Постанова

від 13.03.2015 по справі 525/614/14-а

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/614/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2015 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Сидоренко О.Г., з участю позивача за первинним позовом та третьої особи за позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_1 за первинним позовом ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, представника відповідача Миргородської міської ради Полтавської області та третьої особи виконавчого комітету Миргородської міської ради - Лисенка Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області об'єднану адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Миргородської міської ради Полтавської області, третя особа ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення Миргородської міської ради від 10.08.2012 року №115 «Про надання гр.ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3» та за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про встановлення наявності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень в частині прийняття рішення Миргородської міської ради від 10.08.2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3» та визнання частково нечинним та часткове скасування рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 11.12.2009 року №157 «Про внесення часткових змін до рішень виконкому «Про надання земельних ділянок у приватну власність та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян», -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_2 вбачається, що 18.10.2007 року він придбав житловий будинок по АДРЕСА_2, що розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м. Під час його проживання в даному будинку з'ясувалося, що фактично площа земельної ділянки, яка огороджена огорожею даного домогосподарства, є більшою від зазначеної у договорі на 264 кв.м. Як він дізнався від попереднього власника будинку ОСОБА_7, його матері ОСОБА_8, від якої він успадкував даний житловий будинок, рішенням від 19.11.1997 року надавалась у приватну власність земельна ділянка площею 864 кв.м для обслуговування житлового будинку. Дізнавшись про це, ОСОБА_2 вирішив приватизувати земельну ділянку в тому розмірі, який мала у користуванні попередня власниця, для чого звернувся з відповідною заявою до Миргородської міської ради. 11.12.2009 року рішенням 38 сесії п'ятого скликання «Про внесення часткових змін до рішень виконкому «Про надання земельних ділянок у приватну власність та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян» прийнято у фонд міської ради земельну ділянку площею 864 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_8 та передано безоплатно у його, ОСОБА_2 приватну власність земельну ділянку площею 864 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, а також надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вказану земельну ділянку.

ОСОБА_2 вважав, як вказує, що даного рішення достатньо для того, щоб правомірно користуватися зазначеною земельною ділянкою, а також у зв'язку з відсутністю достатніх коштів для замовлення технічної документації, він одразу не звернувся до землевпорядної організації. Звернувшись з даним рішенням до землевпорядної організації, йому було повідомлено, що існують деякі невідповідності в межах з сусіднім домоволодінням по АДРЕСА_3. Він звернувся до комісії Миргородської міської ради по вирішенню земельних спорів, де йому порадили звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_2 зазначає, що під час розгляду цивільної справи в Миргородському міськрайонному суді він дізнався про те, що ОСОБА_6, його сусідка по земельній ділянці, має в користуванні частину земельної ділянки, якою він користується ще з часу придбання ним житлового будинку по АДРЕСА_2. Фактично їй надано в користування земельну ділянку на підставі рішення Миргородської міської ради від 10.08.2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3». ОСОБА_1 продала будинковолодіння за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_6 27.07.2013 року, в договорі купівлі-продажу даного будинковолодіння вказана площа земельної ділянки 0,1000 га, кадастровий номер 5310900000:50:034:0184. Також, як вказує позивач ОСОБА_2, йому стало зрозуміло в ході розгляду справи в Миргородському міськрайонному суді, що вона має намір приватизувати земельну ділянку площею для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м та для ведення садівництва площею 93 кв.м за адресою АДРЕСА_3, хоча фактично земельна ділянка, яка знаходиться в неї в користуванні має меншу площу, а згідно збірного кадастрового плану, частина земельної ділянки, кадастровий номер якої 5310900000:50:034:0184, знаходиться на земельній ділянці, дозвіл на приватизацію якої надано йому, ОСОБА_2 Тобто, відповідач, як зазначено у позові, маючи на руках рішення Миргородської міської ради, яке фактично порушує його права на суміжну земельну ділянку, якою він користується та щодо якої йому надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, намагається довести, що він користується даною частиною земельної ділянки самовільно.

Посилаючись на вищевказані обставини, положення статей Цивільного та Земельного кодексів України та на те, що рішення Миргородської міської ради від 10.08.2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3» порушує його право користування земельною ділянкою та позбавляє можливості належним чином оформити своє право власності на земельну ділянку, якою він користується, позивач ОСОБА_2 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом, в якому просив скасувати рішення Миргородської міської ради від 10 серпня 2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3» (т.1 а.с.а.с.2-5).

18.03.2015 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Миргородської міської ради, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_6, з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_10 в м. Миргород Полтавської області помер її рідний брат ОСОБА_9. Після його смерті відкрилася спадщина і вона успадкувала житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_3 Полтавської області, які раніше належали її покійному брату ОСОБА_9 та знаходяться на земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області площею 1093 кв.м. ОСОБА_1 вказує, що реалізовуючи свої права власника, у липні 2012 року вона звернулась з письмовою заявою до Миргородської міської ради з приводу надання їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 1093 кв.м. Рішенням Миргородської міської ради від 10.08.2012 року №115 її заяву було задоволено та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 1093 кв.м та зобов'язано її подати технічну документацію міській раді для розгляду та затвердження у встановленому порядку. Вважає, що таке рішення органу місцевого самоврядування прийнято в межах його компетенції згідно положень Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про землеустрій» та Земельного кодексу України.

ОСОБА_1 у позові зазначає, що у березні 2014 року їй стало відомо, що третя особа за цим позовом ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом про скасування рішення Миргородської міської ради від 10 серпня 2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3». Вважає, що рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 11.12.2009 року №157 є частково не чинним і підлягає скасуванню, оскільки на підставі рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів від 31.05.1955 року №137 з вказаного часу та до дня смерті брата ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_10) в його користуванні перебувала земельна ділянка площею 1093 кв.м, про що зазначається і в технічних паспортах на житловий будинок АДРЕСА_3 в редакції 1987 року та 2012 року, ці ж відомості відображені і в інвентарних справах на домоволодіння №44, №46, №48 та по іншим адресам. ОСОБА_1 у позові вказує, що на підставі підробних документів і зокрема заяви ОСОБА_8 від 11.07.1997 року, яка не підписувалася її братом ОСОБА_9, у відсутність рішення органу місцевого самоврядування чи суду про вилучення із користування брата 264 кв.м землі, рішенням виконавчого комітету Миргородської міської ради від 24.10.1997 року №1133 та від 19.11.1997 року (про останнє, як вказує, їй стало відомо в березні 2014 року) із постійного користування брата було фактично викрадено 264 кв.м землі із тих 1093 кв.м, якими він користувався з 31.05.1955 року та додано їх до 600 кв.м, які перебували у користуванні ОСОБА_8 Як зазначає ОСОБА_1, зі змісту копії свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 07.09.2006 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_8 у своїй власності на день смерті мала жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 та розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м, а не площею 864 кв.м. Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 18.10.2007 року, ОСОБА_2 купив у сина ОСОБА_8 - ОСОБА_7 житловий будинок по АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці Миргородської міської ради площею 600 кв.м, що прямо вказано в договорі, а не площею 864 кв.м. Тобто, як вказує ОСОБА_1, купуючи житловий будинок у ОСОБА_7, ОСОБА_2 усвідомлював всі істотні умови договору, в т.ч. і відносно площі земельної ділянки в 600 кв.м. Пунктом 1 рішення Миргородської міської ради від 11.12.2009 року №157, тобто вже після смерті ОСОБА_8 (померла ІНФОРМАЦІЯ_11) земельна ділянка площею 864 кв.м за адресою АДРЕСА_2, яка не була в користуванні в такій площі, як вказує у позові ОСОБА_1, цю земельну ділянку прийнято у фонд міської ради. В цей же час, як зазначає у позові ОСОБА_1, станом на 11.12.2009 року її брат ОСОБА_9 був ще живий та мав у своєму користуванні 1093 кв.м, в т.ч. і ті 264 кв.м, які у 1997 році ніби-то додатково надавалися у користування ОСОБА_8 За життя ОСОБА_9 не звертався до Миргородської міської ради з заявою про відмову від користування 264 кв.м землі та прийняття її у фонд міської ради, відповідне рішення щодо такої відмови та прийняття 264 кв.м землі у фонд міської ради не приймалось, станом на 11.12.2009 року відсутні судові рішення, за якими у ОСОБА_9 із користування було вилучено та передано у фонд міської ради 264 кв.м землі. Також ОСОБА_1 вказує на невідповідності у п.3 рішення Миргородської міської ради від 11.12.2009 року №157 щодо прізвища позивача за первинним позовом (ОСОБА_2) та адреси місця його реєстрації і проживання.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач ОСОБА_1 у позові просила суд встановити наявність компетенції (повноважень) Миргородської міської ради як суб'єкта владних повноважень в частині прийняття рішення Миргородської міської ради від 10 серпня 2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3»; скасувати пункт перший рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 11 грудня 2009 року №157 «Про внесення часткових змін до рішень виконкому «Про надання земельних ділянок у приватну власність та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян» повністю в частині прийняття у фонд міської ради земельної ділянки площею 864 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, яка знаходилась в користуванні ОСОБА_8; скасувати пункт третій рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 11 грудня 2009 року №157 «Про внесення часткових змін до рішень виконкому «Про надання земельних ділянок у приватну власність та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян» в частині передачі безоплатно у власність ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 земельної ділянки площею 864 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т.2 а.с.а.с.38-42). В ході судового розгляду даної справи позивач ОСОБА_1 просила вирішити питання про стягнення судових витрат у справі (т.2 а.с.121).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01.04.2014 року до участі у справі за позовом ОСОБА_2 залучено в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_1 та прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області, а також об'єднано в одне провадження адміністративні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.64).

