Постанова

від 27.02.2015 по справі 821/289/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/289/15-а 10 год. 02 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представників позивача Долгополова О.В., Кравчук О.Л., представника відповідача Рябчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №3"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Ремонтно-будівельне управління №3" (позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000182200 від 17.01.2015, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31989 грн. та за штрафними санкціями на суму 7997 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що збільшення грошового зобов'язання з ПДВ за червень, серпень 2014 за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням - рішенням здійснено у зв'язку з не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом - постачальником ПП "Херсондорінвест" та контрагентами - покупцями, які не знаходяться за місцезнаходженням, що унеможливлює підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Позивач стверджує, що протягом червня, серпня 2014 на підставі договору придбав у ПП "Херсондорінвест" бітум шляховий, мазут (товар), розрахувався за товар, отримав видаткові та податкові накладні. Товар повністю використаний у господарській діяльності позивача - у подальшому дорожньо-будівельний матеріал був використаний для виконання ремонтних робіт асфальтобетонного покриття доріг міста. На думку позивача, він правомірно сформував податковий кредит по вказаним господарським операціям від ПП "Херсондорінвест", а тому спірне ППР є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову, суду пояснив, що ДПІ правомірно визначені зобов'язання за результатами господарської операції позивача із ПП "Херсондорінвест". ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області складено лист про неможливість проведення зустрічної звірки від 06.11.2014 №285/21 -03-22-06/381511 -" ПП "Херсондорінвест" (код за ЄДРПОУ 38151247) за період січень - серпень 2014 року, у зв'язку з тим, що ПП "Херсондорінвест" не знаходиться за податковою адресою. На думку податкового органу, якщо не було факту придбання товару, відповідно не могло бути і його подальшої реалізації позивачу. Крім цього, надані до перевірки товарно-транспортні накладні складені з порушеннями та не відповідають чинному законодавству. Отже, угоди позивача із ПП "Херсондорінвест" у перевіряємому періоді є безтоварними, товар не придбавався та не перевозився, відповідно відсутні підстави для формування податкового кредиту. Саме тому відповідач вважає висновки акту перевірки обґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "Ремонтно- будівельне управління № 3" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам с контрагентом - постачальником ПП "Херсондорінвест" за квітень, червень і серпень 2014 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області було складено акт № 479/21-03-22-06/05474671, згідно з яким був встановлений факт порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в частині безпідставного включення до податкового кредиту та до складу витрат по операціям з придбання товарів за червень 2014 року на суму ПДВ 8663,75 грн. та за серпень 2014 року на суму ПДВ 23325,42 грн. по взаєморозрахункам с контрагентом - постачальником ПП "Херсондорінвест". Підставою, для встановлення зазначених фактів, став лист ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про неможливість проведення зустрічної звірки від 06.11.2014 №285/21 -03-22-06/381511 - ПП "Херсондорінвест" за період січень - серпень 2014 року. У вищевказаному листі зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв 'язку з тим, що ПП "Херсондорінвест" не знаходиться за податковою адресою. Станом на 06.11.2014 згідно інтегрованої автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" ПП "Херсондорінвест" має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Крім цього актом перевірки зазначено , що надані до перевірки ТТН від 17.06.2014 року №1706/01, від 30.08.2014 рок №3008/05 та від 20.08.2014 року №2008/01 складені з порушенням, а саме: не вказано в повному обсязі адреси пунктів навантаження та розвантаження товару, відсутня інформація щодо подорожніх листів, об'ємів, густини та температури нафтопродуктів, не зазначено час виїзду з підприємства - вантажовідправника та час прибуття до вантажоодержувача, на ТТН №3008/05 та №2008/01 не вказано номер та дату довіреності на отримання товару, що загалом свідчить про дефектність первинного документу. За таких обставин податковий орган дійшов висновку що, договори укладені між позивачем та ПП "Херсондорінвест" у червні та серпні 2014 року не спричинили реального настання наслідків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дослідив факт реальності здійснення господарської операції між позивачем та ПП "Херсондорінвест" та застосував наступні норми законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

07.05.2014 року між ПрАТ "Ремонтно-будівельне управління №3", як покупцем, і ПП "Херсондорінвест", як продавцем, був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 0705/01 згідно з умовами якого позивачем 17.06.2014 року отримано від постачальника мазут М-40 на загальну суму 51 982 грн. 50 коп.

У серпні 2014 року між ПрАТ "Ремонтно-будівельне управління №3", як покупцем, і ПП "Херсондорінвест", як продавцем, був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів, згідно з умовами якого позивачем 20.08.14 і 30.08.2014 отримано від постачальника бітум шляховий БНД 60/90 на загальну суму 139 952 грн.

На виконання умов договорів ПрАТ "Ремонтно-будівельне управління №3", поставлено товар, що підтверджується наданими суду доказами, а саме, в червні 2014 року видаткова накладна від 17.06.2014 року № 170601; товарно- транспортна накладна 17.06.2014 року № 1706/01, податкові накладні №№ 7 від 13.06.2014 року і № 8 від 17.06.2014 року. В серпні 2014 року видаткові накладні № 200801 від 20.08.2014 року і № 300804 від 30.08.2014 року; товарно-транспортні накладні від 30.08.2014 року № 3008/05 та від 20.08.2014 року № 2008/01, податкові накладні № 9 від 20.08.2014 року та № 21 від 30.08.2014 року.

Розрахунки між позивачем та ПП "Херсондорінвест" проводились у безготівковій формі, що підтверджується наданими суду банківськими виписками за період червень, серпень 2014.

Товар перевозився перевізником ПП "Київбудтранс" на замовлення ПП "Херсондорінвест", вантажоодержувач- ПрАТ "Ремонтно-будівельне управління №3". Порядок та умови перевезення вантажу визначені умовами договору від 15.01.2014 № 01/03-02, укладеного між ПП "Київбудтранс" та ПП "Херсондорінвест". Перевезення та доставка товару 17.06.2014, 20.08.2014, 30.08.2014 на адресу ПрАТ "Ремонтно-будівельне управління №3" підтверджується довідкою підписаною директором ПП "Київбудтранс". Пунктом навантаження у ТТН вказана вул. Домобудівна, 21, м. Херсон. За вказаною адресою знаходиться комплекс, що належить позивачу на праві власності (свідоцтво про право власності від 06.06.2013.) Товар отримував ОСОБА_4 на підставі виписаних довіреностей, зареєстрованих у книзі реєстрації довіреностей підприємства, що підтверджується копією витягу з книги реєстрації довіреностей.

Придбаний товар оприбуткований на склад та використаний у власній господарській діяльності позивача - виконання ремонтних робіт асфальтобетонного покриття доріг міста, що підтверджується наданими суду доказами, а саме: бухгалтерськими довідками про рух товару та коштів за червень, серпень 2014 року, копіями договорів укладеними позивачем про надання послуг з поточного ремонту вулиць м. Херсона (вул. Марії Фортус, вул. М. Куліша, та інші), копіями договорів поставки асфальтобетону ПАТ "Спецстрой-Херсон" від 09.07.2014, договором підряду від 21.07.2014 укладеного з ПП "САТРИ".

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом безпідставним.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.п. 198.1 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Надані податковою інспекцією докази не містять в повному обсязі безумовних доказів безтоварності операцій, здійснених позивачем з постачальником. Відомості листа ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про неможливість проведення зустрічної звірки від 06.11.2014 №285/21 -03-22-06/381511 -" ПП "Херсондорінвест" за період січень - серпень 2014 року, лише констатують відсутність платника за юридичною адресою. В податковій звітності даний постачальник відобразив господарські операції з позивачем, отже, задекларував податкові зобов'язання. Дане товариство на момент здійснення господарських операції з позивачем було зареєстровано юридичною особою, платником ПДВ, мало право видавати податкові накладні. ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП "Херсондорінвест" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд не погоджується із податковим органом, що недоліки складання ТТН є беззаперечним доказом відсутності поставок товару. Суд встановлює факт поставки товару позивачу його контрагентом не лише на підставі ТТН, а й використовуючи інші докази: первинні бухгалтерські документи - видаткові, податкові накладні, дані складського обліку, відображення господарських операцій у податковому обліку, інші. Крім того, на думку суду, ТТН є первинним бухгалтерським документом лише у випадку віднесення підприємством транспортних витрат до складу валових витрат. Отже, неналежне оформлення ТТН не може бути підставою для невключення до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань сум ПДВ відповідно до господарських операцій позивача та ПП "Херсондорінвест" .

За таких обставин суд вважає правомірним формування ПрАТ "Ремонтно- будівельне управління № 3" податкового кредиту по відносинам з ПП "Херсондорінвест" у червні, серпні 2014. Висновки податкового органу, викладені в акті від 24.12.2014 щодо завищення позивачем податкового кредиту були спростовані наданими позивачем доказами.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000182200 від 17.01.2015 прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №3".

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від № 0000182200 від 17.01.2015 про збільшено грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31989 грн. та за штрафними санкціями на 7997 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №3" (код ЄДРПОУ 05474671) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 березня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3