Постанова

від 08.09.2014 по справі 826/11250/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 вересня 2014 року 14:47 № 826/11250/14

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., суддів Каракашьян С.К., Костенко Д.А., за участю секретаря судового засідання Мині І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Фонду соціального захисту інвалідів до т-тя особа Державної фінансової інспекції України Промислове об'єднання «Укрпротез» про визнання протиправними та скасування пунктів 2,3,4,5 вимоги від 25.06.2014 №04-14/822

за участю представників сторін:

від позивача: Бублик Я.В., Марікуца О.С., Латко І.М.

від відповідача: Назаренко І.Ф., Троніц М.І.

третя особа: Соболь О.Я.

обставини справи

Позивач Фонд соціального захисту інвалідів звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправними та скасування пунктів 2,3,4,5 вимоги від 25.06.2014 №04-14/822.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки акту ревізії, о лували підставою для винесення спірної Вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відображають реальних обставин справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 18.08.2014 судом враховуючи клопотання позивача залучено до участі в справі в якості третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПП «Укрпротез».

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі із підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи у судових засіданнях, заявлений позов підтримав у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін по суті спору, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної фінансової інспекції України відповідно до плану контрольно - ревізійної роботи на І квартал 2014 року проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Фонду соціального захисту інвалідів України за період з 01.04.2012 р. по 01.04.2014р. За результатами ревізії складено акт від 29.05.2014р. № 04-22/13 (надалі акт ревізії).

Проведеною ревізією встановлено допущення Фондом соціального захисту інвалідів України порушень фінансової дисципліни, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) на суму 9510,6 тис. гривень, а саме

У відповідності до п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", позивачу направлено вимогу від 25.06.2014 №04-14/822.

Позивач не погоджується із пунктами 2,3,4,5 вимоги від 25.06.2014 №04-14/822, вважає їх протиправним та надуманими, а тому просить суд скасувати такі пункти Вимоги.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Щодо скасування п. 2 Вимоги Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822.

Пунктом 2 Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822 Фонд соціального захисту інвалідів України зобов'язано вжити заходів щодо повернення до Державного бюджету України кошти в сумі 9416,00 тис, грн. у зв'язку із встановленням допущення в порушення п. 4 ст. 180, п. 1 ст. 189 Господарського кодексу України та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88. Крім того, проведеною зустрічною перевіркою в ПО «Укрпротез» виконання даних послуг документально не підтверджено, в результаті чого державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 9416 тис. грн.

Так проведеною ревізією встановлено, що в порушення п. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України, Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості участі їх у бюджетному процесі, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2001р. №574 Фондом, в особі директорів Забокрицького І.Р. та Скібінського Е.В., як відповідальними виконавцями бюджетної програми, не забезпечено належного контролю за виконанням бюджетної програми, одним з напрямків використання бюджетних коштів якої є забезпечення окремих категорій населення України технічними та іншими засобами реабілітації.

Крім того ревізією встановлено, що в порушення вимог п. 4 ст. 180, п. 1 ст. 189 Господарського кодексу України та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995р. № 88, допущених першим заступником директора Фонду Скорупським С.М., яким підписано договори - доручення № 32/2 від 10.04.2012р. та № 3 від 08.02.2013 року та акти здачі - приймання виконаних послуг, зайво використано кошти на оплату послуг, пов'язаних з базами даних (послуг по контролю за виготовленням та видачею технічних та інших засобів реабілітації через Центральний банк даних з проблем інвалідності), чим державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 9416,0 тис. грн.

Позивач не погоджується з тами висновками Державної фінансової інспекції, вважає їх безпідставними, та в обґрунтування позову зазначає, що позивачем з метою належного виконання бюджетної програми КПКВК 2507030 «Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів» укладено договори з ПО «Укрпротез» (код ЄДРПОУ 03187683) на надання послуг, пов'язаних з базами даних (послуги по контролю за виготовленням та видачею технічних засобів реабілітації через централізований банк даних з проблем інвалідності).

Відповідно до умов укладених з ПО «Укрпротез» договорів, останнім взято на себе зобов'язання, на підставі затвердженого Розподілу видатків на технічні та інші засоби реабілітації на відповідний рік, від імені та за рахунок Фонду надати послуги, пов'язані із базами даних (послуги по контролю за виготовленням та видачею технічних та інших засобів реабілітації через Централізований банк даних з проблем інвалідності), а саме: укласти договори з підприємствами про безкоштовне забезпечення інвалідів, дітей - інвалідів та інших окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації та надання послуг з їх післягарантійного ремонту, здійснити безготівкове перерахування коштів підприємствам за виконані індивідуальні заявки інвалідів та інших осіб, перевірити наявність підстав для такого перерахування коштів.

За таких обставин позивач вважає, що контроль за виконанням бюджетної програми, одним з напрямків використання бюджетних коштів якої є забезпечення окремих категорій населення України технічними та іншими засобами реабілітації відповідно умов договорів покладено виключено та ПО «Укрпротез».

Крім того в обґрунтування заявленого позову, позивачем вказується на те, що укладені між Фондом та ПО «Укрпротез» договори - доручення в повній мірі відповідають нормам Господарського кодексу України, з огляду на та, що факт надання послуг, здійснення оплати за договорами між Позивачем та ПО «Укрпротез» підтверджується наявністю укладених між сторонами договорів, актів наданих послуг, платіжними дорученнями, а також іншими документами, що підтверджують можливість ПО «Укрпротез» надавати згадані послуги, що наявні у позивача.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін та керуючись нормами чинного законодавства, суд не вправі погодитись із доводами позивача, в частині протиправності п. 2 Вимоги, виходячи із наступного

Серед основних завдань Фонду є виконання програм щодо соціального захисту інвалідів, здійснення фінансування програм щодо соціального захисту інвалідів, в яких окремим напрямком визначено забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації.

Пунктом 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Відповідно до п. 7 та п. 8 Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2001 № 574 відповідальні виконавці здійснюють управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснюють внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Враховуючи, що Фонд соціального захисту інвалідів є відповідальним виконавцем зазначеної бюджетної програми контроль за виконанням бюджетної програми одним з напрямків використання бюджетних коштів якої є забезпечення окремих категорій населення України технічними та іншими засобами реабілітації має здійснювати саме Фонд соціального захисту інвалідів.

Крім цього, відповідно до п.2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Разом з тим, відповідно до звіту про виконання бюджетної програми за 2012 рік забезпеченість окремих категорій технічними засобами реабілітації склала 98,4 %, що у звіті пояснюється розрахунком відношення обсягу бюджетних призначень до визначеної згідно з чинним законодавством потреби у технічних засобах реабілітації (далі - ТЗР). Аналогічно відповідно до звіту про виконання бюджетної програми за 2013 рік забезпеченість окремих категорій технічними засобами реабілітації склала 83,4 %, що у звіті пояснюється розрахунком відношення обсягу бюджетних призначень до визначеної згідно з чинним законодавством потреби у ТЗР.

З аналізу наведено вбачається, що інваліди не забезпечені технічними засобами реабілітації відповідно до потреби, яка визначена згідно з чинним законодавством, за таких обставин завдання бюджетної програми щодо «Забезпечення технічними та інших засобами реабілітації (протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації, спеціальними засобами орієнтування, спілкування, обміну інформацією та іншими) інвалідів та інших осіб з ушкодженнями і захворюваннями опорно-рухового апарату, іншими захворюваннями, що викликають потребу в ортопедичній допомозі, та які мають право на таке забезпечення згідно з чинним законодавством» виконано не в повному обсязі.

На переконання суду цілком безпідставними є доводи позивача щодо покладення обов'язку контролю за використанням коштів бюджетної програми на ОП «Укрпротез» умовами уклепаних договорів, оскільки п.4 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 102 "Консолідована фінансова звітність", який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629,встановлено, що контроль - це повноваження суб'єкта державного сектору управляти фінансовою та операційною політикою іншого суб'єкта державного сектору з метою одержання вигід від його діяльності.

З огляду на зазначене, укладання договорів, здійснення безготівкових перерахунків та перевірка наявності підстав для перерахування не є послугами по контролю за виготовленням та видачею ТЗР через ЦБІ.

Регламентом роботи з Централізованим банком даних з проблем інвалідності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 09.10.2009 № 382 у якому ПО «Укрпротез» визначено адміністратором в частині забезпечення ТЗР через ЦБІ також не передбачено надання послуг по контролю за виготовленням та видачею технічних та інших засобів реабілітації через ЦБІ.

Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача з приводу відповідності договорів-доручень, укладених між Фондом та ПО «Укрпротез» вимогам законодаства.

Так зокрема судом встановлено, що предметом укладених з ПО «Укрпротез» договорів від 10.04.2012 № 32/2 та від 08.02.2013 № 3 є закупівля послуг, пов'язаних з базами даних (послуг по контролю за виготовленням та видачею технічних та інших засобів реабілітації через Централізований банк даних з проблем інвалідності).

Надання цих послуг включає в себе: здійснення обрахунку у вартісному виразі потреби у ТЗР; здійснення розробки типових договорів про безкоштовне забезпечення ТЗР; здійснення обробки даних для укладання договорів про безкоштовне забезпечення ТЗР; укладання договорів про безкоштовне забезпечення ТЗР; формування реєстрів ЦБІ на видані ТЗР та здійснення перевірки правильності видачі ТЗР; цін згідно з цінами, затвердженими Мінсоцполітики; відповідність виготовлених та виданих ТЗР вимогам ДСТУ, нормативно- технічної документації, сертифікації; здійснення перевірки актів приймання-передачі робіт (надання послуг); проведення оплати підприємствам-виконавцям у відповідності до умов укладених договорів.

Вищезазначені послуги по суті полягають в укладанні договорів з підприємствами, які виготовляють ТЗР та здійсненням контролю за виконанням вказаних договорів.

У Додатку 1 до договорів на 2012 та 2013 роки - Розрахунку витрат на забезпечення послуг по контролю за виготовленням та видачею технічних та інших засобів реабілітації відповідно зазначено чисельність працюючих з фондом оплати праці, та в сумовому виразі нарахування на заробітну плату, утримання автотранспорту, витрати на відрядження, придбання матеріалів. У Додатку № 2 до договорів на 2012 та 2013 роки - Графіку щомісячних виплат ПО «Укрпротез» сума договору розподілена рівними частинами по місяцях.

З аналізу наведених договорів та додатків до таких не можливо встановити які саме послуги надавались позивачу, а також не визначено вартість таких.

Також відповідно до змісту вказаних договорів ПО «Укрпротез» надає позивачу послуги за якістю, що відповідає вимогам чинного законодавства, однак договорами не визначено критеріїв якості послуг, пов'язаних з базами даних чи послуг по контролю.

Крім того з аналізу наданих до матеріалів справи копій актів здачі-приймання виконаних послуг, які складені кожного місяця зазначено, що «ПО «Укрпротез» виконало всі роботи, передбачені договором - дорученням» та зазначено суму послуг, яка відповідає графіку щомісячних виплат, при цьому також відсутня інформація які саме послуги надавали та вартість кожної.

Слід зауважити, що відповідно до змісту Довідки про результати зустрічної звірки в ПО «Укрпротез», у такого також відсутній бухгалтерський облік понесених витрат на надання послуг Фонду, в тому числі виробничої собівартості послуг, які були реалізовані, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. Документи, що підтверджують надання послуг позивачу конкретно кожною посадовою особою ПО «Укрпротез», за якою вартістю та на яку суму до зустрічної звірки не надано.

Враховуючи наведені обставини суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 2 Вимоги Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822.

Щодо скасування п. 3 Вимоги Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822.

Пунктом 3 Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822 Фонд соціального захисту інвалідів України зобов'язано стягнути з ТОВ «Санаторій «Гусарське урочище» кошти в сумі 13.6 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи та перерахувати їх до Державного бюджету України, у зв'язку із встановленням порушення вимог п.4 ст.20 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456- VI, п. 7,8 Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2001 №574.

Так відповідно до змісту акту ревізії, ревізією дотримання вимог законодавства встановлено, що позивачем, як відповідальним виконавцем бюджетної програми, в особі директорів Скібінського Е.В. та Забокрицького І.Р., заступника директора Фонду Скорупського С.М., не забезпечено належного контролю за дотриманням законодавства при наданні послуг із санаторно-курортного лікування ТОВ «Санаторій «Гусарське урочище» (Кіровоградська область), яким в порушення вимог п.2.1 Розділу 2 договорів про закупівлю послуг за державні кошти, ст. 193 ГК України та статей 526, 527, 629 ЦК України, не виконані договірні зобов'язання в частині забезпечення послугами із санаторно-курортного та відновлювального лікування відповідно до умов своїх пропозицій конкурсних торгів (калькуляцій) на загальну суму 13,6 тис. грн., чим завдано збитків державному бюджету на вказану суму.

Як вбачається із змісту заявленого позову позивач не погоджується із п. 3 Вимоги, оскільки вважає, що усі договірні зобов'язання ТОВ «Санаторій «Гусарське урочище» виконані в повному обсязі та у відповідності до умов договорів. Крім того позивачем вказується на те, що перевіряючими хибно зроблено висновки, щодо завищення ТОВ «Санаторій «Гусарське урочище» ціни на надані послуги, оскільки, ціна договору була встановлена за умовами проведеного тендеру на надання санаторно-курортних послуг.

Відповідно до п. 2.1 Договорів «про закупівлю послуг за державні кошти», укладених позивачем з ТОВ «Санаторій «Гусарське урочище» (Кіровоградська область), останній зобов'язувався надати інвалідам послуги з санаторно-курортного лікування, якість яких відповідає пропозиції конкурсних торгів.

Разом зим як свідчать наявні матеріали справи, а також обставини встановлені ревізією що ТОВ «Санаторій «Гусарське урочище» надано пропозиції конкурсних торгів (калькуляцій вартості путівок) за 2012-2013 роки відповідно до яких у 2012 році вартість 1 ліжко-дня на лікування складала 12,01 грн. загальна вартість відповідно до калькуляції 34372,62 грн. (159х18х12,01), та у 2013 році вартість 1 ліжко-дня на лікування 20,09 грн. загальна вартість відповідно до калькуляції 60 028,92 грн. (166х 18х20,09).

Однак, із змісту акту зустрічної звірки ТОВ «Санаторій «Гусарське урочище» від 08.05.2014 № 04-09/154-з, вбачається, що у 2012 році вартість 1 ліжко-дня на лікування складає 10,69 грн., фактичних витрат понесено на загальну суму 30 594,78 грн. (159х18х10,69), а у 2013 році вартість харчування складає - 16,80 грн. фактичних витрат понесено на загальну суму 50198,4 грн. (166х18х16,80).

Таким чином, з аналізу наведених фактичних обставин справи та наданих сторони доказів, вбачається, що дійсно при наданні послуг із санаторно-курортного лікування ТОВ «Санаторій «Гусарське урочище», не виконано договірні зобов'язання в частині забезпечення послугами із санаторно-курортного та відновлювального лікування відповідно до умов своїх пропозицій конкурсних торгів (калькуляцій) у тому числі щодо умов лікування на загальну суму 13 608,36 грн., що в свою чергу свідчить про порушення вимог договорів про закупівлю послуг за державні кошти.

Слід зауважити, що проведеною зустрічною звіркою установлено здійснення ТОВ «Санаторій «Гусарське урочище» відшкодування завданої державному бюджету шкоди в розмірі 13 608,36грн., шляхом перерахування таких коштів відповідно до платіжного доручення від 18.06.2014 № 54.

Враховуючи наведені обставини суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування п. 3 Вимоги Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822.

Щодо скасування п. 4 Вимоги Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822.

Пунктом 5 Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822 Фонд соціального захисту інвалідів України зобов'язано стягнути з Київського учбово-виробничого підприємства № 3 УТОС кошти в сумі 75,9 тис. грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи та перерахувати їх до Державного бюджету України, у зв'язку із встановленням безпідставного включення позивачем до видатків з надання інших послуг, цехових та загальнозаводських витрат.

Так відповідно до пункту 3.2 Договору оренди нежитлового приміщення №1 від 31.01.2013 року укладеного між Київським учбово-виробничим підприємством №3 УТОС (далі - Орендодавець) та Фондом соціального захисту інвалідів (далі - Орендар) Орендар, в межах кошторисних призначень відшкодовує витрати фактично понесені Орендодавцем в зв'язку із забезпеченням орендованого приміщення електроенергією, утриманням приміщень і прилеглих територій у належному стані на підставі рахунків відповідних організацій та Актів виконаних робіт Орендодавця, які є невід'ємними частинами до Договору.

Відповідно до пункту 3.3 цього ж Договору розподіл та сплата понесених витрат встановлюється в залежності від кількості та умов дії обладнання, розміру приміщень та інше та (або) на підставі показників лічильників та інформації постачальників енергоресурсів.

Київським учбово-виробничим підприємством №3 УТОС на виконання п. 3.2 Договору, подано до Фонду розрахунок собівартості послуг по утриманню приміщень і прилеглих територій, в який правомірно включило витрати на утримання котельної, витрати на утримання електричних мереж та сантехнічні роботи, так як ці послуги відносяться до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (пункт 3.2 Договору).

Слід зауважити, що відповідачем не заперечується розмір таких витрат, натомість заперечується можливість віднесення до таких загальнозаводських та цехових витрат.

Разом з тим погодить з висновками ревізії в цій частині, суд не вправі, виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться, в тому числі, теплопостачання, водовідведення, зливна каналізація, а також інших внутрішньо-будинкових інженерних систем у разі їх наявності.

Групування витрат здійснюється відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року (далі - Стандарт), собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Відповідно до пункту 16 Стандарту загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом,що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюється підприємством.

Також слід зауважити, що роз'ясненням від 07.05.2013 року № 1708/936- 10335, відносно складу витрат на утримання орендованого приміщення наданого Державною казначейською службою України, встановлено, що у випадку коли на балансі розпорядника бюджетних коштів знаходиться будівля, приміщення якої орендує інша бюджетна установа, орендодавець укладає з орендарем договір оренди відповідно до Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. № 1774. В договорі оренди вказується перелік і вартість майна, переданого в оренду, розмір орендної плати, обов'язки сторін.

При цьому в орендну плату не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладеної угоди зобов'язується надавати орендодавець, на балансі якого перебуває це майно.

Відповідно до Договору оренди орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Якщо приміщеннями користуються і орендар, і балансоутримувач (як це буває у переважній більшості випадків), то орендар бере участь в утриманні відповідних приміщень (у відповідній пропорції).

Що ж стосується переліку витрат по утриманню приміщень, що підлягають частковому відшкодуванню орендарем, то такий перелік залежить у кожному випадку від конкретних обставин і не може бути вичерпним. Умови відшкодування таких витрат передбачаються у договорі оренди.

Орендодавець розподіляє між орендарями витрати на утримання приміщень залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, системи тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно до розміру орендованої організаціями площі. Орендодавець надає орендарям рахунки для оплати орендної плати, послуг по охороні приміщення, комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання, електроенергія, інші комунальні послуги - вивіз сміття, обслуговування ліфтів) та інших послуг, пов'язаних з утриманням приміщень, орендарі оплачують їх відповідно до економічної суті платежу.

Враховуючи вищенаведене, а також той факт, що УТОС для Фонду є орендодавцем та, відповідно до договору, забезпечує опалення приміщень, надання електроенергії та води, з понесенням всіх витрат на утримання своїх приміщень, у тому числі оплачує працю всього обслуговуючого персоналу, УТОС має законні підстави включати до вартості комунальних та інших експлуатаційних послуг понесені загальновиробничі витрати та встановлювати їх перелік і склад, пропорційно до займаної орендаторами площі, а тому п. 4 Вимоги є таким що підлягає скасуванню.

Щодо скасування п. 5 Вимоги Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822.

Пунктом 5 Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822 Фонд соціального захисту інвалідів України зобов'язано здійснити відшкодування за рахунок винних осіб коштів в сумі 5,1 тис. грн.. та перерахувати їх до державного бюджету, у зв'язку із встановленням порушення вимог абз. 2 п. 8 розділу I, п. 6 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (зі змінами).

Так відповідно до змісту акту ревізії, ревізією дотримання законодавства в частині відшкодування витрат на відрядження та інших витрат, проведених за рахунок підзвітних коштів встановлено, що в порушення до абз. 2 п. 8 розділу I, п. 6 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (зі змінами) працівниками Фонду проведено зайве відшкодування витрат на відрядження на загальну суму 5 155,00грн., в тому числі:

- відповідно до наказу № 6 від 09.04.2013 директора Фонду відряджено до м. Миколаїв терміном на 2 дні з 10.04.2013 по 11.04.2013, у зв'язку із чим директору фонду відшкодовано кошти в розмірі 3 010,00грн.

Однак відповідно до авансового звіту від 18.04.2013 № 19 та підтверджуючих документів до нього, відшкодування директору Фонду у зазначені дні здійснено за переліт з аеропорту «Жуляни» до м. Одеса 10.04.2013, а також у зворотному напрямку 11.04.2013

- відповідно до наказів № 31 та № 32 від 24.05.2013 директора Фонду та його заступника відряджено до м. Львів з метою участі у міжнародному семінарі, термін відрядження 2 дні з 21 по 22 травня 2013 року, у зв'язку із чим зазначеним особам відшкодовано кошти в розмірі 2 145,00грн.

Однак відповідно до авансових звітів та підтверджуючих документів до них відряджені особи фактично вилетіли до м. Львова раніше, ніж передбачено наказом, а саме 20.05.2013 року.

Як вбачається із змісту заявленого позову позивач не погоджується із п. 5 Вимоги в частині безпідставного відшкодування вартості авіа перельоту з аеропорту «Жуляни» до м. Одеса та у зворотному напрямку, оскільки як зазначає позивач, українські міжміські авіалінії не здійснюють польотів за маршрутом Київ-Миколаїв, а найближчим аеропортом до місця вурдження є аеропорт у м. Одеса, звідки до місця відрядження особа діставалась іншим видом транспорту.

В підтвердження вказаного маршруту позивачем до матеріалів справи додано посвідчення про відрядження з відміткою про прибуття та вибуття місця перебування відповідно до наказу Фонду, копії авансових звітів та копію маршрутного листа (т.1 а.с. 211-215).

Разом з тим повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи суд приходить до переконання, щодо безпідставності доводів позивача в частині скасування цього пункту вимоги виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до п.6 розділу II Інструкції витрати на проїзд (у тому числі багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні.

За наявності декількох видів транспорту, що зв'язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація підприємства може запропонувати відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.

Відрядженому працівникові відшкодовують також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами).

Витрати на проїзд відрядженого працівника в м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес класу відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

Витрати на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовується з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

Разом з тим відшкодування відрядженій особі витрат на переїзд до місця відрядження та у зворотному напрямку можливе лише за умови наявності належних доказів понесення таких витрат саме на проїзд до місця відрядження.

Натомість як вбачається із акру ревізії, на час проведення ревізії позивачем надано завірену копію посвідчення про відрядження Забокрицького І.Р. до м. Миколаїв, однак вона не містила дати прибуття та вибуття із м. Миколаїв.

При цьому надана суду копія такого посвідчення про відрядження вже містить відмітку про прибуття та вибуття зазначеної особи із м. Миколаїв, однак оскільки така була відсутня на час проведення ревізії , а тому не може розглядатись судом як належний доказ в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того слід зауважити, що позивачем як до ревізії так і суду не надано доказів переміщення відрядженої особи з м. Одеса до м. Миколаїв та у зворотному напрямку на службовому автомобілі.

Враховуючи наведені обставини не можливо стверджувати, що витрати понесені відрядженою особою на авіа-переліт з м. Київ до м. Одеса та у зворотному напрямку пов'язані із переїздом до м. Миколаї куди відповідно до наказу, безпосередньо відряджено особу, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов Фонду соціального захисту інвалідів України задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п. 4 Державної фінансової інспекції України від 25.06.2014 №04-14/822

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.М. Клименчук

Судді С.К. Каракашьян

Д.А Костенко