Після надходження даної об'єднаної справи до Великобагачанського районного суду, ухвалою суду від 12.06.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову залучено виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області (т.1 а.с.135-136).

В судових засіданнях позивач ОСОБА_2 (який є третьою особою за позовом ОСОБА_1) та його представник адвокат ОСОБА_10 (в судовому засіданні 12.08.2014 року та 05.09.2014 року) заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, в своїх поясненнях посилались на обставини, що викладені в позові і просили позовні вимоги ОСОБА_2 до Миргородської міської ради Полтавської області задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миргородської міської ради вважають безпідставними і в їх задоволенні просили відмовити.

Представник позивача та третьої особи за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги до Миргородської міської ради підтримав, підтримав обґрунтування позову та подані ним письмові пояснення у справі (т.1 а.с.а.с.225-232). В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просив відмовити, також просив стягнути з відповідача судові витрати по справі та витрати за оплату правової допомоги адвоката.

Представник відповідача за позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Миргородської міської ради Полтавської області та третьої особи виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області Лисенко Р.О. позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважає безпідставними і просив в задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_11 належним чином сповіщалися про день і час розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача та третьої особи ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_10, представника позивача та третьої особи ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3, представника відповідача Миргородської міської ради та третьої особи виконавчого комітету Миргородської міської ради Лисенка Р.О., дослідивши письмові докази по справі, надані особами, які беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, проаналізувавши всі докази в їх сукупності приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Миргородської міської ради необхідно відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_1 до Миргородської міської ради підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.11 КАС України).

Відповідно до загального правила ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Вихід за межі позовних вимог можливий лише у виключних випадках.

Згідно ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.

Між цим, за нормою ч.2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.09.2006 року, реєстровий №1163 на підставі заповіту, посвідченого Другою Миргородською державною нотаріальною конторою 04.12.1996 року та зареєстрованого в реєстрі за №5271, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_11 є ОСОБА_7. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: права власності на жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2, що розташовані на земельній ділянці площею 600 кв.м (а.с.62).

18 жовтня 2007 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_7 та ОСОБА_12 житловий будинок АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 600 кв.м, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 18.10.2007 року, реєстровий номер 7440, посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та Витягом з Державного реєстру правочинів від 18.10.2007 року (т.1 а.с.а.с.12-13,63). Власником даного житлового будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_2, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.12.2007 року (т.1 а.с.14).

11 грудня 2009 року рішенням 38 сесії 5 скликання Миргородської міської ради Полтавської області №157 «Про надання земельних ділянок у приватну власність та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян» прийнято у фонд міської ради земельну ділянку площею 864 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_8 (п.1) та передано безоплатно у власність ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 земельну ділянку площею 864 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (п.3). Також надано дозвіл громадянам, зазначених у п.1 цього рішення, на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вказану земельну ділянку та одержати у встановленому порядку державний акт на право власності на земельну ділянку (п.4) (т.1 а.с.15, т.2 а.с.38). У п.2 цього рішення вказано про те, що пункти 1 рішень виконавчого комітету міської ради «Про надання земельних ділянок у приватну власність» в частині передати безкоштовно у приватну власність громадян земельні ділянки площею: «864 кв.м по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_8 для будівництва і обслуговування жилого будинку» (ріш.№1228 від 19.11.1997 року) вважати такими, що втратили чинність.

Зі свідоцтва про смерть ОСОБА_9, виданого відділом ДРАЦС Миргородського міського районного управління юстиції вбачається, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_10 (т.1 а.с.43).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.06.2012 року, реєстровий №1201, на підставі ст.1262 ЦК України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 є його рідна сестра ОСОБА_1, 1928 р.н., яка проживає по АДРЕСА_1. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_3 на земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області (т.1 а.с.44). Власником даного житлового будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_1, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 26.06.2012 року (т.2 а.с.13).

