Ухвала

від 06.03.2015 по справі 911/1091/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"06" березня 2015 р. Справа № 911/1091/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш"

до відповідачів Приватного підприємства "Будівельний транспортний сервіс"

про стягнення 776 010,95грн

Суддя Ейвазова А.Р.

Представники сторін:

від позивача - Константинов О.П. (довіреність №1050/11/14 від 20.11.2014), Недотопа М.М. (довіреність № 01/01/15 від 09.01.2015);

від відповідача - не з'явився;

від ВДВС - Міщенко Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 16.05.2014 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (далі - ТОВ з ІІ "Юромаш") та вирішено стягнути на його користь з Приватного підприємства "Будівельний транспортний сервіс" (далі - ПП "Будівельний транспортний сервіс"):

- 665 000,00грн основної заборгованості;

- 52 011,62грн пені;

- 9 000,00грн інфляційних втрат;

- 49 999,33грн процентів;

- 15 520,22грн витрат на сплату судового збору (а.с.86-93).

02.06.2014 на виконання рішення у даній справі видано наказ ( а.с. 101).

29.01.2015 до господарського суду Київської області надійшла скарга ТОВ з ІІ "Юромаш" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Києво - Святошинського районного управління юстиції (далі - ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, орган ДВС) щодо виконання рішення у справі №911/1091/14 на підставі наказу господарського суду Київської області від 02.06.2014, виданого на його виконання.

У поданій скарзі, ТОВ з ІІ "Юромаш" посилається на не здійснення у відповідному виконавчому провадженні дій, направлених на виконання рішення суду на підставі виданого наказу та просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність начальника ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області Вовченка О.В. щодо розгляду скарги на бездіяльність головного державного виконавця Міщенка Л.М. у виконавчому провадженні 43740921;

- визнати неправомірною бездіяльність ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області під час виконання наказу господарського суду Київської області від 02.06.2014 у справі №911/1091/14 про стягнення з ПП "Будівельний транспортний сервіс" на користь ТОВ з ІІ "Юромаш" 791 531,17грн в рамках виконавчого провадження №43740921;

- зобов'язати ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області усунути допущені порушення діючого законодавства в рамках виконавчого провадження №43740921;

- зобов'язати ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області вжити, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», заходів примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 02.06.2014 у справі №911/1091/14, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії в рамках виконавчого провадження №43740921;

- зобов'язати ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження в рамках виконавчого провадження №43740921 (а.с.102-108).

06.03.2015 позивачем подано до суду заяву про відмову від вимог скарги в частині зобов'язання ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області накласти арешт на майно та кошти боржника (а.с.175).

ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області в запереченнях на скаргу просив відмовити у її задоволенні у повному обсязі, посилаючись на безпідставність скарги та вчинення дій при виконанні рішення на підставі виданого наказу відповідно до закону, у межах повноважень, наданих державному виконавцю.

Боржник у справі - ПП "Будівельний транспортний сервіс" письмових пояснень по суті скарги не надав; представник боржника в судове засідання не з'явився.

Оскільки відповідач отримав копію ухвали про прийняття до розгляду скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.155-156), однак, в судове засідання не з'явився, розгляд поданої скарги здійснено за відсутності його представника.

Так, в силу ч.2 ст.121 2 ГПК України, неявка боржника не є перешкодою до розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника скаржника, заперечення органу ДВС, суд вважає вимоги скарги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду скарги у даній справі встановлено наступні обставини.

За наказом, виданий на виконання рішення у даній справі, за заявою позивача постановою від 06.06.2014 ВДВС Києво-Святошинського РУЮ відкрито виконавче провадження №43740921 (щодо стягнення з ПП "Будівельний транспортний сервіс" 791 531,17грн) (а.с.101,126-127,182-).

03.11.2014 відповідне виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №44867919 , про що прийнято постанову органом ДВС (а.с.179).

12.01.2015 державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського РУЮ винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 79 153,11грн (а.с.167-168).

Скаржник вважає, що державний виконавець допустив бездіяльність, виконуючи відповідне рішення суду на підставі виданого наказу, оскільки не розглянув його клопотання, включене до тексту заяви про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту на майно та кошти боржника, а також не оголосив заборону на його відчуження. Крім того, як стверджував скаржник, органом ДВС не розглянуте аналогічне його клопотання, подане 16.06.2014.

ВДВС Києво-Святошинського РУЮ заперечуючи проти доводів скаржника у відповідній частині вказує, що ним вжито заходів щодо виконання рішення суду, зокрема зроблено запити у Відділ Держземагенства у Києво-Святошинському р-ні, Лісниківської сільської ради, МРЕВ Києво-Святошинського р-ну, Головного управління Держкомзему у Київській області щодо наявності майна боржника, а саме - нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, поточних рахунків, адресу реєстрації боржника (а.с.183).

Рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", що визначено ст.115 ГПК України.

В силу ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження», ст. 1 якого встановлено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Вимоги відповідного закону щодо здійснення виконання рішень у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, є реалізацією одного з принципів діяльності органів влади, визначеного ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Так, відповідно до ч.2 цієї норми, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і відповідним Законом.

Для здійснення заходів з виконання рішення суду, державний виконавець користується обсягом прав, визначених ч.3 ст.11 Закону, зокрема має право:

- одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

В силу ч. 3 ст. 19 Закону, у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом ; за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно п. 4.1.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 (далі - Інструкція), якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання .

Заходи примусового виконання рішень визначені ст.32 Закону, відповідно до якої такими заходами, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; особливості такого заходу та порядок його здійснення щодо юридичної особи визначені спеціальними нормами Закону - нормами його глав 4,5.

Як встановлено судом, у поданій до ВДВС Києво-Святошинського РУЮ заяві про відкриття виконавчого провадження 03.06.2014 (а.с.117) позивач просив накласти арешти та кошти боржника та повідомив відомі позивачу номери рахунків боржника у банках.

Крім того, 16.06.2014 позивачем подано до ВДВС Києво-Святошинського РУЮ клопотання про вжиття заходів примусового виконання рішення, відповідно до якої стягувач просив ВДВС Києво-Святошинського РУЮ:

- вжити заходів для своєчасного і повного виконання рішення у справі №911/1091/14;

- винести постанову про арешт коштів боржника та надіслати її банкам;

- винести постанову про арешт майна боржника та оголосити заборону на його відчуження;

- повідомити стягувача про результати розгляду вказаного клопотання та вжиті заходи (а.с.120)-121).

Разом з тим, в порушення вимог вищевказаних норм, державним виконавцем не розглянуте клопотання про накладення арешту на майно та кошти боржника при відкритті виконавчого провадження, а також, в порушення вимог ст.27 Закону, не розпочато примусове виконання рішення на наступний день після закінчення строку на добровільне виконання рішення суду.

Таким чином, допущено бездіяльність при виконанні рішення у даній справі на підставі виданого наказу, у зв'язку з чим є обґрунтованими вимоги скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності під час виконання рішення у даній справі.

В силу ч.2 ст.30 Закону, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, за виключення виконання рішення немайнового характеру; строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження, виконавче провадження, відкрите за наказом, виданим на виконання рішення у даній справі, відповідно до постанови від 03.11.2014 приєднано до зведеного виконавчого провадження, таким чином строк для проведення виконавчих дій з виконання рішення на даний час не порушено.

Як свідчать матеріали виконавчого провадження органом ДВС на даний час проведено ряд виконавчих дій, направлених на виконання рішення суду, яке виконується у складі зведеного виконавчого провадження, у т.ч. накладено арешт на кошти боржника постановами від 12.01.2015, 13.02.2015, чим усунуті допущені порушення, у зв'язку з чим скарга в частині зобов'язання усунути порушення не підлягає задоволенню.

Також, як свідчать матеріали зведеного виконавчого провадження, у виконавчому провадженні №46310499, у складі якого здійснюється виконання рішення у даній справі. державний виконавець звернувся з запитами до Відділу Держземагенства у Києво-Святошинському району, Лісниківської сільської ради, МРЕВ Києво-Святошинського р-ну, Головного управління Держкомзему у Київській області щодо наявності майна боржника, а саме - нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, поточних рахунків, адресу реєстрації боржника (а.с.183-188), а витребував інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.184) та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.185).

При цьому, оскільки скаржник відмовився від вимог скарги в частині зобов'язання накласти арешт на майно та кошти, провадження за скаргою у відповідній частині підлягає припиненню.

Є обґрунтованими і вимоги скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності начальника ВДВС Києво-Святошинського РУЮ щодо розгляду скарги боржника №1178/12/14 від 23.12.2014 (а.с.113), яка направлена органу ДВС 24.12.2014, про що свідчить фіскальний чек №7260 від 24.12.2014 та опис вкладення у цінний лист №0101303658573 (а.с.145-146).

Як свідчить інформація з офіційного сайту «Укрпошти», відправлення за №0101303658573 вручено одержувачу 31.12.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

В силу ч.8 ст.82 Закону, скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження; за результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову.

В якості доказів розгляду відповідної скарги суду надано копію листа органу ДВС за вих. №165-9 від 16.01.2015, адресованого ТОВ з ІІ «Юромаш» у якому, у т.ч. на вищевказану скаргу, повідомлено про вчинені виконавчі дії під час виконання рішення у цій справі на підставі наказу, а також у зведеному виконавчому провадженні (а.с.190).

Між тим, доказів направлення такої відповіді ТОВ з ІІ «Юромаш» суду не надано, а представники ТОВ з ІІ «Юромаш» заперечували, що така відповідь їм надходила.

Однак, в силу ст.34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що не здійснено органом ДВС,

Також слід зазначити, що відповідна відповідь, навіть у разі надання доказів її направлення стягувачу, не може бути прийнята судом як доказ розгляду скарги, оскільки за її результатами, як передбачено ч.8 ст.82 Закону, начальником відділу мав винести постанову про її задоволення чи відмову, доказів прийняття якої не надано.

При цьому, за змістом ч.8 ст.82 Закону, лише скарги подані без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Разом з тим, скарга стягувачем подана у письмовій формі і містить всі відомості, визначені ч.6 ст.82 Закону, а саме:

- найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

- повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце місцезнаходження, а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження - стягувача;

- реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

- зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено;

- викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

- підпис представника стягувача - скаржника із зазначенням дати скарги.

Таким чином, у начальника органу ДВС не було підстав розглядати відповідну скаргу в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».

Вимоги скарги в частині зобов'язання ВДВС Києво-Святошинського РУЮ вжити заходів з примусового виконання рішення у цій справі на підставі виданого наказу, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», неупереджено, своєчасно і у повному обсязі не можуть бути задоволені, оскільки ч.1 ст.11 Закону вже зобов'язує державного виконавця це здійснювати.

Так, згідно ч. 1 ст.11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, вимоги скарги у відповідній частині не конкретизують дій, які суд має зобов'язати державного виконавця здійснити, а на даний час не відомо чи будуть у подальшому відповідні вимоги порушені державним виконавцем.

Розглядаючи вимоги поданої скарги, судом визнано причину пропуску строку для подання цієї скарги поважними та відновлено відповідний строк з наступних підстав.

Як вбачається з положень ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Так, як свідчать матеріали поданої скарги, скаржник неодноразово звертався з вимогою про надання інформації щодо виконання рішення суду та вчинених виконавчих дій, однак, відповіді на свої звернення не отримав, що не спростовано органом ДВС.

З огляду на вказане, суд вважає поважними причини пропуску строку на оскарження бездіяльності органу ДВС щодо виконання рішення у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.53, 80, 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Відновити Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» строк, встановлений для подання скарги на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції.

2. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції задовольнити частково.

3. Визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Вовченка О.В. щодо розгляду скарги №1178/12/14 від 23.12.2014 на бездіяльність головного державного виконавця Міщенко Л.М. у виконавчому провадженні №43740921.

4. Визнати неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції під час виконання наказу господарського суду Київської області від 02.06.2014 у справі №911/1091/14 про стягнення з ПП "Будівельний транспортний сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" 791 531,17грн в рамках виконавчого провадження №43740921.

5. Припинити провадження в частині вимог щодо зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження в рамках виконавчого провадження №43740921.

6. У задоволенні вимог скарги в іншій частини відмовити.

7. Копію ухвалу направити сторонам та у Відділ державної виконавчої служби Києво - Святошинського районного управління юстиції рекомендованою кореспонденцією.

Суддя А.Р. Ейвазова