мажорною обставиною та тягне економічне падіння всієї сфери господарської діяльності регіону. 14.04.2014 р. набув чинності Указ Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, яким відповідно до ст., ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”. Зазначеним Указом Президента України було обумовлено проведення антитерористичної операції на сході України, в тому числі в регіоні розташування ПрАТ “АзовЕлектроСталь” у м. Маріуполі Донецької області.   Відповідно до ст. 10 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” від 20.03.2003 р.               № 638-IV антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Згідно зі ст. 11 цього ж Закону рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України. Відповідачем наданий сертифікат Торгово-промислової палати України від 16.06.2014р. № 1514/05-4 про форс-мажорні обставини, в якому Торгово-промислова палата України підтверджує, що викладені обставини є обставинами непереборної сили (форс-мажор). У зв'язку з нестабільною політичною ситуацією в країні та проведенням антитерористичної операції в регіоні, що потягло за собою падіння попиту на продукцію галузі вагонобудування з боку суміжних держав, на підприємстві з січня 2014 року введені простої, що підтверджується наказами по підприємству про організацію роботи № 1306, №1308 від 26.12.2014 р. Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014 р. збиток від операційної діяльності склав 1495419 тис. грн. Крім того, згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду                     від 24.06.2014 р. у справі № 805/6257/14 стягненню з Державного бюджету України на користь ПрАТ “АзовЕлектроСталь” підлягає 221351478,73 грн. зайве сплачених коштів по податку на прибуток за 2013 рік. Проте, постановою Правління Національного Банку України № 466 від 06.08.2014 р. призупинено здійснення всіх видів фінансових операцій у м. Донецьку і Донецькій області. Крім того, призупинена діяльність у м. Донецьку і Донецькій області Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, що робить неможливим повернення відповідачу бюджетної заборгованості.   Із балансу (звіту про фінансовий стан) ПрАТ «Азовелектросталь» станом на 30.09.2014р. вбачається, що дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом складає 296248 тис. грн., в тому числі з податку на прибуток в сумі 290018 тис. грн. Наведене свідчить про те, що відповідач дійсно знаходиться у важкому фінансову становищі і на теперішній час у відповідача відсутні достатні грошові кошти, які можуть бути спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем. Разом із цим суд зауважує, що відповідачем не надані суду відомості про рух коштів на рахунках. Господарська діяльність відповідача не є припиненою і відповідач має дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 262544 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за 9 місяців 2014 року. Виконання рішення суду також можливо за рахунок повернення дебіторської заборгованості відповідача. Суд зазначає, що відповідач не відмовляється від сплати заборгованості. Відстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем. З урахуванням викладеного, враховуючи розмір стягуваної суми (114   393,59 грн.), фінансовий стан ПрАТ “АзовЕлектроСталь” та матеріальні інтереси сторін, зважаючи на те, що виконання ухвали суду одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану відповідача, суд вважає, що наведені заявником (відповідачем) обставини є підставою для часткового задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення та надання  відповідачу відстрочки виконання рішення строком на 2 місяці, яку суд вважає обґрунтованою. Відповідач не позбавлений можливості повторно звернутися із заявою про відстрочку виконання рішення, надавши необхідні докази в обґрунтування поданого клопотання. Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Азовелектросталь” (пл. Машинобудівельників, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87535, код ЄДРПОУ 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛУКС-УКРАЇНА” (вул. Костромська, 11, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, 51922, код ЄДРПОУ 37777485) 91   155,07 грн. (дев'яносто одна тисяча сто п'ятдесят п'ять грн. 07 коп.) основного боргу, 20   129,26 грн. (двадцять тисяч сто двадцять дев'ять грн. 26 коп.) інфляційних втрат, 3   109,26 грн. (три тисячі сто дев'ять грн. 26 коп.) – 3% річних та 2 287,87 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят сім грн. 87 коп.) витрат на сплату судового збору. Видати наказ. Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2105р. у справі № 908/6144/14 строком на 2 місяці – до 20.04.2015 р. Суддя                                                            Т.В.Мойсеєнко Рішення оформлено та підписано 11.03.2015р. і набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.