Рішенням 22 сесії 6 скликання Миргородської міської ради Полтавської області №115 від 10 грудня 2012 року «Про надання гр.ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3» вирішено надати ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м, в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3; зобов'язано ОСОБА_1 подати технічну документацію міській раді для розгляду та затвердження у встановленому порядку (т.1 а.с.16; т.2 а.с.а.с.9-16).

Рішенням 25 сесії 6 скликання Миргородської міської ради Полтавської області №192 від 09 листопада 2012 року вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування гр. ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3, розроблену ПП «Земсервіс-Плюс»; надано в оренду терміном на 3 роки ОСОБА_1, яка проживає по АДРЕСА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м та земельну ділянку для ведення садівництва площею 149 кв.м за адресою АДРЕСА_3; зобов'язано ОСОБА_1 укласти з Миргородською міською радою договір оренди землі згідно з чинним законодавством; доручено відділу Держкомзему у місті Миргород забезпечити збереження документації із землеустрою в місцевому фонді документації із землеустрою (т.1 а.с.223). З даного рішення вбачається, що воно приймалося на підставі ряду положень ЗК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про землеустрій» та відповідно до фактичних меж землекористування та згідно заяви ОСОБА_1 (додані документи знаходяться на а.с.217,218,219,220,221,222 т.2). 11.04.2013 року між Миргородською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки №1463, згідно якого орендодавець надає на підставі рішення 25 сесії 6 скликання від 09.11.2012 року №192, а орендар приймає в строкове платне користування (три роки) земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Миргород для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 кадастровий номер 5310900000:50:034:0184 площею 1000 кв.м (т.1 а.с.а.с.212-216,217,218). В даному договорі оренди земельної ділянки не зазначені відомості про його державну реєстрацію.

З витягу з протоколу №23 засідання комісії по вирішенню земельних спорів від 30.05.2013 року та листа Миргородської міської ради від 06.06.2013 року вбачається, що на засіданні даної комісії, де був присутній в т.ч. ОСОБА_2, розглядались заяви ОСОБА_2 щодо меж земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. За результатами обговорення, з урахуванням наявних копій документів було сторонам запропоновано вирішити земельний спір, що виник по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 в добровільному порядку, у разі недосягнення згоди, вирішити спір в судовому порядку (т.1 а.с.а.с.17,18).

З копії технічного паспорту на жилий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_3 від 15.04.1987 року (оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні) на ім'я ОСОБА_9 вбачається, що у ньому зазначено місце розташування жилого будинку та господарських будівель та у розділі загальна площа земельної ділянки по фактичному використанню вказана дана площа 1093 кв.м. Також зазначено, що земельна ділянка площею 1093 кв.м надана на підставі рішення виконкому Миргородської міської ради народних депутатів 31.05.1955 року №137 (т.1 а.с.а.с.49-52). При огляді оригіналу даного технічного паспорту будь-яких виправлень, підтирань чи виправлень виявлено не було.

З копії технічного паспорту на жилий будинок по АДРЕСА_3 від 06.06.2012 року (оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні), виданого на ім'я ОСОБА_1 (спадкоємниці померлого ОСОБА_9) вбачається, що у ньому зазначено місце розташування жилого будинку та господарських будівель та у розділі загальна площа земельної ділянки - вказана площа 1093 кв.м. (т.1 а.с.а.с.53-56). При огляді оригіналу даного технічного паспорту будь-яких виправлень, підтирань чи виправлень виявлено не було.

З копії технічного паспорту на жилий будинок по АДРЕСА_2 від 10.10.2007 року (оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні), виданого на ім'я ОСОБА_2 (попередні власники ОСОБА_7 та ОСОБА_12) вбачається, що у ньому зазначено місце розташування жилого будинку та господарських будівель та у розділі загальна площа земельної ділянки - вказана площа 864 кв.м., у графі «під огородом» вказана площа 385 кв.м, у графі «по нормі» вказана площа 864 кв.м (т.1 а.с.а.с.9-11). Про те, під час огляду в судовому засіданні оригіналу даного технічного паспорту, який знаходиться у ОСОБА_2 було виявлено підмазування коректором у розділі «загальна площа (м.кв.), де вказана цифра «864», у графі «під огородом», де вказана цифра «385» та у графі «по нормі», де вказана цифра «864». Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_2, він цих підмазувань та будь-яких виправлень не робив і вони могли бути зроблені посадовими особами бюро технічної інвентаризації, де здійснювалось виготовлення технічного паспорта. Вбачається, що даний технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_2 датований 10.10.2007 року, а нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу цього жилого будинку укладений і нотаріально посвідчений 18.10.2007 року, в якому нотаріусом вказано про те, що житловий будинок АДРЕСА_2 розташований на земельній ділянці площею 600 (шістсот) кв.м (т.1 а.с.12).

З листа Миргородтехінвентаризація №609 від 19.09.2014 року вбачається, що в матеріалах інвентаризаційної справи на житловий будинок по АДРЕСА_2 міститься план земельної ділянки (доданий до даного листа (т.2 а.с.61). Загальний розмір земельної ділянки складає 600 кв.м, даний розмір не змінювався з 1955 року. Також, в матеріалах інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_2 не міститься будь-яких дозвільних документів, що свідчили б про збільшення розмірів земельної ділянки (т.2 а.с.60).

Як зазначає в обґрунтуванні свого позову ОСОБА_2, він 18.10.2007 року придбав житловий будинок по АДРЕСА_2, що розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м, а в подальшому від попереднього власника ОСОБА_7 дізнався про те, що його матері, ОСОБА_8, від якої той успадкував житловий будинок, рішенням від 19.11.1997 року надавалася у приватну власність земельна ділянка площею 864 кв., враховуючи, що 264 кв.м додатково їй надавалися рішенням від 24.10.1997 року №1133.

Рішенням виконавчого комітету Миргородської міської ради народних депутатів №1133 від 24.10.1997 року ОСОБА_8 надано додатково у постійне користування земельну ділянку площею 264 кв.м по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.6,7; т.2 а.с.55). Перед прийняттям даного рішення, 16.07.1997 року до виконкому Миргородської міської ради народних депутатів від ОСОБА_8, проживаючої по АДРЕСА_2 була подана заява про надання їй додатково земельної ділянки площею 264 кв.м по АДРЕСА_2 (т.2 а.с.а.с.2,54). На даній заяві мається рукописний запис «не заперечую»: ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 В подальшому, рішенням виконавчого комітету Миргородської міської ради №1228 від 19.11.1997 року передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 864 кв.м по АДРЕСА_4 гр. ОСОБА_8 для обслуговування житлового будинку (т.1 а.с.8, т.2 а.с.а.с.52,53,56). У п.2 цього рішення дозволено у встановленому порядку одержати Державний акт на право приватної власності на землю (т.1 а.с.8).

В ході розгляду справи було встановлено, що на земельну ділянку площею 864 кв.м по АДРЕСА_2, що була передана безкоштовно у приватну власність ОСОБА_8 для обслуговування житлового будинку згідно рішення виконкому Миргородської міської ради від 19.11.1997 року №1228 ОСОБА_8 за життя не отримувала державний акт на право приватної власності на землю.

У 2003 року гр-н ОСОБА_9 звертався до Миргородської міської ради щодо незаконної передачі ОСОБА_8 земельної ділянки площею 264 кв.м згідно вищевказаного рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради та припинення його землекористування без його згоди (т.1 а.с.а.с.57-60); 23.10.2003 року на ім'я ОСОБА_9 направлялась відповідь відділом земельних ресурсів про те, що у жовтні 2003 року було підготовлено проект рішення про внесення часткових змін у рішення виконкому №1133 від 24.10.1997 року та №1228 від 19.11.1997 року (т.1 а.с.61), однак фактично будь-які зміни в ці рішення виконавчого комітету згідно заяви ОСОБА_9 від 25.09.2003 року не вносились.

Предметом судового розгляду в Миргородському міськрайонному суді Полтавської області було рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради від 24.10.1997 року №1133 в частині надання додатково у постійне користування ОСОБА_8 земельної ділянки площею 264 кв.м по АДРЕСА_4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року (справа №541/700/14-а) постанову Миргородського міськрайонного суду від 12.06.2014 року скасовано в частині визнання не чинним та скасування рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 24.10.1997 року №1133 «Про індивідуальне землекористування» в частині надання додатково у постійне користування ОСОБА_8 земельної ділянки площею 264 кв.м по АДРЕСА_4. Прийнято іншу постанову, якою в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.а.с.208-211). Як вбачається з даної постанови суду апеляційної інстанції, доводи про те, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні ОСОБА_9 та без його згоди була вилучена у нього та надана в користування ОСОБА_8 є припущеннями та не ґрунтується на доказах, що містяться в матеріалах справи.

При розгляді об'єднаної адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за клопотанням ОСОБА_1 було призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДІ судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса (т.2 а.с.22).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №10819 від 26.11.2014 року з таблицями до неї, проведеної експертом Харківського НДІ судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса, рукописний запис «ОСОБА_9» у заяві від 16.07.1997 року від імені ОСОБА_8, розташований у рядку «Не заперечую» виконаний не ОСОБА_9, а іншою особою (т.2 а.с.а.с.71-75).

