Постанова

від 16.03.2015 по справі 815/174/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/174/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участю:

представника позивача - Лакатош Д.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скаллопс Україна" до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скаллопс Україна" (надалі по тексту - позивач або ТОВ "Скаллопс Україна") звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ в Овідіопольському районі), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області № 0003142202 від 28.08.2014 року та № 0003152202 від 28.08.2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Скаллопс Україна" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Готика ЛТД» за період червень-жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт № 1269/15-21-22-02/35546315. В адміністративному позові позивач зазначив, що на підставі вказаного акту перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Відповідач надав до суду заперечення до адміністративного позову (т.1 а.с. 218-222), в яких зазначив, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Скаллопс Україна" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Готика ЛТД» за період червень-жовтень 2013 року встановлено порушення з боку позивача ст. 198 та ст. 138 Податкового кодексу України, що виразилось в не підтвердженні реальності здійснення господарських операцій з контрагентом позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві і просив задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання представник відповідача не зявився, судом належним чином повідомлявся про час, місце та дату судового засідання.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, з урахуванням вимог п.79.2, ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI відповідно до наказу ДПІ в Овідіопольському районі від 24.07.2014р. №456 начальником відділу проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Скаллопс Україна», код ЄДРПОУ 35546315 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Готика ЛТД» код ЄДРПОУ 38388548 за період червень-жовтень 2013 року.

За результатами перевірки ДПІ в Овідіопольському районі складено акт від 08.08.2014 року №1269/15-21-22-02/35546315 (т.1 а.с. 223-239), відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення з боку позивача п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень-жовтень 2013 року у загальній сумі 122500 грн. та п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 116375 грн., в т.ч. за 2013 рік.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на положеннях акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.04.2014 року №1226/26--22-08/38388548 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Готика ЛТД» (податковий номер 38388548) щодо підтвердження господарських фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Альянс-Експерт» та з TOB «Санторг ЮГ» за січень 2013 року та за період з 01.04.2013р. по 31.12.2013р.», яким встановлено, що в ході аналізу податкової звітності TOB «Готика ЛТД» відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. TOB «Готика ЛТД» не надано жодних пояснень та їх документального підтвердження на підтвердження даних податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів. Актом зроблено висновки, що TOB «Готика ЛТД» фактично не могло здійснювати господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) начебто отриманих від постачальників, та через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності, та у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, як наслідок відсутність постачання товарів (робіт, послуг) TOB «Готика ЛТД» в адресу підприємств-купців.

На підставі акту перевірки від 08.08.2014 року №1269/15-21-22-02/35546315 державною податковою інспекцією в Овідіопольському районі головного управління Міндоходів в Одеській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0003142202 від 28.08.2014 року та № 0003152202 від 28.08.2014 року (т.1 а.с.243-244).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Скаллопс Україна" звернулось до суду із вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Готика ЛТД» як продавцем та ТОВ "Скаллопс Україна" як покупцем укладено договір поставки від 17.06.2013 року № 170613, відповідно до предмету якого, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар - фостоксин-3808919000, а покупець оплатити та прийняти цей товар (т. 1 а.с.49).

Згідно п. 2.1 вказаного договору, товар постачається продавцем протягом трьох днів, починаючи з моменту попередньої оплати згідно поданої заявки покупцем.

Пунктом 4 договору передбачено, що оплата за товар проводиться у грошовій формі шляхом попереднього перерахування всієї суми вартості товару на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Момент виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 Цивільного кодексу України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Таким чином, факт отримання товару документально підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами (накладні) та первинними бухгалтерськими документами подальшої реалізації отриманого товару.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору поставки від 17.06.2013 року № 170613 контрагентом позивача ТОВ «Готика ЛТД» протягом періоду, що перевірявся на адресу ТОВ "Скаллопс Україна" було поставлено товар, а позивач прийняв та оплатив, отриманий товар.

Про підтвердження поставки товару за вищезазначеною угодою свідчать первинні бухгалтерські документи, а саме: рахунки на оплату, видаткові накладні: № 7 від 14.09.2013 року, № 4 від 09.08.2013 року, № 5 від 21.08.2013 року, № 6 від 23.08.2013 року, № 2 від 17.07.2013 року, № 3 від 30.07.2013 року, № 1 від 25.06.2013 року, № 7 від 14.09.2013 року, № 8 від 04.10.2013 року, № 9 від 14.10.2013 року, № 10 від 18.10.2013 року (т.1 а.с. 50-69, т. 12 а.с. 12-27); оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 по контрагенту за січень 2013 року грудень 2014 року (т.1 а.с. 48).

Також на підтвердження отримання ТОВ "Скаллопс Україна" товару від ТОВ «Готика ЛТД» до суду надано податкові накладні: від 18.10.2013 року № 485, від 13.10.2013 року № 330, від 04.10.2013 року № 90, від 13.09.2013 року № 372, від 23.08.2013 року № 731, від 21.08.2013 року № 651, від 09.08.2013 року № 261, від 30.07.2013 року № 867, від 17.07.2013 року № 494, від 25.06.2013 року № 733, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать квитанції про реєстрацію податкових накладних (т. 1 а.с. 70-89).

За отриманий товар позивачем були здійснені розрахунки шляхом безготівкового переказу грошових коштів, операції були відображені у податковому обліку та бухгалтерському обліку позивача, про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 по контрагенту за січень 2013 року - грудень 2014 року (т.1 а.с. 48).

Поставка (перевезення) придбаного позивачем товару на виконання умов договору здійснювалась автомобільним транспортом - ІВЕКО д/н ВН 91-22 СО, що підтверджується товаротранспортними накладними (т. 1 а.с. 92-105).

Таким чином судом встановлено, що позивачем було виконано всі зобов'язання, які покладено Цивільним кодексом України за договором поставки, а саме: прийнято товар та сплачено продавцю грошові кошти, про що свідчать вищезазначені первинні документи.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про завищення ТОВ " Скаллопс Україна " податкового кредиту за перевіряємий період на підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.04.2014 року №1226/26-22-08/38388548 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Готика ЛТД» (податковий номер 38388548) щодо підтвердження господарських фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Альянс-Експерт» та з TOB «Санторг ЮГ» за січень 2013 року та за період з 01.04.2013р. по 31.12.2013р.».

Як вже зазначено судом, в ході аналізу податкової звітності TOB «Готика ЛТД» податкова інспекція встановила, що відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. TOB «Готика ЛТД» не надано жодних пояснень та їх документального підтвердження на підтвердження даних податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів. Актом зроблено висновки, що TOB «Готика ЛТД» фактично не могло здійснювати господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) начебто отриманих від постачальників, та через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності, та у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, як наслідок відсутність постачання товарів (робіт, послуг) TOB «Готика ЛТД» в адресу підприємств-покупців.

Таким чином на підставі вищезазначених результатів перевірки контрагента позивача ТОВ "Готика ЛТД ", відповідач в даному акті перевірки дійшов висновку, щодо заниження позивачем податку на додану вартість за червень-жовтень 2013 року у загальній сумі 122500 грн. та заниження податку на прибуток у загальній сумі 116375 грн., в т.ч. за 2013 рік.

Суд зазначає, що в акті перевірки висновки про відсутність поставки за укладеним ТОВ " Скаллопс Україна " з його контрагентом правочином ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року "Щодо підстав для визнання договорів нікчемними".

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів між ТОВ " Скаллопс Україна " із ТОВ "Готика ЛТД", предмету даного правочину, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують дійсність всіх операцій і правильність податкового обліку ТОВ "Скаллопс Україна ".

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 року № К-23029/07.

Податковим органом фактично зроблений висновок, що ТОВ "Готика ЛТД" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

У своїх висновках податковий орган вважає, що контрагент позивача фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документували операції із товаром.

При цьому, актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та віднесення сум до витрат по податку на прибуток.

В свою чергу, судом встановлено, що укладаючи у червні 2013 року договір поставки з даним товариством, позивач правомірно виходив з наступного:

- станом на дату укладення договору ТОВ "Готика ЛТД" було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не припинено (т.2 а.с. 1).

- станом на дату укладення договору ТОВ " Готика ЛТД " перебувало на обліку в органах доходів і зборів, що підтверджується актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.04.2014 року №1226/26-22-08/38388548,

- ТОВ " Готика ЛТД " у відповідності до вимог законодавства здійснює торгівлю пестицидами та агрохімікатами, що підтверджується ліцензією Міністерства аграрної політики та продовольства України серії АЕ № 195442 (т.2 а.с. 100).

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо фіктивності діяльності ТОВ ТОВ " Готика ЛТД " не підтверджено жодними доказами, а позивач правомірно, у відповідності з вимогами чинного законодавства уклав господарський договір з ТОВ ТОВ " Готика ЛТД ".

Крім того, позивачем було надано до суду докази подальшого використання придбаного товару, про що свідчать акти виконаних робіт ТОВ «Український центр поводження з відходами» по тимчасовому зберіганню та утилізації відходів з фуміганта, рахунки ТОВ «Український центр поводження з відходами» та акти списання товарів (т.1 а.с. 119-150), що підтверджують фактичне використання придбаного товару.

Тобто усі вище встановлені обставини та надані позивачем докази безумовно підтверджують, що контрагент позивача - ТОВ "Готика ЛТД" повною мірою виконав прийняті на себе зобов'язання та в обумовлені в договорі строки поставив на адресу позивача товар, надало податкові накладні, а TOB "Скаллопс Україна" прийняло та оплатило вартість отриманого товару.

Наявність договору поставки, видаткових накладних, податкових накладних, товаро-транспортних, документів, підтверджуючих утилізацію хімікатів, факт отримання товару та їх повна оплата є переконливим доказом відсутності з боку позивача порушень податкового законодавства.

Перелічені документи свідчать, що сторонами вказаного вище правочину, були дотриманні норми чинного законодавства, протиправний умисел, при укладанні правочинів, був відсутній, правочин був реальним і вчинявся за всіма правилами укладання договорів, був спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому, висновки відповідача є повністю необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам.

Суд вважає, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які, на думку відповідача, порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагентів.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Таким чином, Податковий кодекс України не встановлює обов'язку позивача при визначенні податкового кредиту здійснювати надмірну сплату ПДВ до бюджету. Позивач як покупець товарів (робіт, послуг) не сплачує при придбанні товару (робіт, послуг) ПДВ до бюджету, а сплачує такий податок у складі ціни товару постачальникам таких товарів (робіт, послуг). Саме це є умовою при визначенні відшкодування покупця.

Податковим кодексом України не встановлена обумовленість між підтвердженням сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) та віднесенням позивачем до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг). Закон не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від належного виконання постачальником або контрагентами постачальника своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податку на додану вартість до державного бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, позивач не має правових підстав перевіряти чи включена контрагентами постачальника сума податку на додану вартість від реалізованих товарів (робіт, послуг) до складу податкових зобов'язань.

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Так, наявні в матеріалах справи докази свідчать про підтвердження здійснення платником податку на прибуток витрат, що спростовує доводи відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Натомість, ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Як встановлено судом вище, зобов'язання за договором між сторонами виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про безумовну дійсність правочину, фактичність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, їх правомірність і прозорість. При цьому, на користь своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Скаллопс Україна" - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області № 0003142202 від 28.08.2014 року та № 0003152202 від 28.08.2014 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 16.03.2015 року.

Суддя Вовченко O.A.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Скаллопс Україна" - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області № 0003142202 від 28.08.2014 року та № 0003152202 від 28.08.2014 року.

16 березня 2015 року.