Постанова

від 12.03.2015 по справі 826/671/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2015 року № 826/671/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Амельохіна В.В. та Катющенка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Охорона Центріус» до Державної фіскальної служби України ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Охорона Центріус» з позовом, в якому позивач, з урахуванням прийнятої судом заяви від 05.03.2015 р., звернув свої вимоги до ДФС України та просив суд:

1) визнати протиправними дії щодо відмови у прийнятті поданої ПП «Охорона Центріус» податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за вересень 2014 року від 17.10.2014 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 року;

2) зобов'язати прийняти подані ПП «Охорона Центріус» податкову декларацію з ПДВ за вересень 2014 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за вересень 2014 року від 17.10.2014 року та реєстри виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2014 року днем її фактичного отримання.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що засобами телекомунікаційного зв'язку позивачем була надіслана вищезгадана декларація з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Однак, від Міндоходів України, правонаступником якого є ДФС України, отримано квитанції № 1, які свідчать про неприйняття вищезгаданих документів. Відмова мотивована забороною прийому звітності по електронній пошті, оскільки можливо відсутній договір з МДЗУ.

Між тим, як зазначає позивач, між підприємством та ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (діла - ДПІ) було укладено договір про визнання електронних документів. Надалі було отримано повідомлення від ДПІ про розірвання вказаного договору в односторонньому порядку. Позивачем у судовому порядку були оскаржені дії ДПІ щодо розірвання договору та відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили, дії ДПІ щодо розірвання договору визнано протиправними, а відтак, як вбачається з позову, позивач не вважає, що договір втратив свою юридичну значимість для цілей подання електронної звітності, а відтак позивач вважає, що ДФСУ не мала підстав для відмови у прийнятті звітності.

Між тим, представник ДФС України, який є одночасно є представником ДПІ, у запереченнях проти позову наголосив на тому, що договір про визнання електронних документів було розірвано, а відтак у ДФС України були відсутні підстави для прийняття податкової звітності відповідача та підстав для задоволення позову у зв'язку з цим не має.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України в судовому засіданні 05.03.2015 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство «Охорона Центріус» (код з ЄДР 39113527) зареєстровано у статусі юридичної особи 26.02.2014 р.

Зареєстроване місцезнаходження - 04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13 офіс 705. Сторонами визнається та не заперечується, що станом на день формування податкової звітності позивач перебував у статусі платника ПДВ.

Між позивачем та ДПІ укладено договір від 26.05.2014 р. № 2605201424 про визнання електронних документів інформаційним порталом Мінхододів України, правонаступником якого є ДФС України.

Згідно з повідомленням ДПІ від 11.09.2014 р. № 11410/10/26-59 вказаний договір розірвано в односторонньому порядку у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням та зазначено у повідомленні, що про зміну податкової адреси підприємством ДПІ не повідомлено.

Вказане повідомлення надіслано поштою, що підтверджується фіскальним чеком від 15.09.2014 р.

У той же час, позивачем сформовано та засобами телекомунікаційного зв'язку направлено 17.10.2014 р. для реєстрації через Міндоходів України податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року (документ J0200144), додаток № 5 до декларації (документ J0215105), реєстр виданих та отриманих податкових накладних (документ J1201507).

У відповідь від Міндоходів України отримано квитанції № 1 в якій зазначено, що документ доставлено до центрального рівня ДПА України (Міндоходів України). Згідно з квитанціями вказані вище документи не прийнято . Зазначено, що можливо відсутній договір з МДЗУ.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що позивачем були оскаржені дії ДПІ щодо розірвання договору (справа № 826/16205/14 Окружного адміністративного суду м. Києва). Так, позивач звернувся із позовом в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 26 травня 2014 року №9030041949 (260520142); 2) зобов'язати відповідача виконувати умови договору від 26 травня 2014 року №9030041949 (260520142) про визнання електронних документів, укладеного з ПП "Охорона Центріус", до моменту його припинення.

Згідно з постановою суду від 20.11.2014 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 26 травня 2014 року №260520142. В іншій частині позову відмовлено.

Згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року постанову суду першої інстанції у справі № 826/16205/14 залишено без змін.

Згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.02.2015 р. відмовлено ДПІ у відкритті касаційного провадження за касаційною скарго на постанову ОАС м. Києва від 20.11.2014 р. та ухвалу КААС від 10.02.2015 р.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до п. 49.1. ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2. ПК України).

Відповідно до п. 49.3. ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 49.8. ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Відповідно до п. 49.15. ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку , вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі по тексту - Інструкція).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Згідно з п. 4 розділу ІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях .

Відповідно до пунктів 7.3 - 7.5. розділу ІІІ Інструкції: після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Прийом податкових документів здійснюється Центральним порталом приймання електронної звітності Міндоходів (ДФС України).

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, електронні документи (податкова звітність позивача) по суті не прийнята на стадії надходження до Центрального порталу приймання податкової звітності лише з однієї причини - заборона прийму звітності у зв'язку з розірванням договору про визнання електронних документів шляхом блокуванням можливості подання позивачем звітності засобами телекомунікаційного зв'язку, тобто по суті технічним шляхом.

У той же час, враховуючи зміст судових рішень у справі № 826/16205/14, відповідно до яких дії ДПІ по розірванню договору, що оформлено шляхом направлення повідомлення від 11.09.2014 р. № 11410/10/26-59, визнані протиправними, суд приходить до висновку, що у зв'язку з направленням ДПІ повідомлення від 11.09.2014 р. № 11410/10/26-59 про розірвання договору про визнання електронних документів, цей договір не втратив своєї юридичної значимості для цілей реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді, у т.ч. вищезгаданої податкової звітності за вересень 2014 року, оскільки договір не був розірваний у встановленому порядку. В контексті наведеного слід додати, що у рішенні суду у справі № 826/16205/14 суд встановив, що договір є чинним.

Оскільки договір весь час з моменту укладання продовжував діяти, відповідно зберігався обов'язок контролюючих органів приймати податкову звітність відповідно до п/п. «в» п. 49.3. та 49.8. ПК України.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, звітність не була прийнята на рівні Міндоходів України (ДФС України) та, враховуючи наведене вище, - протиправно.

Відтак, враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, ДФС України не доведено законності та обґрунтованості відмови у прийнятті вищезгаданої декларації з додатками.

Враховуючи наведене, порушені права позивача підлягають поновленню, а позов в частині вимог до ДФС України - задоволенню шляхом визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової звітності та зобов'язання прийняти податкову звітність та враховувати її поданою датою фактичного надходження - 17.10.2014 р.

Що стосується доводів представника відповідачів відносно того, що позивач мав право подавати звітність і у документарному вигляді, але не скористався цим правом, слід зазначити, що позивач мав право скористатись альтернативними способами доставки звітності. При цьому, обравши спосіб доставки звітності засобами телекомунікаційного зв'язку, позивач обґрунтовано вважав, що діє відповідний договір та звітність подається відповідно до договору та встановлених правил. Подання звітності в інший спосіб є правом, а не обов'язком платника податків. Подання позивачем звітності засобами телекомунікаційного зв'язку, а не у документарній формі, жодним чином не доводить правомірності дій ДФС України.

Що стосується вимог до ДПІ, слід зазначити, що з урахуванням заяви позивача від 05.03.2015 р., вимоги до ДПІ не були сформовані та не доведено вчинення ДПІ відносно позивача протиправних дій або бездіяльності, а відтак, в цій частині позов не підлягає задоволенню.

На відшкодуванні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у відмові у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства «Охорона Центріус» (код з ЄДР 39113527) за вересень 2014 року (документ J0200144), додатку № 5 до декларації (документ J0215105), реєстру виданих та отриманих податкових накладних (документ J1201507), що оформлено квитанціями № 1 від 17.10.2014 р.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість Приватного підприємства «Охорона Центріус» (код з ЄДР 39113527) за вересень 2014 року (документ J0200144), додаток № 5 до декларації (документ J0215105), реєстр виданих та отриманих податкових накладних (документ J1201507) та враховувати їх поданими датою фактичного надходження - 17.10.2014 р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: В.В. Амельохін

В.П. Катющенко