Отже, з урахуванням досліджених матеріалів справи та висновку даної судової експертизи вбачається, що за життя ОСОБА_9 як землекористувач не посвідчував у заяві ОСОБА_8 від 16.07.1997 року до виконкому Миргородської міської ради своєї згоди на передачу додатково ОСОБА_8 земельної ділянки площею 264 кв.м по АДРЕСА_4. Відомості про те, що у заяві ОСОБА_8 від 16.07.1997 року рукописний текст у рядку «не заперечую» виконаний не ОСОБА_9, а іншою особою було отримані при розгляді даної об'єднаної адміністративної справи і вбачаються з проведеної 26.11.2014 року судово-почеркознавчої експертизи і станом на липень 2014 року ці відомості не були відомі.

Згідно п.1 ч.1 ст.27 ЗК України (в редакції 1990 року), що діяла на час прийняття рішення виконкому Миргородської міської ради №1133 від 24.10.1997 року, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки. Відповідно до ч.1 ст.29 ЗК України (в редакції 1990 року), припинення права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної ради народних депутатів.

В матеріалах справи відсутні і стороною відповідача не надані рішення Миргородської міської ради про прийняття відмови від землекористування ОСОБА_9 щодо земельної ділянки площею 264 кв.м та про прийняття її у фонд Миргородської міської ради, в т.ч. і станом на 11.12.2009 року. ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_11, її спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 отримав 07.09.2006 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом на жилий будинок з надвірними побудовами, що розташований по АДРЕСА_2, на земельній ділянці площею 600 кв.м (т.1 а.с.62). ОСОБА_2 придбав згідно договору купівлі-продажу 18.10.2007 року даний жилий будинок з надвірними будівлями, що розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м; при цьому, у договорі вказано, що зміст ст.377 ЦК України сторонам за цим договором відомий. Пунктом другим рішення Миргородської міської ради від 11.12.2009 року №157 п.1 рішень виконавчого комітету міської ради «Про надання земельних ділянок у приватну власність» в частині безкоштовної передачі ОСОБА_8 земельної ділянки площею 864 кв.м в АДРЕСА_4 визнано такими, що втратили чинність.

Статтею 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення. Тобто, законодавством визначено, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

Отже, при таких наявних обставинах та матеріалах, у рішенні Миргородської міської ради від 11.12.2009 року №157«Про внесення часткових змін до рішень виконкому «Про надання земельних ділянок у приватну власність» та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян» не вказано правових підстав для передачі безоплатно у власність ОСОБА_2, який придбав у жовтні 2007 року житловий будинок по АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м, земельної ділянки площею 864 кв.м, розташовану в АДРЕСА_2.

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях, зокрема, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

За нормою ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. «а» ст.12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад є компетенцією Миргородської міської ради і згідно роз'ясненнями, що викладені у Рішенні Конституційного Суду України №10-рп/2010 від 01.04.2010 року (справа №1-6/2010), Миргородська міська рада Полтавської області у вданих спірних правовідносинах діє як суб'єкт владних повноважень.

Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19, ст.144 Конституції України, ст.25, ч.14 ст.46, частин 1,10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, частиною 10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Крім того, у п. 5 Рішення №7-рп/2009 від 16.04.2009 року Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Статтею 19 Закону України «Про землеустрій» визначена компетенція міської ради в сфері землеустрою. Згідно ст.22 цього Закону, землеустрій здійснюється, зокрема, на підставі рішень органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою. Положеннями ст.25 Закону України «Про землеустрій» визначається, що документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документація. Ця ж стаття визначає види документації із землеустрою.

Згідно ч.1 ст.155 ЗК України (в редакції 2001 року) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Отже, виходячи з вищевикладених обставин справи, того, що при розгляді даної справи об'єктивно встановлено, що за життя ОСОБА_9 не давав своєї згоди на вилучення з його користування земельної ділянки площею 264 кв.м із 1093 кв.м землі, якими він користувався з 31.05.1955 року (на підставі рішення виконкому Миргородської міської ради народних депутатів 31.05.1955 року №137, про що зазначено в технічній документації на домоволодіння по АДРЕСА_3 за 1987 рік), будь-які рішення Миргородської міської ради з приводу вилучення земельної ділянки у ОСОБА_9 та з приводу прийняття її у фонд міської ради відсутні, рукописний напис у заяві ОСОБА_8 від 16.07.1997 року до виконкому Миргородської міської ради згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №10819 від 26.11.2014 року виконаний не ОСОБА_9, а іншою особою, після смерті ОСОБА_8 її спадкоємець за заповітом ОСОБА_7 отримав 07.09.2006 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом на жилий будинок з надвірними побудовами, що розташований по АДРЕСА_2, що розташовані на земельній ділянці площею 600 кв.м і ОСОБА_2 придбав згідно договору купівлі-продажу 18.10.2007 року даний жилий будинок з надвірними будівлями, що розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м; при цьому, у договорі вказано, що зміст ст.377 ЦК України сторонам за цим договором відомий, а з доказів, що надані ОСОБА_1 вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 Полтавської області, де попереднім власником був ОСОБА_9, йому належало право користування земельною ділянкою площею 1093 кв.м (згідно наявної технічної документації на домоволодіння), ОСОБА_1 для прийняття рішення Миргородської міської ради №115 від 10.08.2012 року були надані документи щодо отримання спадщини у встановленому порядку після смерті ОСОБА_9 (т.2 а.с.а.с.10-16), виходячи з доказів, що надані сторонами у справі, відповідно, не вбачається підстав для скасування рішення Миргородської міської ради від 10.08.2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3». З урахуванням цих вказаних і встановлених обставин при розгляді даної адміністративної справи, виходячи також і з положень п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 12,35,40,118,121,155 ЗК України (в редакції 2001 року) та ст.ст.19,22,25 Закону України «Про землеустрій», а також положень п.6 ч.4 ст.105 КАС України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, вбачаються підстави для встановлення наявності компетенції (повноважень) Миргородської міської ради як суб'єкта владних повноважень в частині прийняття рішення Миргородської міської ради від 10 серпня 2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3», скасування пункту першого рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 11 грудня 2009 року №157 «Про внесення часткових змін до рішень виконкому «Про надання земельних ділянок у приватну власність та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян» повністю в частині прийняття у фонд міської ради земельної ділянки площею 864 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, яка знаходилась в користуванні ОСОБА_8 та скасування пункту третього рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 11 грудня 2009 року №157 «Про внесення часткових змін до рішень виконкому «Про надання земельних ділянок у приватну власність та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян» в частині передачі безоплатно у власність ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 земельної ділянки площею 864 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

З огляду на встановлені обставини справи, обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з сукупності досліджених матеріалів справи суд вважає, що посилання ОСОБА_1 на те, що у оскаржуваному нею рішенні Миргородської міської ради від 11.12.2009 року №157 прізвище ОСОБА_2 вказано не за його паспортними даними (як зазначається у позовній заяві), а також вказано місце його проживання, яке не відповідає паспортним даним, не можуть бути самі по собі підставами для скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

З урахуванням встановлених обставин звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до суду саме з адміністративними позовами до Миргородської міської ради Полтавської області як суб'єкта владних повноважень, з огляду на положення ст.ст.99,100 КАС України суд не вбачає підстав для залишення позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без розгляду, про що сторонами у справі подавались відповідні письмові заяви.

Згідно ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 та п.3 ч.3 ст.87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу та витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до Миргородського міськрайонного суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 73 грн.08 коп. (т.1 а.с.37), що підтверджено документально. Також, ОСОБА_1 здійснила оплату проведеної по справі судово-почеркознавчої експертизи №10819 від 26.11.2014 року в сумі 3690 грн., що підтверджується копією квитанції про оплату даної експертизи ОСОБА_1 від 16.10.2014 року №2440.481.1 (т.2 а.с.67) та про що вказано у супровідному листі до даної експертизи від 26.11.2014 року (т.2 а.с.70). Отже, виходячи з положень п.1 та п.3 ч.3 ст.87 КАС України, ст.ст. 92,94 КАС України та того, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Миргородської міської ради задоволені, вищевказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 - Миргородської міської ради Полтавської області.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч.2 цієї статті).

З ордеру №73 від 24.07.2014 року про надання правової допомоги та Договору №73 про надання правової допомоги від 24.07.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 на підставі даного договору, уклала з адвокатом ОСОБА_3 дану угоду (договір), згідно якого адвокат ОСОБА_3 приймає участь на її стороні як представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у розгляді Великобагачанським районним судом Полтавської області справи за позовом ОСОБА_2 до Миргородської міської ради про визнання недійсним рішення Миргородської міської ради від 10 серпня 2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3» та за її адміністративним позовом як третьої особи як представник вказаного позивача до Миргородської міської ради про встановлення компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень в частині прийняття вказаного рішення з усіма правами представника, передбаченими ст.59 КАС України (т.1 а.с.а.с.203,204,205). В п.2 даного Договору вказано, що ОСОБА_1 доручає ОСОБА_3 бути її представником у розгляді вказаним вище судом зазначеної справи та виплачує ОСОБА_3 гонорар в сумі 2000 грн. за здійснення такого представництва (т.1 а.с.203).

З квитанції б/н від 10.12.2014 року адвоката ОСОБА_3 вбачається, що ним прийнято від ОСОБА_1 за участь в судовому засіданні в якості представника кошти в сумі 2000 грн. (т.2 а.с.129).

З довідки-розрахунку витраченого часу по наданню правової допомоги ОСОБА_1 та граничної суми гонорару, що підписаний адвокатом ОСОБА_3 (т.2 а.с.130) вбачається, що адвокатом ОСОБА_3 було надано по представництву інтересів ОСОБА_1 правову допомогу такого характеру: - ознайомлення з обставинами справи, документами, матеріалами справи, проведення консультації клієнта, складання договору, розрахунку витраченого часу, квитанції, на що затрачено 3 години; складання письмової заяви для ОСОБА_1 від 06.06.2014 року, на що витрачено 1 годину; складання письмового пояснення на 8 аркушах, на що витрачено 2 години; складання заяви про витребування доказів від 05 вересня 2014 року, на що затрачено 15 хвилин; складання заяви про призначення почеркознавчої експертизи, на що затрачено 30 хвилин; участь в судовому засіданні: 05 вересня 2014 року з 13-52 год. до 15-20 год., на що затрачено 1 год.27 хв., 06.03.2015 року з 11 год. до 12-42 год. Всього адвокатом ОСОБА_3, як вказується, затрачено 10 годин. З матеріалів об'єднаної адміністративної справи вбачається, що судові засідання, в яких брав участь адвокат ОСОБА_3 до постановлення рішення у справі (07.03.2015 року) відбувалися: 12.08.2014 року (тривалість - 2 год. 34 хв.); 05.09.2014 року (тривалість - 1 година 28 хв.); 06.03.2015 року (тривалість 2 год. 25 хв.) (т.1 а.с.а.с.234-237, т.2 а.с.а.с.24-27,132-135).

Отже, виходячи з вищевикладеного, з урахуванням обсягу наданої правової допомоги та в своїй сукупності витрати ОСОБА_1 на оплату правової допомоги адвоката ОСОБА_3 в сумі 2000 грн. підтверджуються документально та не суперечать положенням ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, тому, підлягають стягненню з відповідача у справі Миргородської міської ради Полтавської області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19,140,144 Конституції України, ст.ст.12,26,42,59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. «а» ст.12, ст.ст. 35,40,118,121,ч.1 ст.155 Земельного Кодексу України (в редакції 2001 року), ст.377 ЦК, Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), ст.ст. 8,9,10-11,69,70,71,86,87,90,92,94,158-159,160-163,167,186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Миргородської міської ради Полтавської області, третя особа ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про скасування рішення Миргородської міської ради від 10 серпня 2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3» відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миргородської міської ради Полтавської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_6 та виконавчий комітет Миргородської міської ради Полтавської області про встановлення наявності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень в частині прийняття рішення Миргородської міської ради від 10 серпня 2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3», про визнання частково нечинним та часткове скасування рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 11 грудня 2009 року №157 «Про внесення часткових змін до рішень виконкому «Про надання земельних ділянок у приватну власність та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян» задовольнити.

Встановити наявність компетенції (повноважень) Миргородської міської ради як суб'єкта владних повноважень в частині прийняття рішення Миргородської міської ради від 10 серпня 2012 року №115 «Про надання гр. ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 1093 кв.м., в тому числі: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 1000 кв.м. та для ведення садівництва площею 93 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3».

Скасувати пункт перший рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 11 грудня 2009 року №157 «Про внесення часткових змін до рішень виконкому «Про надання земельних ділянок у приватну власність та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян» повністю в частині прийняття у фонд міської ради земельної ділянки площею 864 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, яка знаходилась в користуванні ОСОБА_8.

Скасувати пункт третій рішення Миргородської міської ради Полтавської області від 11 грудня 2009 року №157 «Про внесення часткових змін до рішень виконкому «Про надання земельних ділянок у приватну власність та безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян» в частині передачі безоплатно у власність ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 земельної ділянки площею 864 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнути з Миргородської міської ради Полтавської області (37600, м. Миргород Полтавської області, вулиця Незалежності, 17) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, жит. АДРЕСА_1 судові витрати по справі: (сплачений судовий збір) у розмірі 73 грн.08 коп., 3690 грн. витрат за проведення у справі судово-почеркознавчої експертизи №10819 від 26.11.2014 року та 2000 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 12 березня 2015 року.

Суддя