Постанова

від 05.03.2015 по справі 816/351/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/351/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

представника позивача - Приходько Я.Б.,

представника відповідача - Гаспарян С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сав - Юр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2015 року Приватне підприємство "Сав - Юр" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень від 29.01.2014 № 0000272201/114 та № 0000282201/115.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про порушення підприємством п. 138.2, 138.8 ст. 138 та пп. 139.1.5, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та не доведеності реальності здійснення господарських операцій, оскільки про реальність здійснення господарської операції свідчать належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи.

Стверджував, що підприємством не було допущено неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень, оскільки Z-звіт за 28.02.2011 був своєчасно роздрукований та вклеєний в КОРО, а готівкові кошти були здані до банківської установи. Разом з тим, не заперечував ту обставину, що підприємством не було зроблено запис про рух готівкових коштів, однак вказане порушення не може вважатися неоприбуткуванням готівкових коштів, а є порушенням порядку ведення КОРО.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимог не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях посилався на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення п. 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.5, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п. 2.6, п. 7.15 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, а саме не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в сумі 5042,50 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство "Сав - Юр" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 35779103. Позивач з 21.03.2008 перебуває на обліку платників податків в Кременчуцькій ОДПІ.

Співробітниками Кременчуцької ОДПІ у період з 16.12.2013 по 10.01.2014 проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Сав - Юр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 законодавства законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 16.01.2014 №89/16-03-22-01-08/35779103 (надалі - Акт перевірки), в якому зокрема вказано на порушення платником податків вимог:

- п. 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.5, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 501 209,00 грн.;

- п. 2.6, п. 7.15 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, а саме не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в сумі 5042,50 грн.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 29.01.2014 сформовано податкові повідомлення-рішення:

- № 0000272201/114 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 626 511,25 грн. (в т.ч., основний платіж - 501 209,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 125 302,25 грн.)

- № 0000282201/115 яким до відповідача застосовано штрафну фінансову санкцію в розмірі 25 212,50 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ, Приватне підприємство "Сав - Юр" звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

02.03.2015 до суду надійшло клопотання відповідача про визнання примирення сторін та закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 29.01.2014 № 0000272201/114 у зв'язку з досягненням податкового компромісу.

Відповідно до п. 11 2 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Пунктом 1 підрозділу 9 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України встановлено, що податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 підрозділу 9 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу.

В ході розгляду справи було встановлено, що Приватним підприємством "Сав - Юр" 11.02.2015 до Кременчуцької ОДПІ подано заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 501 209,00 грн. який визначено податковим повідомленням-рішенням від 29.01.2014 № 0000272201/114 в порядку п. 7 підрозділу 9 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України.

Пунктом 8 підрозділу 9 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України встановлено, що податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Відповідно до п. 2 підрозділу 9 2 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Приватним підприємством "Сав - Юр" було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 5 % від суми основного зобов'язання - 501 209,00 грн.

В зв'язку з надходженням заяви про намір досягнення податкового компромісу та сплатою у встановлені терміни суми податкового зобов'язання 20.02.2015 Кременчуцькою ОДПІ прийнято рішення № 4112/10 щодо погодження застосування процедури податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню від 29.01.2014 № 0000272201/114.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження по справі.

Представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог згідно якої просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.01.2014 № 0000282201/115.

Суд розцінює вказану заяву як клопотання про відмову від адміністративного позову в частині визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.01.2014 № 0000272201/114.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Оскільки дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, суд вважає за можливе прийняти його відмову від позову та закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000272201/114 від 29 січня 2014 року.

Згідно пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті затвердженого Постановою Правління Національного банку України в Україні від 15.12.2004 № 637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до пункту 2.6 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

До того ж, відповідно до п. 1.2 розділу 1 вказаного Положення під терміном "оприбуткування готівки" розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

У відповідності до положень п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Згідно з абз. 3 п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.02.2011 позивачем був роздрукований та вклеєний в КОРО денний звіт № 00634, згідно з яким підприємством протягом робочого дня через РРО було отримано торгівельну виручку на суму 5042,50 грн. Однак, на момент проведення перевірки (16.01.2014) позивачем не зроблено запис до розділу 2 книги ОРО, що є підставою, на думку податкового органу, для нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 25212,50 грн. у зв'язку із порушенням п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Разом з тим, факт оприбуткування готівки позивачем підтверджується проведенням отриманої виручки через реєстратор розрахункових операцій, роздрукуванням денного звіту та вклеюванням останнього до КОРО.

Не виконання запису про рух коштів у розділу 2 КОРО, не може свідчити на користь неоприбуткування виручки позивачем, оскільки щоденне виконання записів до книги ОРО про рух готівки встановлено Порядком, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, а фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми застосовується за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, які, у свою чергу, були дотримані позивачем.

Крім того, проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням Z-звіту є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає можливість приховування відповідної суми виручки, тому підстави для застосування штрафних санкцій за неоприбуткування виручки відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про безпідставне застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 25212,50 грн. за порушення п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні з огляду на те, що позивачем допущено порушення порядку ведення книги ОРО, а не норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, встановлених Національним банком України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який згідно частиною другою статті 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно частини другої статті 11 КАС України вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000282201/115 від 29.01.2014.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в частині позовних вимог про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000272201/114 від 29 січня 2014 року закрити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000282201/115 від 29 січня 2014 року.

Повернути Приватному підприємству "Сав - Юр" з Державного бюджету України сплачену згідно квитанції № 30 від 28 січня 2015 року суму судового збору в розмірі 487,20 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватному підприємству "Сав - Юр" витрати зі сплати судового збору в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 березня 2015 року.

Суддя С.С. Бойко