Постанова

від 03.03.2015 по справі 904/6600/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2015 року Справа № 904/6600/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового зсідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: Василенко О.В., довіреність №б/н від 01.08.14, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2014 року у справі № 904/6600/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМС ГРУП", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь

про стягнення 219 915,01 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2014 року у справі № 904/6600/14 (суддя Первушин Ю.Ю.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМС ГРУП" 180 384, 00 грн. основного боргу, 13 466, 57 грн. пені, 4 302, 03 грн. 3% річних, 21762,17грн. інфляційне збільшення та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 398, 31 грн.

Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №660 від 30.05.2012 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, порушення ним вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, правом позивача стягнути пеню відповідно до п.7.5 договору та інфляційні, 3% річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

23.12.2014 року на виконання рішення господарського суду видано наказ.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Посилається на порушення судом ст.43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не врахував відсутність доказів позивача щодо надання відповідачу рахунку на оплату отриманого товару. Відповідач вважав, що строк оплати не настав, порушення зобов'язання відсутнє.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення без змін, скаргу - без задоволення.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку колегії суддів неявка у судове засідання скаржника не перешкоджає розгляду справи, оскільки наявні у справі докази дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного судового рішення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМС ГРУП" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (покупець) був укладений Договір поставки товару № 660 (далі - договір).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (товар). Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і строки поставки товару вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Датою поставки та моментом переходу права власності є дата підписання сторонами товаросупроводжувальної документації (п. 3.8 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що порядок та умови розрахунків по даному договору вказуються в специфікаціях до даного договору.

У випадку несвоєчасного здійснення рахунків по даному договору покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, від неоплаченої суми за кожен день прострочення (п.7.5 договору).

Судом першої інстанції встановлено, що 19.11.2012 року сторони погодили та підписали Специфікацію № 4 (додаток № 4 до договору №660 від 30.05.2012 року), відповідно до якої узгодили умови поставки товару згідно договору.

Загальна вартість товару, вказаного в Специфікації, складає 159 600,00 грн., з урахуванням ПДВ - 26 600,00 грн. Умови оплати по даній специфікації: Покупець проводить розрахунок шляхом переказування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 днів з моменту поставки товару та пред'явлення постачальником рахунку. Строк поставки товару по даному додатку: 20-60 днів після підписання сторонами даної специфікації та направлення заявки.

Дана Специфікація є невід'ємною частиною договору № 660 від 30.05.2012 року.

16.04.2013 року сторони погодили та підписали Специфікацію № 9 (додаток № 9 до договору №660 від 30.05.2012 року), відповідно до якої узгодили наступні умови поставки товару згідно Договору.

Загальна вартість товару, вказаного в Специфікації, складає 119 184,00 грн., з урахуванням ПДВ - 19 864,00 грн. Умови оплати по даній специфікації: Покупець проводить розрахунок шляхом переказування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 днів з моменту поставки товару та пред'явлення постачальником рахунку. Строк поставки товару по даному додатку: позиція №1 на протязі 20 днів , позиція №2 на протязі 60 днів після підписання сторонами даної специфікації та направлення заявки.

Дана Специфікація є невід'ємною частиною договору № 660 від 30.05.2012 року.

На виконання умов Договору та Специфікації позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 278 784, 00 грн., що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних №82 від 05.11.2013 року, №37 від 29.05.2013 року, №42 від 11.06.2013 року, копією довіреності № 7575 від 06.11.2013 року, копіями рахунків на оплату №86 від 05.11.2013 року, №39 від 29.05.2013 року, №44 від 11.06.2013 року.

Апелянт факт отримання товару не спростовує, як і не спростовує доказів часткової його оплати в розмірі 98 400,00 грн. (а.с.30).

З огляду на наведені вище обставини колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо неотримання ним рахунків на оплату та відсутності підстав для виконання зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегією суддів перевірено розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних втрат за період з 21.12.2013 року по 26.08.2014 року та 3% річних за період з 21.12.2013 року по 26.08.2014 року.

Вказаний розрахунок є вірним і стягнуті судом суми інфляційних втрат на загальну суму 21762,17 та 3% річних на загальну суму 4302,03 грн., слід визнати обґрунтованими.

Щодо доводів скаржника про неправомірне стягнення судом пені слід зазначити наступне:

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 13 466,57 грн. з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 21.12.2013 року по 26.08.2014 року та за більший період, ніж передбачено ст. 232 Господарського кодексу України (а.с. 10).

Однак сума нарахування пені за 6 місяців з дня, коли відповідач зобов'язаний був оплатити товар, становить більшу суму, ніж нарахована позивачем за період, що знаходиться пози межами 6 місяців.

Отже, підстави для зменшення суми пені та задоволення вимог апелянта відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2014 року у справі № 904/6600/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 13.03.2015 року.