Постанова

від 13.03.2015 по справі 815/1059/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1059/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Васіної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в місті Іллічівську Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Іллічівську Одеської області про стягнення витрат по виплаті та доставці пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 459, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Іллічівську Одеської області витрати Управління пенсійного фонду України в місті Іллічівськ Одеської області по виплаті та доставці пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 459, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Управлінням пенсійного фонду України в місті Іллічівську Одеської області виплачується пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або трудового захворювання ОСОБА_2, призначена відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1992 року. Позивач зазначає, що оскільки пенсія ОСОБА_2 призначена відповідно до законодавства України, витрати управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області на їх виплату та доставку підлягають відшкодуванню Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області, проте при складанні та узгодженні актів щомісячних звірок у серпні 2014 року - грудні 2014 р. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську не прийняті до заліку та були занесені до таблиці розбіжностей наступні суми: в серпні 2014 р. - 91,80 грн., в вересні 2013 р. - 91,80 грн., в жовтні 2014 р. - 91,80 грн., в листопаді 2014 р. - 91,80 грн., в грудні 2014 р. - 91,80 грн., всього за вказаний період - 459,00 грн., що полягає у неприйнятті до заліку витрат на виплату пенсії ОСОБА_2.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, надав до суду заяву про розгляд справи без його присутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до вимог Порядку № 5-4/4, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 5-4/4 від 04.03.2003 року для розгляду справи по спору про стягнення пенсій у якості відповідача повинен бути залучений центральний апарат ФСНВ України, тому що відділення позбавлено права на проведення розрахунків з позивачем на своєму рівні. Крім того, в зв'язку з тим, що відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій здійснюється на центральному рівні, кошти для відшкодування пенсії по інвалідності у відділення не передбачені, тому відділення не є належним відповідачем у даній справі. Також представник відповідача зазначив, що особи, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємствах держав СНД після 01.04.2001 року не мають статусу застрахованої особи, яка має право на відшкодування від нещасного випадку на підставі Базового Закону № 1105. На виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до органів Пенсійного фонду України під час оформлення документів для призначення пенсій по інвалідності до заяви надається певний перелік документів, в тому числі акт про нещасний випадок на виробництві (форми Н-1) та виписка з акту огляду МСЕК. Відділення відповідно вимог Базового Закону №1105 для проведення відшкодування будь-яких виплат в обґрунтування понесених витрат також повинно мати відповідні документи (оригінали акта про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1), акта про розслідування нещасного випадку (форма Н-5), довідка про групу інвалідності, виписка з акту огляду МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та інші) на кожну особу, як підставу для призначення та проведення виплат. У відділенні відсутні такі документи на потерпілого ОСОБА_2, а тому не має підстав для відшкодування витрат понесених позивачем. Діючим законодавством України не передбачено права Пенсійного фонду України передавати ФСНВ України документи для проведення соціальних виплат у формі виплати пенсій по інвалідності. Сплату таких пенсій на даний час здійснює Пенсійний фонд України згідно Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

У серпні - грудні 2014 року між Управлінням ПФУ в м. Іллічівськ Одеської області та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області проведено звірку по витратам на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідачем за результатами звірки не прийнято до відшкодування витрати Управління ПФУ в м. Іллічівськ Одеської області за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання ОСОБА_2 (нещасний випадок стався 28 січня 1983 року в м. Богородськ, РРФСР) (а.с. 6-8, 11-13, 16-18, 21-23, 26-28).

В преамбулі Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) зазначено, що ці Основи відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Відповідно до ст. 1 Основ загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Статтею 4 Основ встановлено, що залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

На підставі п. 4 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Частиною 4 ст. 26 Основ встановлено, що в разі коли після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до пункту 5 якої, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Дія зазначеного Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

На підставі ч. 2 ст. 2 вказаного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону.

При цьому право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до п. "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно п. 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом (абзац третій).

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як зазначено в абзаці сьомому п. 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці", які ліквідуються.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, укладеної в м. Москві 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлені ним правила розраховані на відсутність спору між сторонами.

З вищевикладеного вбачається, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, та особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території України, є Фонд. Він також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-129а13 та від 12 листопада 2013 року у справі № 21-388а13, які відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Судом встановлено, що згідно акту № 2 від 29.01.1983 року про нещасний випадок на виробництві громадянин ОСОБА_2 отримав каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишньої республіки СРСР (а.с. 33, 34-35).

Згідно довідки № 231 ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду в м. Іллічівську Одеської області та Управлінням пенсійного фонду в м. Іллічівську Одеської області громадянину ОСОБА_2 в період з серпня 2014 року по грудень 2014 року виплачено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (а.с. 31).

Таким чином, вимоги Управління ПФУ в м. Іллічівськ Одеської області щодо стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області витрат на виплату та доставку пенсії за серпень 2014 року - грудень 2014 року громадянину ОСОБА_2, який отримав каліцтво на території колишньої республіки, що входила до складу СРСР, в період, коли діяло законодавство СРСР, є обґрунтованими.

На підставі наведених вище положень чинного законодавства України, підлягають стягненню з відповідача витрати Управління ПФУ в м. Іллічівськ Одеської області на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 в розмірі 459, 00 грн..

Доказів сплати витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 459, 00 грн. відповідачем суду не надано.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Іллічівську Одеської області (код ЄДРПОУ 25933112) на користь Управління пенсійного фонду України в місті Іллічівськ Одеської області витрати по виплаті та доставці пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року в сумі 459, 00 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 13 березня 2015 року.

Суддя /підпис/ О.А. Левчук