Рішення

від 10.03.2015 по справі 902/24/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 березня 2015 р.

Справа № 902/24/15

за позовом :Приватного підприємства центр експертних послуг "Сервіс - центр" ( вул. Кірова,1Б, м. Вінниця, 21004)

до :Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ( вул. Келецька, б.63, м. Вінниця, 21027)

за участю третьої особи, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Держземагенства у Вінницькій області (вул. Келецька,63, м. Вінниця)

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 175174,44 грн. за договором субпідряду № 95 від 27.09.2013р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Головаченко Т.В.

Представники

позивача : Арустамян А.Е.,

відповідача : Герасимчук О.О., Буряк А.В.,

третьої особи: Рябцун С.В.

присутній: Сидорчук С.О.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов приватним підприємством центр експертних послуг "Сервіс - центр" до державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 175174,44 грн. за договором субпідряду № 95 від 27.09.2013р.

Ухвалою суду від 14.01.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/24/15 з призначенням судового засідання на 10.02.2015 року.

06.02.0215 року від відповідача надійшов відзив (№ 211 від 05.02.2015 року) на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 10.02.2015 року за клопотанням відповідача залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держземагенства у Вінницькій області та відкладено розгляд справи на 24.02.2015 року.

Ухвалою суду від 24.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 10.03.2015 року, з об'єктивних причин.

В судове засідання 10.03.2015 року з'явився представник позивача, представники відповідача та представник третьої особи.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача визнають існування заборгованості, однак, наголошують на відсутності фінансування, а також зазначають, що борг буде погашено по мірі надходження коштів.

Представник третьої особи подав пояснення (вх. № канц. 06-52/1692/15) в якому зазначено, що у випадку наявності повного бюджетного фінансування по даному виду послуг Головним Управлінням буде погашену дану заборгованість.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26.09.2013 року між Головним управлінням Держземагентства у вінницькій області та державним підприємством «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було укладено договір № 107/1 про закупівлю послуг за державні кошти.

Відповідно до п.1.1. договору виконавець зобов»язується у 2013 році надати послуги з проведення інвентаризації земель загальною площею 266667 га на території Вінницької області, згідно Додатку 1, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п.1.2. договору найменування послуг - код 71.12.1 - послуги інженерні ( проведення інвентаризації земель).

Відповідно до п.3.1. договору розрахунки проводяться шляхом:

поетапної оплати Замовником надання послуг згідно календарного плану (Додаток 2 до договору) та кошторису надання послуг (Додаток 3 до договору), після підписання Сторонами акта наданих послуг.;

остаточної оплати наданих послуг, після підписання Сторонами акт приймання - передачі наданих послуг до якого додано матеріали з проведення інвентаризації земель у 3-х примірниках в паперовому та електронному вигляді.

Оплата проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця по факту надання послуг. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.

Згідно п. 5.1. договору строк надання послуг протягом 2013 року.

Відповідно до п.5.2. місце надання послуг Вінницька область.

Між приватним підприємством центр експертних послуг «Сервіс-центр» (Субпідрядник) та Державним підприємством «Вінницький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» (Підрядник) був укладений Договір субпідряду № 95 від 27 вересня 2013 року на виконання робіт щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів).

Згідно п.1.1 договору Підрядник доручає, а Субпідрядник, який має ліцензію серії АГ № 583023 на проведення робіт із землеустрою видану Державним комітетом України із земельних ресурсів 19.01.2011р. за № 46, кваліфікаційний сертифікат інженера - землевпорядника Сидорчука Олександра Івановича № 000501 від 18.01.2013 року, зобов'язується своїми силами розробити та передати Підряднику, на умовах цього Договору, документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Вінницької області (надалі документація із землеустрою), згідно Додатку №1.

Відповідно до п.1.2. договору Підрядник, згідно Договору, надав Субпідряднику вихідні данні: рішення органу виконавчої влади, викопіювання, зразок технічної документації із землеустрою, а також технічне завдання на надання послуг (Додаток 2 до Договору).

Згідно п.3.1. договору строк виконання робіт починається з моменту підписання цього договору сторонами та діє до 15 грудня 2013 року.

Умовами п.4.1. договору субпідряду №95 від 27.09.2013 року визначено, що ціна робіт за цим Договором є договірною, і згідно Додатку 3 (цього Договору) Протоколу погодження договірної ціни становить 260 842 (Двісті шістдесят тисяч вісімсот сорок дві) гривні 84 коп. без ПДВ.

Відповідно до п.4.4 договору субпідряду №95 від 27.09.2013 року Підрядник на протязі 7 банківських днів перераховує Субпідрядникові відповідні грошові кошти після підписання акту виконаних робіт, та за умови отримання Підрядником коштів від Головного управління Держземагенства у Вінницькій області по договору від 26.09.2013 року за №107/1.

Відповідно до п. 5.1. договору розроблена документація із землеустрою в термін до 15.12.2013 року передається Субпідрядником у 3-х примірниках в паперовому та електронному вигляді Підрядникові, що оформляється відповідними актами приймання-передачі документації.

02 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем було підписано акт б/н згідно якого, на підставі договору-субпідряду № 95 від 27.09.2013 року позивачем надані послуги згідно календарного плану всіх етапів виконаних робіт на загальну суму 134 656,50 грн.

Також, згідно акту приймання - передачі від 30.01.2014 року до договору- субпідряду №95 від 27.09.2013 року Позивачем був переданий Відповідачу оптичний диск з створеними у цифровому вигляді файли формату ХМL (файли обміну в електронному вигляді).

Зі сторони відповідача претензій щодо виконаних послуг не було.

04 серпня 2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист - вимогу №49, щодо невиконання грошових зобов'язань за договором-субпідряду № 95 від 27.09.2013 року та актом б/н від 02 грудня 2013 року укладеними між позивачем та відповідача. дана претензія залишена без задоволення.

Несплата боргу спонукала позивача звернутися з позовом до суду. При цьому позивачем було нараховано 5507,24 грн. пені; 4039,70 грн. 3% річних; 30971,00 грн. інфляційних втрат.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 61 ЦК України "Підряд".

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок , а кредитор - прийняти виконання особисто , якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 134 656,50 грн. підтверджуються наявними у справі доказами, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, як обґрунтований та правомірний.

Судом досліджувались первинні документи (виписки банку) які наявні в матеріалах справи.

Крім того, судом розглянута вимога про стягнення з відповідача 5507,24 грн. пені; 4039,70 грн. 3% річних; 30971,00 грн. інфляційних втрат.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, пені відповідно до норм чинного законодавства, прийшов до висновку про правильність нарахування, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача

Керуючись 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України,суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (вул. Келецька, б.63, м. Вінниця, 21027; код ЄДРПОУ 00692127) на користь приватного підприємства центр експертних послуг "Сервіс - центр" ( вул. Кірова,1Б, м. Вінниця, 21004; код ЄДРПОУ 32258097) 134 656,50 грн. боргу; 5507,24 грн. пені; 4039,70 грн. 3% річних; 30971,00 грн. інфляційних втрат; 3503,48 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 березня 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи