Ухвала

від 04.03.2015 по справі 910/3460/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 березня 2015 року Справа № 910/3460/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСеліваненка В.П., суддів:Вовка І.В., Грека Б.М., Стратієнко Л.В., Черкащенка М.М., розглянувши заявузаступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 13.11.2014 у справі№ 910/3460/14 за позовомзаступника прокурора міста Києва до: 1. Київської міської ради; 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста-І", 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Кафі Кафікаф" провизнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсними договорів,

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста-І", товариства з обмеженою відповідальністю "Кафі Кафікаф" про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсними договорів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі № 910/3460/14 позовні вимоги заступника прокурора міста Києва задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 06.12.2007 № 1403/4236 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Веста-І" земельної ділянки для будівництва офісно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземною автостоянкою у пров. Киянівському, 12-а у Шевченківському районі м. Києва"; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.02.2008, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Компанія "Веста-І", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І., зареєстрований в реєстрі за № 796, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 26.02.2008 № 91-6-00754 у книзі записів державної реєстрації договорів; визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 22.05.2013 № 500/9557 "Про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки у пров. Киянівському, 12-а у Шевченківському районі м. Києва від 26.02.2008 № 91-6-00754"; визнано недійсним договір про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.07.2013, укладений Київською міською радою, ТОВ "Компанія "Веста-І" та ТОВ "Кафі Кафікаф", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І., зареєстрований у реєстрі за № 318, зареєстрований Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15.07.2013 за № МЗК-1-0009.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позову заступнику прокурора міста Києва відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 залишено без змін.

Заступник Генерального прокурора України звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.11.2014 у справі № 910/3460/14, в якій просить зазначену постанову та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 скасувати і прийняти нове рішення, яким рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 залишити в силі.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 06.11.2012 у справі № 51/520 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Заявником не пропущено строку подання заяви про перегляд судового рішення господарського суду, передбаченого статтею 111 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 13.11.2014 у справі № 910/3460/14, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених обставин справи стосовно того, що земельна ділянка відноситься до категорії земель історико-культурного призначення місцевого значення і частина спірної земельної ділянки перебуває у межах охоронної зони об'єкта всесвітньої спадщини: "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра", погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про: визнання незаконним та скасування рішення про передачу другому відповідачу земельної ділянки для будівництва офісно-житлового комплексу з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземною автостоянкою; визнання незаконним та скасування рішення про поновлення та внесення змін до договору оренди; визнання недійсним договору оренди; визнання недійсним договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Водночас приймаючи постанову від 06.11.2012 у справі № 51/520 та вирішуючи спір у подібних правовідносинах, за аналогічного матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, суд касаційної інстанції дійшов протилежних правових висновків, погодившись з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для: визнання недійсним з моменту прийняття рішення ради про передачу другому відповідачу земельних ділянок для реконструкції житлових будинків та будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгами; визнання недійсним з моменту прийняття рішення ради про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок; визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок; визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки; зобов'язання першого відповідача повернути у комунальну власність територіальної громади земельну ділянку. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених апеляційним господарським судом обставин справи стосовно того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення та входить в ансамбль Софійського собору, який внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, у зв'язку з чим всі перетворення в охоронній зоні мають відбуватися у відповідності до Конвенції про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини, до якої Україна приєдналася у жовтні 1988 року відповідно до Указу Президії Верховної ради Української РСР "Про ратифікацію Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини" № 6673 від 04.10.1988.

З огляду на викладене судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні і ті ж самі норми матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Допустити справу № 910/3460/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя В. Селіваненко Судді І. Вовк Б. Грек Л. Стратієнко М. Черкащенко