Ухвала

від 17.12.2014 по справі п/811/4336/14,,

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

про відмову у скасуванні заходів забезпечення адміністративного позову

17 грудня 2014 року справа № П/811/4336/14,,

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши клопотання відповідачів про скасування заходів забезпечення позову у справі

за позовомОСОБА_1 до відповідача 1 відповідача 2 треті особи Міністерства охорони здоров'я України Державної служби України з лікарських засобів ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Валартін фарма» провизнання протиправними та скасування наказу та розпорядження, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Державної служби України з лікарських засобів, 3-я особа на стороні відповідачів ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України», 3-я особа на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Валартін фарма про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.12.2014 року № 914 «Про тимчасову заборону застосування лікарського засобу», яким тимчасово заборонено застосування лікарського засобу Альфапег® Пегінтерферон альфа-2b (ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 80 мкг, 100 мкг, 120 мкг або 150 мкг у флаконах № 1 в комплекті з розчинником (вода для ін'єкцій), заявник ТОВ «Валартін фарма», країна заявника Україна, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н, с.Чайки, виробник ТОВ «Науково-виробнича компанія «Інтерфармбіотек», країна виробника Україна, м.Київ, номер реєстраційного посвідчення 886/12-300200000 № 777, наказ МОЗ України з реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів від 05.10.2012 позиція 1, додаток 1, дата закінчення реєстрації 05.10.2017 року) шляхом припинення дії реєстраційного посвідчення без повернення збору за державну реєстрацію, та розпорядження Державної служби України з лікарських засобів № 22467-1.3/2.0/17-14 від 04.12.2014 р. про заборону реалізації та застосування лікарського засобу Альфапег® Пегінтерферон альфа-2b (ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 80 мкг, 100 мкг, 120 мкг або 150 мкг у флаконах № 1 в комплекті з розчинником (вода для ін'єкцій).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.12.2014 року №914 «Про тимчасову заборону застосування лікарського засобу» та Розпорядження Державної служби України з лікарських засобів № 22467-1.3/2.0/17-14 від 04.12.2014 р. про заборону реалізації та застосування лікарського засобу Альфапег® Пегінтерферон альфа-2Ь (ліофілізат для розчину для ін'єкцій по 80 мкг, 100 мкг, 120 мкг або 150 мкг у флаконах № 1 в комплекті з розчинником (вода для ін'єкцій), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

16.12.2014 року Міністерство охорони здоров'я України подало до суду заяву про скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

17.12.2014 року Державна служба України з лікарських засобів подала до суду заяву про скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

В обґрунтування заяв відповідачі посилаються на те, що прийнятою ухвалою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд без з'ясування безпечності та якості лікарського засобу Альфапег® Пегінтерферон альфа-2b фактично допустив його в обіг на території України та ухвалив рішення без розгляду справи по суті.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, заяви Міністерства охорони здоров'я України та Державної служби України з лікарських засобів про скасування заходів забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати обставини зазначені в статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищезазначеною процесуальною нормою визначено, що суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача, тобто покликані гарантувати виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008 року Пленум надав роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачу встановлено діагноз хронічний гепатит С, генотип 3а.

Суд зазначає, що вірусний гепатит С - це небезпечна антропонозна вірусна інфекція з умовної групи трансфузійних гепатитів, що характеризується ураженням печінки, безжовтяничну, легким і середньотяжким перебігом в гострій фазі і частою схильністю до хронізації, розвитку цирозів печінкиі первинних гепатокарціном.

Вірус гепатиту С має близько 100 підтипів та високий ризик розвитку невиліковних захворювань печінки. Особливе соціальне значення мають гепатит С, перенесення вірусу якого здійснюється через кров або інші біологічні рідини хворої людини.

Тому, щоби уникнути тяжких ускладнень захворювання, неправильних інтерпретацій лабораторних показників та отримати позитивний результат лікування слід обов'язково проходити безперервний та повний курс лікування.

Несвоєчасне, неповне або часткове лікування даного захворювання може призвести до тяжких наслідків здоров'я чи летального результату.

Від проходження такого курсу лікування залежить життя людини.

Так, позивачу лікарем ОСОБА_3 для лікування захворювання призначено лікарський засіб Альфапег® Пегінтерферон альфа-2b.

У своїх поясненнях позивач відзначав, що після прийняття Альфапег® Пегінтерферон альфа-2b відчуває терапевтичний ефект та покращення самопочуття.

З виписки лікаря ОСОБА_3 вбачається, що відмічається позитивна переносимість терапії, що проводиться препаратом Альфапег® Пегінтерферон альфа-2b та Ливел (рибавірин).

Суд звертає увагу на те, що в системному зв'язку судової практики і застосування законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності труднощів виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дії суду по забезпечені позову спрямовані на вжиття заходів не тільки щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача по справі, які гарантують виконання рішення суду в разі його задоволення але і права на охорону здоров'я та життя.

Суд зазначає, що хворий (пацієнт) наділений значним обсягом прав та закріпленими процесуально гарантіями для реалізації цих можливостей.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд насамперед свою увагу звертає на ключовому праві людини - праві на життя, без якого всі інші можливості втрачають своє значення.

За ст. 2 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950) (далі - Конвенція) кожен має право на життя, яке охороняється законом.

Українське законодавство закріплює невід'ємне право людини на життя, що гарантоване у ст. 27 Конституції України та ст. 281 Цивільного кодексу України, а також обов'язок держави - захищати життя людини.

Нормами статті 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 6 березня 2008 року зазначено, що судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд критично ставиться до тверджень відповідачів про те, що суд ухвалою про забезпечення позову фактично задовольнив позовні вимоги та не приймає їх до уваги, оскільки предметом розгляду даної справи є законність оскаржуваних наказу та розпорядження.

Саме під час розгляду справи по суті, суд надає оскаржуваним документам оцінку щодо відповідності нормами статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2013 р. №637 затверджено державну цільову соціальну програму профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів на період до 2016 року (далі - Державна програма).

У вищезазначеній програмі зазначено, що надзвичайно складна ситуація спостерігається із захворюванням на вірусний гепатит С, проти якого не існує вакцини і для якого притаманний безсимптомний (безжовтяничний) перебіг з подальшим розвитком хронічного процесу у більш як 80 відсотків пацієнтів.

У зв'язку з особливостями клінічного перебігу, відсутністю специфічної профілактики, високим хроніогенним потенціалом вірусу рівень захворюваності на гепатит С постійно підвищується, кількість летальних випадків внаслідок ускладнень, спричинених цим захворюванням (цироз та первинний рак печінки), збільшується.

Таким чином суд дійшов висновку, що в даному випадку негативні наслідки в разі не застосування такого забезпечення превалюють над імовірним позитивним ефектом. Суд ухвалою про забезпечення позову уникнув ризики погіршення здоров'я та настання тяжких ускладнень осіб, що вживають даний лікарський засіб.

Суд зазначає, що підставою для скасування заходів забезпечення адміністративного позову може бути спростування обставин, на підставі яких були вжиті ці заходи.

Так, відповідачами не надано суду доказів того, що лікарський засіб Альфапег® Пегінтерферон альфа-2b є небезпечним для життя чи здоров'я людини. Вилучення з обігу Альфапег® Пегінтерферон альфа-2b може призвести до загрози життю та здоров'ю позивача та осіб що приймають лікарський препарат.

Приймаючи рішення щодо забезпечення адміністративного позову судом враховано, що до основних прав та свобод гарантованих Конституцією України віднесено право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Отже, ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року про вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не вирішує спір по суті.

Виходячи з вищевикладеного заяви відповідачів є необґрунтованими і обставини не вимагають термінового скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 117, 118, 160 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяв Міністерства охорони здоров'я України та Державної служби України з лікарських засобів про скасування заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому пунктом 5 статті 118 та статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 6 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Р.В. Жук