Рішення

від 09.02.2015 по справі 905/3720/14-908/5783/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 13/141/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015 Справа № 905/3720/14-908/5783/14

За позовом: Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -

Луганської селищної ради, смт. Луганське Артемівського району Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-АО", с. Красне Артемівського району Донецької області

про: визнання договору недійсним

суддя Серкіз В.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Тронь Г.М., посвідчення № 013451 від 03.12.2012р.

Артемівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської селищної ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-АО" про визнання недійсним договору №1 "Господарчого ведення майна, що належить до комунальної власності" від 02.04.2012р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.06.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 905/3720/14 суддею Довгалюк В.О.

Ухвалою від 24.06.2014р. розгляд справи № 905/3720/14 відкладено на 17.07.2014р.

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції", статтею 34 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції": "У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14).

15.12.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшло клопотання № 171-4923-вих-14 від 08.12.2014р., в якій тимчасово виконуючий обов'язки Артемівського міжрайонного прокурора просить суд прийняти до розгляду матеріали позовної заяви та документи по справі № 905/3720/14 і розглянути по суті та ухвалити судове рішення у справі за позовом Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-АО" про визнання недійсним договору №1 "Господарчого ведення майна, що належить до комунальної власності" від 02.04.2012р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., витягом з реєстру автоматичного розподілу справи між суддями від 15.12.2014р., справу № 905/3720/14-908/5783/14 передано на розгляд судді Серкізу В.Г.

15.12.2014р. ухвалою суду прийнято справу № 905/3720/14-908/5783/14 до розгляду, присвоєно справі номер провадження 13/141/14 та призначено до розгляду на 22.01.2015р.

Ухвалою від 22.01.2015р. розгляд справи відкладався на 09.02.2015р. у зв'язку з неявкою представника позивача та відповідача.

За клопотанням прокурора судовий розгляд проводився без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

09.02.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Прокурор в судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги на підставах, викладених у позові № 71-2681вих.14 від 02.06.2014р. та просить суд позов задовольнити, визнати недійсним договір № 1 "Господарчого ведення майна, що належить до комунальної власності" від 02.04.2012р.

Представники позивача та відповідача в судові засідання не з'явились, про дату, час та місце призначеного судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, шляхом направлення на їх адресу відповідних ухвал.

21.01.2015р. до суду надійшов відзив № 3 від 14.01.2015р., в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант-АО" заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити прокурору в задоволені позовних вимог.

Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами та поясненнями прокурора в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луганської селищної ради Артемівського району № 6/13-150 від 11.08.2011р. прийнято від Товариства зобмеженою відповідальністю «Луганський комбінат комунального господарства» водопровідні мережі та насосні станції згідно додатку 1 та розірвано договір на обслуговування об'єктів комунальної власності. Передано на баланс та обслуговування (без права відчуження) згідно додатку 2 до рішення по акту прийому-передачі водопровідні мережі та насосні станції ТОВ "Квант-АО" на договірній основі.

Між Луганською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант-АО" 02.04.2012р. був укладений договір господарчого ведення майна, що належить до комунальної власності № 1.

Відповідно до п.1.1 Договору, перша сторона - власник (передавач) майна передає, а друга сторона - отримувач приймає в господарче ведення державне окреме індивідуально визначене майно: Водопровідні селищні мережі, насосні станції (Додаток № 1), машини та механізми (Додаток № 2) (Майно), розміщено за адресою: смт. Луганське, с. Червоний пахар, що перебуває на балансі Луганської селищної ради (Балансоутримувач). Балансова вартість майна зазначена у Додатках № 1, 2, які є невідємною частиною даного Договору.

Майно передається в господарче ведення з метою надання послуг водопостачання споживачам та обслуговування мереж та споруд (п. 1.2 Договору).

Згідно із п. 9.1 Договору, цей Договір укладено строком на три роки, що діє з 02.04.2012р. до 02.04.2015р. включно.

Також, об'єкти комунальної власності Луганської селищної ради передані на баланс та обслуговування без права відчуження ТОВ «Квант-АО», згідно акту приймання-передачі від 23.03.2012р. Майно передано на загальну суму 668 054,74 грн. по залишковій вартості. Акт підписано членами комісії та затверджено головою Луганської селищної ради.

Відповідно до висновку експерта № 6356/26 від 13.01.2014р., в зв'язку з безоплатною передачею комунальної власності в господарче відання ТОВ «Квант-АО», відповідно до проведених розрахунків, з урахуванням норм чинного законодавства експертом встановлено суму коштів, що недонадійшла до бюджету Луганської селищної ради за період з 11.08.2011р. по 01.10.2013р. у розмірі 176 491,59 грн.

Згідно акту Слов'янської об'єднаної Державної фінансової інспекції в Донецької області № 28-26/34 від 07.04.2014р., складеного за результатами ревізії селищного бюджету та ревізії фінансово-господарської діяльності Луганської селищної ради за період з 01.09.2008р. по 31.01.2014р., виявлено порушення п. 1, 2 ст. 24, ст. 137 ГК України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в частині того, що комунальне майно не може бути передано на баланс суб'єкта господарювання, який не відноситься до комунального сектора економіки за безвідплатним договором, оскільки об'єкти водопостачання комунальної форми власності можуть бути передані за договором оренди чи концесії.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення прокурора, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.

Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи

про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК.

Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК).

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Аналогічний припис містить ст. 638 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 24 ГК України передбачено, що суб'єктами господарської діяльності комунального сектору економіки є суб'єкти, які засновані на комунальній власності, а також суб'єкти в уставному фонді яких частка комунальної власності перевищує 50 %. Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектору економіки і здійснюють свою діяльність на основі господарського відання або оперативного управління.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-АО» не належить до комунального сектору економіки, є приватним підприємством, а отже передача майна Луганською селищною радою в господарче відання або оперативного управління за такою правовою формою не можливе.

Згідно ст. 406 Господарського кодексу України концесія - це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику. Сфери господарювання, в яких дозволяється концесійна діяльність, об'єкти права державної або комунальної власності, що можуть надаватися в концесію, а також види підприємницької діяльності, які не дозволяється здійснювати на концесійній основі, визначаються законом.

Отже, сфери господарювання, у яких дозволяється концесійна діяльність, обумовлені природою об'єкта концесії і визначаються переважно соціальним характером її здійснення та спрямована на досягнення суспільно значимого результату у сферах з незначним сегментом приватного фінансування.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає особливості здійснення концесійної діяльності в сфері водопостачання та водовідведення є Закон України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» від 21 жовтня 2010 року № 2624-VI (первісна редакція Закону № 2624-УІ, зміни були внесені 10.11.2013р.).

Так, при укладенні договору про передання мережі водопостачання суб'єктам господарської діяльності, що не перебувають в комунальній власності, Луганська селищна рада мала керуватися положеннями Закону № 2624-УІ.

Згідно ст. ст. 2, 3 Закону № 2624-УІ передбачено 2 форми надання в користування об'єктів водопостачання, які перебувають в комунальній власності: оренда чи концесія.

На виконання Закону № 2624-УІ, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом № 150 від 03.04.2012 затверджено «Методичні рекомендації з питань організації конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об'єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладання відповідних договорів».

Відповідні методичні рекомендації жодним чином не встановлюють нових правил, норм, будь-яких інших приписів стосовно укладання договорів ніж тих, що передбачені Законом № 2624-УІ.

В свою чергу Луганською сільською радою під час укладання Договору порушено як обов'язок дотримання конкретної, передбаченої законом поіменованої форми так і взагалі процедуру його укладення.

Проаналізувавши положення Договору та надавши йому правову оцінку, можна дійти висновку, що за своїм змістом він є подібним до договору Позички , визначеному ст. 827 ЦК України.

Згідно положень п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Так Договір, між Луганською селищною радою та ТОВ «Квант-АО» є укладеним, але зміст даного правочину суперечить вимогам законодавства та суттєво порушує інтереси територіальної громади Луганської селищної ради.

Луганською селищною радою у березні 2012 року, при передачі майна ТОВ «Квант-АО», відплатний договір про передачу в оренду чи концесію об'єктів сфери водопостачання не укладався, та відповідні рішення ради про укладення саме договору відплатної форми не приймалися.

Враховуючи зазначене вище, можна констатувати той факт, що оспорюваний Договір суперечить не тільки актам цивільного законодавства, а й також інтересам територіальної громади Луганської селищної ради, у зв'язку з недоотриманням коштів сільським бюджетом.

Таким чином, Луганською селищною радою в березні 2012 року укладено договір на користь суб'єкта недержавної форми власності з порушенням чинного законодавства, шляхом передачі суб'єкту господарювання ТОВ «Квант-АО» без відповідних правових підстав, що є порушенням вимог п. 1, 2 ст. 24, ст. 406 Господарського кодексу України.

Факт завдання збитків в результаті укладення договору неналежної форми також підтверджується висновком експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 6356/26 від 13.01.2014р.

Також, згідно акту Слов'янської ОДФІ № 28-26/34 від 07.04.2014, складеного за результатами ревізії селищного бюджету та ревізії фінансово-господарської діяльності Луганської селищної ради за період з 01.09.2008 по 31.01.2014, виявлено порушення п.1,2 ст. 24, ст. 137 ГК України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в частині того, що комунальне майно не може бути передано на баланс суб'єкта господарювання, який не відноситься до комунального сектора економіки за безвідплатним договором, оскільки об'єкти водопостачання комунальної форми власності можуть бути передані за договором оренди чи концесії.

З урахуванням вищевикладого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Артемівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської селищної ради, є обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір господарчого ведення майна, що належить до комунальної власності № 1 від 02.04.2012р. укладеного між Луганською селищною радою (84580, Донецька область, Артемівський район, смт. Луганське, вул. Артема, 5, код ЄДРПОУ 04341554) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант-АО" (84557, Донецька область, Артемівський район, с. Красне, вул. Нова, 15, код ЄДРПОУ 34433633).

3. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Квант-АО" (84557, Донецька область, Артемівський район, с. Красне, вул. Нова, 15, код ЄДРПОУ 34433633) на користь Державного бюджету Одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, Банк одержувача: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДР 38025409, № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімналцять) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 19.02.2015р.