Ухвала

від 01.07.2015 по справі 815/1059/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1059/15

Категорія: 10.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області про стягнення витрат по виплаті та доставці пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області витрати управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області по виплаті та доставці пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з серпня 2014 р. по грудень 2014 р. в сумі 459,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем виплачується пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або трудового захворювання ОСОБА_1, призначена відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1992 року, оскільки пенсія ОСОБА_1 призначена відповідно до законодавства України, витрати управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області на їх виплату та доставку підлягають відшкодуванню Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області, проте при складанні та узгодженні актів щомісячних звірок у серпні 2014 року - грудні 2014 р. відповідачем не прийняті до заліку та були занесені до таблиці розбіжностей наступні суми: в серпні 2014 р. - 91,80 грн., в вересні 2013 р. - 91,80 грн., в жовтні 2014 р. - 91,80 грн., в листопаді 2014 р. - 91,80 грн., в грудні 2014 р. - 91,80 грн., всього за вказаний період - 459,00 грн., що полягає у неприйнятті до заліку витрат на виплату пенсії ОСОБА_1

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у серпні - грудні 2014 року між Управлінням ПФУ в м. Іллічівськ Одеської області та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області проведено звірку по витратам на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідачем за результатами звірки не прийнято до відшкодування витрати Управління ПФУ в м. Іллічівськ Одеської області за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання ОСОБА_1 (нещасний випадок стався 28 січня 1983 року в м. Богородськ, РРФСР) (а.с. 6-8, 11-13, 16-18, 21-23, 26-28).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій ОСОБА_1 за період з серпня 2014 року по грудень 2014 року включно становить 459,00 грн., що підтверджується таблицями розбіжностей (а.с. 8, 13, 18, 23, 28). Позивач, за вказаний період, включив в акти щомісячної звірки витрати по особовим справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсії у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Судом встановлено, що згідно акту № 2 від 29.01.1983 року про нещасний випадок на виробництві громадянин ОСОБА_1 отримав каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишньої республіки СРСР (а.с. 33, 34-35).

Згідно довідки № 231 ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області та Управлінням громадянину ОСОБА_1 в період з серпня 2014 року по грудень 2014 року виплачено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (а.с. 31).

Отже, ОСОБА_1 отримав каліцтво на території колишнього СРСР, на підставі Закону № 1788 йому призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яке сталося за часів СРСР. Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. також передбачає обов`язок Пенсійного фонду призначити та виплатити пенсіонеру, який отримав трудове каліцтво на території колишніх республік СРСР пенсію по трудовому каліцтву.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Основи)) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі-Закон №1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку відшкодування витрат, розробленого та затвердженого ПФУ і Фондом відповідно до Закону № 1105-XIV та законів України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення», відшкодуванню Фондом підлягають, зокрема, виплачені суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі й пенсії особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, або пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві є законними та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик