Постанова

від 12.03.2015 по справі 826/2431/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2015 року № 826/2431/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Будінженермережа-5" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Будінженермережа-5» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04 лютого 2015 року № 0000702013.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/2431/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03 березня 2015 року.

У судовому засіданні 03 березня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу від 17 січня 2015 року № 17, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Будінженермережа-5» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Рейндж» (код за ЄДРПОУ 36702652) за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 23 січня 2015 року № 18/26-59-22-12/04013407.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 220333,00 грн. за період з 01 серпня 2014 року по 31 серпня 2014 року.

За результатом розгляду, заперечень від 29 січня 2015 року, висновки акту перевірки від 23 січня 2015 року № 18/26-59-22-12/04013407 залишені без змін (рішення від 04 лютого 2015 року № 3452/10/26-59-2212 міститься в матеріалах справи).

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04 лютого 2015 року № 0000702013 Приватному акціонерному товариству «Будінженермережа-5» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 330499,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 220333,00 грн., за штрафними санкціями - на 110166,50 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Рейндж».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 23 січня 2015 року № 18/26-59-22-12/04013407.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рейндж», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 20 квітня 2012року між позивачем та TOB «Рейндж» укладений Договір субпідряду № 48 згідно якого, TOB «Рейндж» (Субпідрядник) зобов'язується виконати комплекс робіт з виконання робіт по благоустрою території та прокладанню каналізації на об'єкті:» Реставрація та ремонт забудови, благоустрій території. Реконструкція інженерних мереж по Андріївському узвозу в Подільському районі м. Києва. Перша черга - реконструкція інженерних мереж, благоустрій та озеленення та здати Підряднику виконані роботи згідно проектної документації та змін до неї, якщо такі матимуть місце, а Підрядник зобов'язується надати Субпідряднику фронт робіт у стані, погодженому сторонами, проектну документацію, забезпечити своєчасне приймання та фінансування виконаних Субпідрядником робіт.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Договору ціна робіт за Договором складається з сукупної вартості усіх робіт, виконання яких буде передбачено відповідними Додатками № 1 (Договірна ціна).

Згідно Розділу 3 Договору початок виконання робіт - квітень 2012 року; закінчення робіт - до повного виконання.

На виконання умов вищевказаного договору TOB «Рейндж» виконав роботи, що підтверджується первинними документами: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року (Форма КБ-3) на суму 1 322 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт № 3/08 за серпень 2014 року на загальну суму 343000,00 грн., в тому числі: ПДВ 57166,67 грн. до Договору за формою КБ-2 та акт приймання робіт № 4/08 за серпень 2014 року на загальну суму 9979000,00 грн., в тому числі: ПДВ 163166,67 грн.

Відповідно до пункту 5.6 Договору розмір плати Підряднику за послугу головного підряду становить 2% від вартості виконаних Субпідрядником робіт (акт - форма КБ-3).

Оплата за виконані роботи здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1270 від 14 серпня 2014 року, № 1288 від 15 серпня 2014 року, № 1295 від 18 серпня 2014 року.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейндж» виписано на адресу позивача податкові накладні від 14 серпня 2014 року № 18 на суму 336140,00 грн., від 15 серпня 2014 року № 26 на суму 200000,00 грн., від 18 серпня 2014 року № 27 на суму 759420,00 грн.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за серпень 2014 року на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Рейндж» у зв'язку виконанням робіт.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рейндж», встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Будінженермережа-5» здійснює діяльність у сфері будівництва житлових будівель, будівництва трубопроводів, інших будівельно-монтажних робіт. З метою повного виконання договірних зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «У-Б-С», позивачем залучено до виконання робіт Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейндж».

Так, 11 квітня 2012 року між позивачем (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «У-Б-С» (Замовник) укладено Договір № 03/03-12 на виконання робіт по благоустрою території на об'єкті: «Реставрація та ремонт забудови, благоустрій території. Реконструкція інженерних мереж по Андріївському узвозу в Подільському районі міста Києва. Перша черга - реконструкція інженерних мереж, благоустрій та озеленення з реконструкцією дорожнього покриття», за умовами якого, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк закінчені роботи по благоустрою території на об'єкті «Реставрація та ремонт забудови, благоустрій території. Реконструкція інженерних мереж по Андріївському узвозу в Подільському районі міста Києва. Перша черга - реконструкція інженерних мереж, благоустрій та озеленення з реконструкцією дорожнього покриття».

На підтвердження позивачем надано договірну ціну, довідки по вартість виконаних робіт за серпень 2014 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року, згідно яких обсяг виконаних будівельних робіт узгоджується із обсягом робіт, який виконаний ТОВ «Рейндж».

Також, матеріали справи місять доказ оплати за виконані роботи та податкові накладні № 9 від 07 серпня 2014 року на суму 979000,00 грн., № 8 від 07 серпня 2014 року на суму 343000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Рейндж» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Рейндж» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Рейндж», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04 лютого 2015 року № 0000702013 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Будінженермережа-5» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Будінженермережа-5» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 04 лютого 2015 року № 0000702013.

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Будінженермережа-5» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник