Ухвала

від 28.05.2015 по справі 821/289/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 р.м. ОдесаСправа № 821/289/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- Турецької І.О.

за участю: секретаря - Разінкіної Л.В.

представника апелянта - не з'явився

представника позивача - Поляков А.Ю. (довіреність від 25.05.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління №3» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-будівельне управління №3» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної фіскальної служби у Херсонській області від 17.01.2015 року № 0000182200, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31 989 грн. та за штрафними санкціями на 7 997 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товарів та послуг, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та безпідставного визнання грошових зобов'язань та застосування санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року вказані вимоги задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Державної фіскальної служби у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 14.12.2014 року № № 479/21-03-22-06/05474671 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Ремонтно-будівельне управління № 3» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам с контрагентом-постачальником ПП «Херсондорінвест» за квітень, червень і серпень 2014 року».

Зазначеною перевіркою встановлено порушення: п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за червень та серпень 2014 року на загальну суму 31 989 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що перевіркою неможливо підтвердити факт постачання товару ПрАТ «Ремонтно- будівельне управління № 3» від постачальника ПП «Херсондорінвест», у зв'язку з чим, за висновком ДПІ, укладений між позивачем та його контрагентом правочин, здійснений без мети реального настання правових наслідків, з метою штучного формування податкового кредиту.

Такого висновку відповідач дійшов з урахуванням інформації (листа) ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про неможливість проведення зустрічної звірки від 06.11.2014 №285/21 -03-22-06/381511 - ПП «Херсондорінвест» за період січень - серпень 2014 року у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою та станом на 06.11.2014 згідно інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» ПП «Херсондорінвест» має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, податковий орган вказав, що відсутність факту постачання товару від ПП «Херсондорінвест» також підтверджується товарно-транспортними накладними, складеними, на думку податкового органу, з порушеннями, а саме, в них не зазначено в повному обсязі адреси пунктів навантаження та розвантаження товару, відсутня інформація щодо подорожніх листів, об'ємів, густини та температури нафтопродуктів, не зазначено час виїзду з підприємства - вантажовідправника та час прибуття до вантажоодержувача, не вказано номер та дату довіреності на отримання товару.

За таких обставин податковий орган дійшов висновку, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентом у червні та серпні 2014 року, не спричинили реального настання правових наслідків, тому відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач скористався своїм правом на оскарження акту перевірки в адміністративному порядку, проте скаргу позивача було залишено без задоволення, висновки акту перевірки - без змін, а на підставі виявлених порушень прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.01.2015 року № 0000182200 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31 989 грн. та за штрафними санкціями на 7 997 грн.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивача за цими операціями підтверджується первинними документами, з яких вбачається фактичне здійснення господарських операцій з придбання товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності, висновки акту перевірки про відсутність реальності операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому позбавлення позивача права на формування податкового кредиту за цими операціями є неправомірним та податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія судів вважає висновки суду першої інстанції правильними з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/робіт/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності цього товару.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що 07.05.2014 року між позивачем та ПП «Херсондорінвест» укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 0705/01, за яким ПП «Херсондорінвест» зобов'язується передати ПАТ «Ремонтно-будівельне управління №3» нафтопродукти, а ПАТ «Ремонтно-будівельне управління №3» зобов'язується прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та за ціною, визначеною у накладній.

На виконання умов договорів ПП «Херсондорінвест» поставлено позивачу товар - мазут М-40, бітум шляховий БНД 60/90.

На підтвердження виконання умов договору, отримання та використання у власній господарській діяльності товару позивач надав видаткові, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки, акти приймання товару, накладні, реєстр довіреностей на осіб, уповноважених на отримання товару.

Оплата товару проводилась у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку.

Транспортування товару здійснювалось перевізником ПП «Київбудтранс» за замовленням ПП «Херсондорінвест» на майновий комплекс (паливо сховище) ПАТ «Ремонтно-будівельне управління №3».

Придбаний товар використаний у власній господарській діяльності позивача - виконання ремонтних робіт асфальтобетонного покриття доріг міста Херсон, що підтверджується наданими суду бухгалтерськими довідками про рух товару та коштів за червень, серпень 2014 року, копіями договорів укладеними позивачем про надання послуг з поточного ремонту вулиць, копіями договорів поставки асфальтобетону, договором підряду.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за цими документами можливо встановити виконання умов договору, укладеного між позивачем та ПП «Херсондорінвест», фактичне здійснення господарських операцій щодо купівлі товару, його оплату та подальше використання у власній господарській діяльності.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги інформацію щодо перевірки контрагента позивача, вірно надано оцінку діючому податковому законодавству, яке не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагента, не зобов'язує платника податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства.

Можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з таким контрагентом, оскільки питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Разом з цим, як вірно зазначив суд першої інстанції, ПП «Херсондорінвест» на момент операцій з позивачем є діючим підприємством, відомості у встановленому законом порядку про припинення його діяльності не внесено, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом помилково не проведено аналіз реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Водночас, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги доводи відповідача про наявність дефектів товарно-транспортних накладних, оскільки в цих документах зазначено як найменування товару, його пункт навантаження, розвантаження, транспортні засоби, особи, що здійснювали його перевезення та які цей товар отримували тощо.

Крім того, перевезений товар відповідає товару, який фактично отриманий позивачем.

З огляду на викладене, судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про відсутність реальності господарських операцій з ПП «Херсондорінвест» та вірно зроблено висновок про безпідставність нарахування позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість згідно оспорюваного рішення.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління №3» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька